Зруйнований росіянами замок, що зберігся лише на фотографіях

1
2085

Уже нікого не здивуєш розповідями про замки так званої «Золотої підкови Львівщини», до якоївходять найбільш відомі та найкраще збережені замкові споруди. Однак, окрім них в нашому регіоні було ще з десяток менш відомих замків, які, з тих чи інших причин, не збереглись до наших днів. Іноді, ці причини є настільки безглуздими, що можна лише дивуватись людській дурості і варварству. Зокрема, така історія стосується замку в Мурованому, що на Старосамбірщині.

Герб роду Тарло "Топор" на стіні замку в Мурованому разом з написом, що згадує про відбудову замку в 1561 році.
Герб роду Тарло “Топор” на стіні замку в Мурованому разом з написом, що згадує про відбудову замку в 1559 році. Фото 1905 року

Сьогодні, про те, що в Мурованому був колись замок знають, мабуть, лише мешканці цього села і кілька краєзнавців. А ще герб села натякає на приналежність замку до цього місця. Причиною цього є цілковита зруйнованість споруди, від чкої залишились лише ледь помітні руїни. Можливо, багато хто задасться питанням, а чому давно неіснуючий замок в маловідомому селі повинен хтось пам’ятати. Справа в тім, що ця споруда залишила свій слід в історії, а її знищення саме по собі варт окремої уваги. Але все по порядку.

Лжедмитрій I та Марина Мнішек поруч замку в Мурованому.
Лжедмитрій I та Марина Мнішек поруч замку в Мурованому.

Замок в Ляшках Мурованих (саме так колись звалось село Муроване),  імовірно, розпочав зводити на початку XVI ст. львівський хорунжий Андрій Тарло, представник колись впдивового роду Тарло . Однак, уже до 1559 року замок  було зруйновано татарським нападом. Нову споруду, в ренесансних рисах, відбудував син Андрія, сандомирський хорунжий Миколай Тарло, про що засвідчувала пам’ятна таблиця на замковій стіні.

План замку і парку 1734 року
План замку і парку 1734 року

Однак, довго в руках роду Тарло замок не пробув. Він, як придане доньки Миколая Тарло Ядвіги, перейшов у 1592 році до львівського старости Єжи Мнішека, котрий провів його перебудову на модну тоді резиденцію «palazzo in fortezza». П’ятикутний двоярусний замок з трьома круглими кутовими вежами, прямокутною надбрамною Годинниковою вежею височів на пагорбі над мочарами річки Стрв’яж. У замку налічувалось 45 кімнат, дві великі зали з мармуровою підлогою (60 кроків на 24 кроки).

Замок в Мурованому, вигляд на початок 20 ст. Фото 1905 року
Замок в Мурованому, вигляд на початок 20 ст. Фото 1905 року

Найвідомішим мешканцем замку, а точніше мешканкою, була Марина Мнішек, донька Єжи Мнішека. Хто не знає, то Марина Мнішек була дружиною обох Лжедмитріїв та навіть носила титул російської цариці. А починалось все тут, в Ляшках Мурованих.

24 травня Констянтин Острозький привіз до замку Мнішеків Лжедмитрія I. Вже наступного дня майбутній цар просив в Єжи Мнішека руки його доньки. Які були подальші наслідки цього шлюбу ви або знаєте, або можете про це почитати в інших джерелах, а ми повернемо нашу увагу до замку.

У тому ж 1604 році Мнішекам довелося передати замок в заставу за грошову позику роду Другетів. До речі, кошти брались саме для підтримки військової кампанії Лжедмитрія I. Через воєнні і політичні перипетії Мнішекам вдалося повернути свій замок лише в 1638 році.

Герб "Топор" на стіні поруч годинникової вежі замку в Мурованому. Фото 1905 року
Герб “Топор” на стіні поруч годинникової вежі замку в Мурованому. Фото 1905 року

У 1661 році замок був сильно пошкоджений пожежею. На його відновлення довелося витратити 200000 злотих. За свідченнями Олександра Чоловського відбудований замок був ще кращий за попередній і міг сміло конкурувати навіть з Підгорецьким чи Жовківським замками. До кінця XVII ст. споруду обвели зовнішньою лінією оборони з трьома бастіонами, двома наріжними вежами, каналом із ріки для заводнення внутрішнього рову. У долині до ріки Стрв’яж було закладено великий регулярний парк.

План фортифікацій замку та парку виконав 1734 р. Генрих Кляйн. Тодішній власник — Юзеф Вандалін Мнішех — в замку мав значну колекцію картин, портретів, велику бібліотеку, зокрема, праць з архітектури. Діяв тут і театр – на зразок італійського чи французького, з окремим залом.

У власності Мнішеків замок пробув до 1815 року, поки Станіслав Мнішек не продав його Фридерику Зербоні де Сполетті. Нова пожежа 1835 завдала замку значних пошкоджень. Власник не став відновлювати будівлі, а продав дахівку, цеглу із найбільш знищених вогнем її частин. Новий власник Марцелій Богданович відновив східне замкове крило.

Залишки руїн замку в Мурованому. Сучасне фото
Залишки руїн замку в Мурованому. Сучасне фото

Однак пережити 1-ї Світову війну замку в Мурованому уже не судилось. Російські військові, що розташовувались неподалік, довідались про належність замку Мнішекам і перебування тут Лжедмитрія I. По замку було здійснено декілька артилерійських залпів, яких вистачило, щоб перетворити його на руїну.

Залишки оборонних валів замку в Мурованому. Сучасне фото
Залишки оборонних валів замку в Мурованому. Сучасне фото

Після закінчення війни власники визнали руїни замку непридатними для відбудови. Тож до нашого часу збереглись лише невеликі фрагменти мурів, вали замчища з стрімкими схилами глибокого рову та залишки каналу, яким колись надходила вода до оборонних ровів.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Laszki // http://www.ruinyizamki.pl/kresy/laszki.html
  2. Муроване // http://ukrainaincognita.com/zamky-ta-fortetsi/murovane
  3. Муроване // http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/13/murovane.php
  4. Вікіпедія
  5. Муроване // http://www.castles.com.ua/murovane.html
  6. wikimapia.org
  7. polona.pl

1 коментар

Напишіть відгук