30 подій в історії Львова, що “святкують ювілей” у 2020 році + бонус

2504
30 подій в історії Львова, що “святкують ювілей” у 2020 році + бонус))

Уже традиційно, з початком нового року хочемо розповісти про події, що суттєво повпливали на хід історіі Львова, його вигляд, архітектуру і мешканців та які у 2020 році “святкують свій ювілей”. Звісно, це не всі історичні факти, що мали місце в історії нашого міста, а лише 30 на нашу думку найцікавіших (бонус в кінці публікації)).

Костел Івана Хрестителя після незначної перебудови. Фото 1870-1880-х рр.
Фото храму Івана Хрестителя 1870-1880-х років
  1. 1260 рік – збудований найстаріший з існуючих львівських костелів – Св. Іоанна Хрестителя (за іншими версіями, збудований 1250, 1270, 1371). Храм багаторазово перебудовувався, поволі втрачаючи свій первісний вигляд. Тепер тут розташовано Музей давніх пам’яток Львова (вул.Ужгородська, 1).
  1. 1270 рік – зміна русла річки Полтви та закладення середмістя – нового центру міста.
Одне з перших відомих графічних зображень Собору Святого Юра, опубліковане у 1835 р. («Lwowianin czyli zbior potrzebnych i uzytecznych wiadomosci. Wydawany przez Ludwika Zielinskiego». — Львів, 1835. — T. 12. — С. 103)
Одне з перших відомих графічних зображень Собору Святого Юра, опубліковане у 1835 р. («Lwowianin czyli zbior potrzebnych i uzytecznych wiadomosci. Wydawany przez Ludwika Zielinskiego». — Львів, 1835. — T. 12. — С. 103)
  1. 1280 рік – на верхівці одного з львівських пагорбів (321 м.н.р.м.) серед букових лісів, князь Лев збудував для свого стрия князя Василька первісну дерев’яну церкву та монастир Св.Юра. Дерев’яна церква Св.Юра згоріла в 1339 році, 1363-1437 – збудовано муровану.
  1. 1340 рік – німецька громада Львова заклала костел Непорочного Зачаття Марії Сніжної, нині Храм Матері Божої Неустанної помочі (вул. Сніжна, 1). За свою багатовікову історію він неодноразово перебудовувався, востаннє – в кінці ХІХ ст. за проектом львівського архітектора, професора Юліана Захарієвича.
Й. Свобода. Костел Марії Сніжної
Й. Свобода. Костел Марії Сніжної
  1. 1350 рік – почалося спорудження Латинської катедри Вознесіння Найсвятішої Діви Марії (первісно Св.Трійці, нині Латинський Катедральний собор Пресвятої Борогодиці (пл. Катедральна, 1). Будівничими катедри упродовж кількох десятиліть були майстер Миколай Ничко, Миколай Гансеке, Йоахім Гром, Амброзій Рабиш, Ганс Блехер. Відданіх споруд та цвинтаря, що оточували катедру до середини ХVІІІст., залишилася фігура Христа у гробі біля каплиці Кампіанів та каплиця Боїмів з південно-східного боку катедри.
Й. Свобода. Латинська катедра
Й. Свобода. Латинська катедра
  1. 1360 – 1362 роки – спорудження мурованого Високого замку з укріпленнями на горі, що тепер називається Замковою.
  1. 1550 рік – князь Костянтин Острозький заклав муровану церкву та монастир василіан Св. Онуфрія, а також шпиталь (нині Храм Святого Онуфрія УГКЦ на вул. Б. Хмельницького, 36) їх будівництво закінчено 1793 р.
Василіянський монастир св. Онуфрія у Львові. Літогравюра Антіна Пилиховського
Василіянський монастир св. Онуфрія у Львові. Літогравюра Антіна Пилиховського
  1. 1570 рік – перша згадка про вул. Св.Анни (тепер частина вулиці Городоцької до перетину з вул. Т. Шевченка): 1871 року вона отримала назву Казимирівської на честь королі Кзимира Великого та Казимира Ягеллона. Крім костела  Св. Анни,тут містились такі відомі об’єкти,як міська школа Св. Анни (тепер Львівська правнича гімназія на вул. Леонтовича, 2), «Бригідки» – в’язниця для чоловіків, перебудована з колишнього монастиря сестер Св. Бригіди, ліквідованого 1784 року.
  2. 1600 рік – закладено підміське поселення Снопків (район вул. Стуса, Тернопільської).
Літографія Карла Ауера "Бернардинський костел і монастир" (тепер церква св. Андрія)(1837-1838)
Літографія Карла Ауера “Бернардинський костел і монастир” (тепер церква св. Андрія)(1837-1838)
