Міхал Лужецький архітектор родом зі Словіти — села в Золочівському районі Львівської області. Закінчив реальну школу у Львові. Протягом 1888–1894 років навчався у Львівській політехніці. У 1893–1895 — асистент Юліана Захаревича на кафедрі архітектури, з 1902 року член Політехнічного товариства у Львові. Від 1895 року працює у будівельному департаменті львівського магістрату, а після смерті Юліуша Гохберґера в 1905 році стає директор департаменту.
Член журі конкурсів на проект будівлі казино у Львові (1910), прибуткових будинків на вулицях Коперника і Банківській (1910), на проект нового костелу святої Анни у Львові (1911-1912), ескізів дому Ремісничої палати у Львові (1912), проектів ратуші в Дрогобичі (1913). 1931 року вийшов на пенсію. Час і місце смерті архітектора не відомі. У даній статті піде мова про найпомітніші реалізовані у Львові проекти Міхала Лужецького.
1. Водонапірна вежа на крайовій виставці (1894)
1894 рік – час проведення Крайової виставки у Стрийському парку. Загалом для виставки збудували 129 павільйонів, для повноцінного функціонування яких було необхідне водопостачання. Саме з цією метою було зведено водонапірну вежу за проектом Міхала Лужецького, стилізовану під середньовічну башту. Реалізували його будівничі Юзеф Балабан та Влодзімєж Подгорецький.
На 18-метровій вежі був встановлений водозбірник об’ємом в 60 000 л, виконаний краківською фабрикою машин Леона Зеленевського. Після припинення ярмарків вежа довгий час простоювала. У 1970-х роках її пристосували для розташування кав’ярні «Вежа».
2. Гуртожиток студентів Львівської політехніки на вул. Горбачевського №18 (1894-1895)
Академічний дім Політехніки споруджений у 1894–1895 рр. Автором проекту, за результатами архітектурного конкурсу, оголошеного у 1893 р. для слухачів цісарсько-королівської Політехнічної школи у Львові, став студент Якуб Курась та Міхал Лужецький. Будівництвом займалася фірма Левинського Ділянку під будівництво подарували професори Юліан Захаревич та Іван Левинський. Будівля — триповерхова, згодом було добудовано четвертий поверх.
Прямокутна в плані, з виступом ризаліту на північно-східному фасаді. За стильовим характером тяжіє до неоренесансних форм. Тепер тут знаходиться Інститут бізнесу та перспективних технологій НУ ЛП. [6]
3. Проект перебудови монастиря кларисок на площі Митній №2 (1898)
Костел кларисок, або бернардинок, побудований у 1607 р. У ХVІІІ ст. до костелу добудували будівлю колишнього монастиря. У 1898–1900 рр. костел перебудовували за проектом Міхала Лужецького та Юліуша Гохберґера, очевидно тоді з’явився бічний вхід на північному фасаді та було відновлено інтер’єр костелу. Теперішнього вигляду споруда набула після реставрації 1937–1939 рр., яка була проведена згідно з проектом Антонія Лобоса за участю Владислава Витвицького.
В той час було збудовано нову вежу-дзвіницю на головному фасаді, виконану в модернізованих барокових формах. В 1996 р. в костелі відкрито музей сакральної барокової скульптури Іоана Пінзеля.
4. Нові корпуси Міського газового заводу на вул. Газовій №28 (кін. XIX — поч. XX ст.)
На території, що її обмежують вулиці Джерельна, Балабана, Куліша, Під Дубом, розміщений комплекс колишньої міської газівні, призначення якого було забезпечувати Львів газом для освітлення вулиць. 1898 р. газівня безплатно перейшла у власність міста. Після цього комплекс було розбудовано. За проектом архітекторів Альфреда Каменобродзького та Міхала Лужецького споруджено нові корпуси у цегляному стилі, характерному для тогочасної промислової архітектури.
У декорі цих будинків застосовано елементи неоготичного та неороманського стилів До сьогодні зберігся центральний будинок заводського комплексу — чотириповерхова будівля котельні. Нетинькована цегляна споруда є характерним зразком промислової архітектури кінця ХІХ ст. з елементами неоготики й неороманського стилю. Сьогодні не використовується і в занедбаному стані.
5. Будівля колишньої школи ім. Г. Сенкевича на вул. Залізняка №21 (1905–1906)
На розі вулиць Залізняка та Героїв УПА розташований будинок колишньої народної школи ім. Сєнкевича, збудований у 1906 р. за проектом архітектора Михайла Лужецького та прикрашений готичними оздобами. Цей будинок 1 листопада 1918 р. став одним із перших осередків польського опору проти встановлення у Львові української державності.
За радянських часів школу ліквідували і перетворили в один із цехів електролампового заводу.
6. Будинок Леона Зіона на вул. Коперника №12-14 (1907–1908)
Будинок (вул. Коперніка №12) споруджено в 1908 р. (архіт. М.Лужецький, Е.Жихович) у стилі класицизму, фасад оздоблено рельєфами «Чотири пори року». У будинку №12 за часів польської влади був магазин електротехнічних товарів Шпілєцького та бібліотека Воля, у 1950-1960-х роках ремонтували взуття та годинники.
Будинок (вул. Коперніка №14) споруджено в 1908 р. (архіт. М.Лужецький, Е.Жихович) у стилі італійських палаццо. За часів польської влади тут були: магазин білизни «Феміна» Амбеса, ювелірний магазин Манделя, ательє дамських капелюшків Ванделя і Гольдштайна, виробництво кінострічок «Люкс» і магазин галантереї «Люна»; в 1950-х рр. – ательє індпошиву одягу, підбір та пошиття хутрових виробів, а також гуртожиток фінансово-кредитного технікуму; в 1960-1980-х рр. – ательє мод 1-го розряду «Силует».
На фасаді будинку – меморіальна таблиця, яка сповіщає: у 1905-1918 роках тут мешкав ідеолог і засновник січового стрілецтва Володимир Старосольський. [14]
7. Надбудова третього поверху до будівлі монастиря францисканців на вул. Короленка №1 (1926)
Монастир капуцинів та костел звели у 1708–1730 рр. Сучасного вигляду костел набув після перебудов у XIX–XX ст. Сьогодні приміщення костелу адаптоване на молитовний дім (арх. Микола Рибенчук).
Михайло Лужецький займався проектуванням у 1926 р. надбудови 3-го ярусу західного та частини південного крила монастирських келій, у стилі Ар Деко, відновленням фасадів і вівтарів костелу.
8. Будинок товариства Сокіл IV на вул. Личаківській №99 (1925–1932)
Давній будинок польського спортивного товариства «Cокіл», побудований за проектом архітекторів Міхала Риби та Міхала Лужецького. Будинок – триповерховий із житловим піддашшям. Через підйом вулиці перший поверх має два яруси.
Раніше головний фасад від вул. Личаківської прикрашало скульптурне зображення сокола. Зараз тут Будинок творчості шкільної молоді.
Христина БАЗЮК
Джерела:
- uk.wikipedia.org
- www.pslava.info
Фото:
- commons.wikimedia.org
- novobudovy.com
- lv.at.ua
- wikimapia.org
- uk.wikipedia.org
