1871 рік. У Відні помирає архітектор Фердинанд Фельнер-старший і у спадок своєму сину він залишає архітектурну фірму. Через два роки Фердинанд Фельнер-молодший у спілці із старшим партнером – Германом Гельмером продовжує бізнес батька. Так починається історія бюро «Фельнер & Гельмер», яка тривала до 1919 р.
У фірмі працювало понад 20 архітекторів, а основними напрямами їх роботи була розробка проектів театрів, опери, банків, готелів та інших елітних споруд. За проектами бюро було споруджено понад 200 будівель у Європі, зокрема 48 театральних, а їх стиль включав елементи італійського ренесансу, бароко та модерну. Після розпаду Австро-Угорщини кількість замовлень значно скоротилася, а зі смертю Германа Гельмера бюро перестало існувати.
Більшість споруд були зведені в районі Австро-Угорської імперії (у Відні Чернівцях, Празі, Будапешті), але були також проекти в Берліні, Гамбурзі, Одесі, Цюріху та інших містах.
Державна опера у Празі (1883)
Театр був заснований як Новий німецький театр в 1883 р. Проект будівлі був виконаний в стилі неоренесансну архітектурної фірмою «Фельнер & Гельмер» спільно з Карлом фон Хазенауером. Статуї були виготовлені Отто Моріцем Менцелем і молодим скульптором Йоганом Йозефом Фрідтом. Картини намальовані Едуардом Файтом. 5 січня 1888 р. театр відкрився постановкою опери Вагнера «Нюрнберзькі мейстерзінгери».
Під керівництвом свого першого директора Ангело Нойманн, а потім диригентів Олександра Цемлінского і Георга Селла Новий німецький театр придбав велику популярність. Він не діяв протягом 1938–1939 рр., згодом був знову відкритий як Deutsches Opernhaus.
Після Оксамитової революції театр в 1992 р. отримав назву Празької державної опери, зосередившись виключно на зарубіжному репертуарі.
Будапештський театр комедії (1896)
Територія, на якій у 1896 р. з’явився театр була болотом, але вже за декілька років після завершення будівництва тут постав престижний будапештський район Ліпотварош.
У стилі історизму з елементами бароко зведені три основні складові інтер’єру будівлі: сцена, партер та велике фойє. 1 січня 1945 р. будівлю Будапештського Театру комедії було пошкоджено бомбовим ударом, внаслідок чого трупа мусила переїхати до приміщення кінотеатру «Радіус».
На даний момент Будапештський Театр комедії є одним з найуспішніших театральних закладів міста — щороку його відвідують близько 350 000 осіб.
Національне казино (зараз Будинок вчених) у Львові (1897–1898)
Колишнє Національне казино (до 1939), збудоване фірмою «Фельнер & Гельмер» у 1897–1898 рр. за проектом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера.
Скульптурне оздоблення фасадів виконали австрійські скульптори Теодор Фрідль і Райнольд Велькель за моделлю Рудольфа Вейра. Різьблений дерев’яний інтер’єр виготовив Шандор Ярай у львівській фабриці братів Вчеляків. Скульптор Едмунд Плішевський за участі майстра Юліана Гури виготовив алебастровий камін у фойє.
До 1953 року в чотирьох кімнатах на першому поверсі розташовувалось Львівське відділення Спілки архітекторів України. 14 вересня 1953 р. через несправність електропроводки у будинку спалахнула пожежа, яка завдала будинку значної шкоди. Також, від 1948 р. тут діє Львівський Будинок вчених.
Споруда банку на вул. Січових Стрільців №9 у Львові (1897—1898)
Дім у стилі раннього італійського неоренесансу споруджено у 1897—1898 рр. для Австро-Угорського банку за проектом архітектурного бюро «Фельнер & Гельмер». Завдяки застосуваню металевих перекриттів архітекторам вдалось створити великий операційний зал без колон і масивних перегородок.
Скульптурні зображення людських голів на фасаді виконав ймовірно Леонард Марконі. Зал реконструйовано в стилі модернізованого неокласицизму у 1914—1917 рр. за проектом Івана Багенського. Нині тут розміщене відділення Ощадбанку.
