Львівський автобусний завод дістав свою назву завдяки старанням колективу, який вирішив спробувати перейти від будівництва причепів і кранів до побудови автобусів. Саме цікаве, що перший автобус пробув на конвеєрі не лише довше інших, а взагалі найдовше зі всіх автобусів у світі. ЛАЗ-695, його модифікації, та його ЛАЗівські однолітки.
У 1956 році на заводі зібрали перший автобус – ЛАЗ 695 «Львів», прототипом для цієї моделі послугував німецький Mercedes-Benz-0321. Разом з тим 695-й є найбільшим довгожителем серед усіх автобусів, його випуск тривав з 1956 по 2002 рік, таким чином ЛАЗ-695 пробув на конвеєрі 46 років. Ще одна особливість даної моделі – легка трансформація у санітарну машину на 18 койок: 2 ряди про три в довжину і три у висоту. Модель мала достатній кліренс, завдяки чому добре себе почувала за межами цивілізованих доріг. Автобуси відзначались неймовірно високою стійкістю при експлуатації на всіх категоріях автомобільних доріг та простотою конструкції. Навіть нині деякі 40-річні автобуси досі працюють на маршрутах у країнах Пострадянського простору. Цей автобус мав багато модифікацій та доробок, загальна кількість автобусів ЛАЗ-695 та його модифікацій сягнула приблизно 115-120 тисяч машин.
Автобуси оснащались двигунами ЗІЛ-124, крім того це був перший автобус на просторах СРСР із заднім розміщенням двигуна. Конструкція підвіски теж мала свої цікавинки: вона мала нелінійну характеристику – із збільшенням навантаження її твердість зростала, як наслідок, незалежно від навантаження підвіска була приблизно однакової пружності.
Щоправда для міста ЛАЗ-695 виявися незручним: малі двері, відсутність накопичувального майданчика, вузький прохід між сидіннями. Натомість він добре підходив для міжміського і приміського сполучень.
Незважаючи на певні мінуси, ЛАЗ-695 виділявся серед інших вітчизняних автобусів. Тонкі віконні стійки кузова зі пересувними кватирками, вбудовані в радіусні скати даху гнуті вікна надавали автобусу легкий, “повітряний” вигляд. Великі радіуси заокруглень на гранях і кутах кузова створювали зоровий ефект обтічної машини. Якщо порівняти ЛАЗ-695 з масовим міським автобусом того часу ЗІС-155, то перший вміщував на 4 пасажири більше, був на 1040 мм довший, але на 90 кг легше і розвивав таку ж максимальну швидкість – 65 км/год.
У 1958 році світ побачила модифікація «695Б», яка відрізнялась від попередника лише деталями.
Із початком випуску Заводом імен Ілліча двигунів ЗІЛ-130 з типом V8, з’явилась модифікація ЛАЗ-695Е, з даним двигуном.
З часом світ побачили серійні і експериментальні модифікації: «Ж», «М», «Н», «НГ», та ін. Модифікації залежали від змін внесених у конструкцію різних систем та агрегатів.
З 1959 по 1985 роки, випускалась модель ЛАЗ-697 «Турист» з різними модифікаціями. Це була модель автобусів міжміського типу з більш комфортабельним салоном та лише передніми ручними дверима.
Теж присутні різні модифікації: «Е», «Ж», «М», «Н», «Р».
А ось із 1964 року почався випуск моделі ЛАЗ-699 «Карпати», яка пробула на конвеєрі до 2002 року. Варто також сказати, що перші моделі побачили світ ще у 1960 році, але тоді це ще були дослідні зразки.
Першою серійною моделюю був ЛАЗ-699А «Карпати-1». Даний автобус був на одну секцію довший від 697-го, мав холодильник, гардероб, туалет і інші зручності. Крім того був оснащений пневматичною підвіскою.
Для міжміського сполучення була й версія 699А «Турист», який не мав додаткових зручностей, але комплектувався потужнішим двигуном.
Навесні 1967 року автобус брав участь у Міжнародному конкурсі автобусів в Ніцці і п’ятнадцятий туристичному автобусному ралі по дорогах Європи. Цей автобус разом з автобусом ЛАЗ «Україна-67» отримали Великі призи та медалі Комісаріату з туризму Франції.
У версії 699Н повернулись до ресорно-пружинної підвіски, а також збільшили міцність кузова. Також у нього з’явились задні двері запасного виходу, які стали обов’язковими для усіх наступників.
У 1978 році на зміну автобусу ЛАЗ-699Н прийшов новий великий туристичний автобус ЛАЗ-699Р. Але по-справжньому масовий випуск ЛАЗ-699Р почався в 1983 році, коли за рахунок зменшення випуску ЛАЗ-697Р розгорнулося великосерійне виробництво ЛАЗ-699Р.
Автобуси ЛАЗ-699Р перших випусків можна відрізнити за алюмінієвої фальш-радіаторних гратах на передку, та прямокутними фарами і маленькою квадратною емблемою з буквою «Л» всередині. З 1981 року фари замінили круглими, а емблема стала виглядати як велика літера «Л» в колі.
Але в цей же час, у першій половині 80-х років паралельно проводився невеликими партіями автобус ЛАЗ-699Р у виконанні «люкс», в основному для обслуговування різних високих державних установ. Відмінною особливістю таких автобусів не бракувало зовнішніх декоративних деталей з чорної пластмаси (фальш-решітка радіатора, ковпаки коліс, повітрозабірник на даху), а також передній бампер з вбудованими протитуманними фарами.
В кінці 80-х років на автобусах скасували алюмінієву фальш-радіаторну решітку, а з 1993 року на автобусах перестали встановлювати водійські двері в лівому борту.
Паралельно з даними моделями були спроби зробити й оригінальні моделі, але як це зазвичай бувало, все залишалось або на папері, або в кількох дослідних екземплярах. Та як говорять: “Це вже зовсім інша історія”
Костянтин БАРАНЮК
Джерела: wikipedia.org, Laz-Bus-Klub
Цікава стаття, щоправда у ній є русизми та інших помилок. Саме цікаве – замість найцікавіше, оснащали замість оснащували, Пострадянський чомусь з великої літери, подекуди відсутні коми.
Успіху!)
трохи наплутали з фотками, але то пусте, цікава стаття, дякую!)
багато унікальних фоток.