  1. 1600-1630 роки – коштом сандомирського воєводи, львівського старости Єжи Мнішека, Анджея Одровонжа та добровільних внесків городян архітектор Павло Римлянин, з планом ченця Авелідеса, спорудив на місці давнього дерев’яного храму з 1406 року мурований костел бернардинців Св. Андрея Апостола (нині церква Св. Андрія Первозванного, пл. Соборна,3); після Павла Римлянина у спорудженні костела брали участь Амброзій Прихильний та Анджей Бемер.
Вигляд костелу Єзуїтів на початку XIX ст. Гравюра Ф.Ковалишина
Вигляд костелу Єзуїтів на початку XIX ст. Гравюра Ф.Ковалишина
  1. 1610-1630 роки – коштом Ельжбети Сенявської (з Гостомських) збудовано костел  Св. Петра та Павла Апостолів ордена єзуїтів (нині вул. Театральна, 13); його будівничим був генеральний архітектор ордену Єзуїтів у Польщі Джакомо Бріано. У костелі містилась ікона Божої Матері Утішительки – одна з п’яти копій образу з римської каплиці Боргезе, створена за дозволом Папи Пія V.
  1. 1640 рік – засновано вірменський «Побожний заставний банк «Mona Pins», що існував до 1939 року.
Площа Бернардинська (сучасна Соборна). Перша третина ХХ ст.
Площа Бернардинська (сучасна Соборна). Перша третина ХХ ст.
  1. 1650 рік – після часткової ліквідації міських фортифікацій навколо монастиря бернардинців утворено Бернардинську площу. У давнину в її центрі навколо криниці шумів так званий Зерновий ринок. 1892 року на межі Бернардинської та Галицької площ збудовано новий ринок, що існує досі – Галицький.
  1. 1690 рік – перша згадка про вулицю Пекарську (від 1569 р. вона існувала як Тембрицька).
Літографія Карла Ауера "Нижні Вали" (тепер просп. Свободи)(1837-1838)
Літографія Карла Ауера “Нижні Вали” (тепер просп. Свободи)(1837-1838)
  1. 1820 рік – стараннями губернського радника Райценгайма створено міський бульвар площею 1 га на місці давніх міських укріплень вздовж правого берега Полтви (посередині нинішнього проспекту Свободи). До 1860 року він називався Нижні Вали. 1859 року на Вали перенесли найдавніший львівський пам’ятник гетьману Станіславу Яблоновському, і відтоді алея отримала назву Гетьманські Вали. Після остаточного засклепіння Полтви в 1888-1890 рр. Вали було перебудовано, розширено, оздоблено клумбами, висаджено каштани, клени, тополі.
Гетьманські вали (нині проспект Свободи). Рис. Млодніцький Кароль. Гравер Зайковський Анджей (1851–1914). Вирізка з невстановленого періодичного видання останьої третини ХІХ ст. Г-6470.
Гетьманські вали (нині проспект Свободи). Рис. Млодніцький Кароль. Гравер Зайковський Анджей (1851–1914). Вирізка з невстановленого періодичного видання останьої третини ХІХ ст. Г-6470.
  1. 1840 рік – відкрито «Першу християнську охоронку (дитячий садок – ред..) для малих дітей», вона розташовувалася на вул.Охоронок, 2 (нині вул.. Кониського, 2). Через 60 років їх уже було чотири, кожну з них щоденно відвідувало 60-90 дітей. Діти залишалися під опікою від 8 години ранку до шостої вечора, отримували гарячу страву на обід та хліб на підвечірок. Найбідніші діти отримували ще гарячий сніданок. Наприкінці ХІХ ст. дві охоронки для українських дітей утримувало товариство «Руська захоронка» – на вул. Св. Мартина, 5 (нині Жовківська, 5) та на пл. Солярній, 6 (сучасна пл. Кропивницького, 6).
  1. 1870 рік – прийнято Статут королівського столичного міста Львова. Львів отримав самоврядування, першим президентом міста став Флоріан Земялковський.
Анатоль Вахнянин
Анатоль Вахнянин
  1. Того ж 1870 року Анатоль Вахнянин заснував музичне товариство «Торбан», покликане стати організацією, яка би поєднувала професійне навчання українських співаків з концертною діяльністю у Львові та інших галицьких містах.
  1. 1880 рік – почала виходити редагована Олександром Барвінським газета «Діло» – найбільш впливова та популярна українська газета упродовж багатьох років – єдина українська щоденна газета.
"Діло" за 19 березня 1980 року
“Діло” за 19 березня 1880 року (електронна колекція газет НБУВ)
  1. 1900 рік – впроваджено електричне освітлення вулиць Львова.