Готель «Жорж» у Львові (1899–1901)
Перша будівля готелю на цьому місці була зведена 1793 року, а нова – у 1811 р., під назвою «De Russie». 1816 р. готель переходить у власність до купця Жоржа Гофмана і від середини XIX ст. споруду стали називати «Жоржем» за його іменем.
У 1898 році новий проект перебудови будівлі розробила віденське бюро «Фельнер & Гельмер». Австрійські креслення були дещо видозмінені львівськими архітекторами Іваном Левинським та Юліаном Цибульським. Будівництво тривало протягом 1899–1901 рр. Урочисте відкриття відбулось 8 січня 1901 р. Первинно готель мав 93 номери, серед яких 32 були «апартаментами» класу «люкс».
У 1927–1929 рр. відбулося перепланування внутрішніх приміщень, а також надбудовано п’ятий поверх на південному фасаді. 1932 р. у стилі ар деко було перебудовано читальну залу та ресторан готелю (архітектор Тадеуш Врубель). Скульптурне оздоблення ресторану за ескізами Врубеля виконала фірма скульптора Людвіка Репіховського.
1940—1950-ті роки готель зазнав чергової реконструкції. Останню реконструкцію проведено в 1990-ті роки.
Чернівецький міський театр (1905)
У 1900 р. Фердинанд Фельнер особисто приїхав до Чернівців для ознайомлення з місцевістю відведеною під побудову міського театру. Відповідно до угоди, у травні 1902 року проект був готовий. 30 травня 1904 року до Чернівців прибув Герман Гельмер, у якого було викуплено остаточний варіант проекту, з кошторисною вартістю у 600 000 крон. Будівельні роботи велися конторою «Фельнер & Гельмер», а безпосередньо процесом побудови керував віце-бургомістр Й. Грегор.
Будівля зведена у 1905 р. – це триповерхова споруда у стилі бароко. Портал театру прикрашає скульптура Мельпомени, а головний вхід — композиція з горельєфом Аполлона в оточені персонажів античної культури. Над фасадними вікнами розміщено рельєфні зображення Вільяма Шекспіра та Ріхарда Вагнера, в обрамлені муз. На бокових ризалітах у нішах встановлені бюсти видатних німецьких драматургів.
З північного (правого) боку розміщенні Людвіг ван Бетховен, Франц Йозеф Гайдн, Йоганн Вольфганг фон Гете та Тарас Шевченко (встановлений у другій половині ХХ ст.); з південного (лівого) боку — Вольфганг Амадей Моцарт, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Франц Петер Шуберт та Олександр Пушкін (з’явився у «радянський період»). Гарно прикрашена, глядацька зала складається з партеру, 35 лож бельєтажу та амфітеатру. Загальна місткість залу становить — 813 місць.
Віденський Концертгаус (1911-1913)
Віденський Концертгаус — мистецький музичний центр у Відні, відкритий у 1913 р. Його будівництво у 1911—1913 рр. очолило бюро «Фельнер & Гельмер» у співпраці з Людвіґом Бауманом, а фінансувалося воно тільки за рахунок приватних інвесторів — заможних городян.
19 жовтня 1913 р. Концертгаус урочисто відкрили у присутності кайзера Франца Йозефа І. Під час Другої світової війни Концертгаус фактично не зазнав руйнувань.
Відповідно до плану, Концертгаус із розмірами приблизно 70 на 40 метрів мав три концертні зали: Велика зала — 1840 місць; зала Моцарта — 704 місця; зала Шуберта — 336 місць. Завдяки звукоізоляції концерти можуть відбуватися одночасно – кожна зала є ніби окремою будівлею, яка з’єднана з іншими коридорами й спільним скляним дахом.
Христина БАЗЮК
Джерела:
- zuap.org
- www.architektenlexikon.at
- uk.wikipedia.org
Фото:
- www.pslava.info
- valery-mock.livejournal.com
- www.prague.eu
- www.pinterest.com
- www.geocaching.com
- wikimedia.org
- konzerthaus.at
- polona.pl