  1. Також у 1900 році споруджено пасаж Міколяша – наскрізний прохід між вулицями Коперника та Крутою (М.Вороного) з торговою галереєю, накритою ажурною заскленою металевою конструкцією довжиною 120 м. та шириною 18 м. виробництва львівської фірми «Пйотрович і Шуман». Пасаж споруджений у 1898-1900 рр. будівничою фірмою Івана Левинського за проектом І.Левинського та А.Захарієвича.
Пасаж Міколяша
Пасаж Міколяша
  1. А ще 1900 року відкрито новий театр – Львівський оперний. Ухвалу про побудову театру було прийнято Міською радою Львова у 1896 році. Автором проекту був архітектор Зигмунт Горголевський, будова здійснена фірмою архітектора Івана Левинського, електричне обладнання інсталювала фірма «Сіменс». Будівля розкішно декорований рельєфами роботи Антонія Попеля, фронтон театру увінчують три мідні скульптури Петра Війтовича: «Слава», «Геній драми і комедії», «Геній музики».
Макет оперного театру у Львові. "Tygodnik illustrowany" № 26, 1899 р.
Макет оперного театру у Львові. “Tygodnik illustrowany” № 26, 1899 р.
  1. Знову ж таки 1900 року з ініціативи Василя Нагірного створено першу українську жіночу промислову спілку – школу кравецтва «Труд», що містилася на пл.Ринок , 39. Керувала школою Герміна Шухевич, пізніше Софія Олесницька і Марія Драгомирецька.
  1. 1910 рік – любителі-авіатори, інженери Едмунд Лібанський та Карл Ріхтманн здійснили перший політ над Львовом керованою повітряною кулею.
Старт повітряної кулі у Львові, тер. нин. Стрийського парку, фото 1910 року
Старт повітряної кулі у Львові, тер. нин. Стрийського парку, фото 1910 року
  1. 1920 рік – створено найбільшу українську жіночу організацію – Союз українок. Метою якого була організація допомоги жіноцтву у піднесенні освітнього, культурного, економічного та громадського рівня. У його діяльності брали участь такі визначні особистості, як Катря Гринивичева, Іванна Блажкевич, Мілена Рудницька, Катерина Малицька та інші.
Радіовежі в Стрийському парку. По центрі найдавніша з веж. Фото 1932 року
Радіовежі в Стрийському парку. По центрі найдавніша з веж. Фото 1932 року
  1. 1930 рік – в орендованому центральному павільйоні Східних торгів у верхній частині Стрийського парку почала працювати двокіловатна тимчасова радіостанція. Спочатку це була тільки передавальна станція,яка ділила центральний павільйон з студією функції дикторів виконували чергові техніки. Наприкінці року споруджено будинок 16-кіловатної радіостанції на вул. Понінського, 1 (І.Франка в районі Стрийського парку), а приміщення для студії та адміністрації було орендовано на вул. Баторія (Князя Романа), 6.  Пробні передачі львівського радіо почалися в грудні того ж року.
  1. Також у 1930 році до складу міста увійшли Замарстинів, Клепарів, Мале Голоско, Знесіння, Сигнівка, Кульпарків, Козельники, Кривчиці, Білогорща.
Монумент бойової слави радянських збройних сил, 1970-ті. Фото: ПРО ЛЬВІВ
Монумент бойової слави радянських збройних сил, 1970-ті. Фото: ПРО ЛЬВІВ
  1. 1970 рік – на вул. Стрийській, перед входом до парку культури та відпочинку ім.Б.Хмельницького, споруджено Монумент бойової слави радянських збройних сил. Авторський колектив: скульптори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков архітектори Мирон Вендзилович, Аполон Огранович.
  1. 1980 рік – на проспекті Перемоги (вул.Любінська) за проектом архітектора Л.Нівіної споруджено кінотеатр «Жовтень» на 800 місць (тепер «Галичина»). Демонтований у 2013 р.
Силове підняття Державного Прапора України, розміром (3х6) м. над Львовом 3 квітня 1990 р.
Силове підняття Державного Прапора України, розміром (3х6) м. над Львовом 3 квітня 1990 р.
  1. 3 квітня 1990 року на Львівській ратуші замайорів синьо-жовтий прапор у квітні відбулася І сесія міської ради демократичного скликання.

І бонусом ще одна подія, яка, принаймні для редакції))), є дуже важливою – 6 серпня 2010 року розпочав свою роботу сайт Фотографії Старого Львова. Цьогоріч святкуємо 10 літ і сподіваємося, що були, є та будемо цікавими для вас і надалі.

Софія ЛЕГІН

Джерело: Котлабулатова І.П. Дати і події в історії Львова. – Львів: Аверс, 2009

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.