“Зором душі озираючи грані Княжого Львова…”, або історичні відкриття Ореста Мацюка

Мабуть, кожен львів’янин та турист знає, що варто відвідати Личаківський цвинтар і віддати шану таким видатним українцям як Іван Франко, Ігор Білозір, Володимир Івасюк, Соломія Крушельницька…

В силу своєї публічності, постаті похованих тут письменників, музикантів, композиторів, громадських та політичних діячів є більш відомими та впізнаваними ніж вчених.

Могила Ореста-Нестора Мацюка на Личаківському кладовищі. Фото: Іван Олексин
Могила Ореста-Нестора Мацюка на Личаківському кладовищі. Фото: Іван Олексин

Проте відвідуючи Личаківське кладовище, варто звернути увагу на поховання, що знаходиться на гострому куті поля №49. Саме тут знайшов свій спочинок вчений світового рівня, історик, архівіст, краєзнавець та один із найвидатніших знавців філігранології  – Орест-Нестор Ярославович Мацюк. Саме ця людина зробила відкриття, які змінили відомий на той момент хід історії.

Могила Ореста-Нестора Мацюка на Личаківському кладовищі. Фото: Анастасія Патер
Могила Ореста-Нестора Мацюка на Личаківському кладовищі. Фото: Анастасія Патер

Уродженець Трускавця, Орест Ярославович, впродовж усього життя був справжнім патріотом своєї держави. Завдяки його дослідженням  світ дізнався про початок книгодрукування в Україні ще в 1460 році, тобто за 112 років до прибуття Івана Федорова у 1572 році. Підтверджує цей факт, знайдений науковцем  інвентар книг Словітського монастиря.

Пам’ятник Івану Федорову та будівля історичного архіву. Фото: Анастасія Патер
Пам’ятник Івану Федорову та будівля історичного архіву. Фото: Анастасія Патер

З архівних документів стало відомо про існування друкарні Степана Дропана, заможного львівського міщанина й першодрукаря, який згодом подарував друкарню Львівському Онуфріївському монастиреві. Поділитись  вражаючим відкриттям, що випливало з невідомих раніше архівів, Орест Мацюк вирішив в журналі «Архіви України», де наприкінці 60-х років минулого століття була надрукована стаття під назвою «Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова?». Твердження науковця викликали обурення російських істориків, адже суперечили активно розповсюджуваній Москвою думці про розвиток української культури та науки лише в тісному взаємозв’язку з російською та вказували на першість України в книгодрукуванні.

Мацюк Орест-Нестор Ярославович. Фото: uk.wikipedia.org
Мацюк Орест-Нестор Ярославович. Фото: uk.wikipedia.org

Невідомі раніше факти, оприлюднені О. Мацюком спонукали українських науковців  дізнаватись більше про витоки книгодрукування в Україні, стали своєрідним історичним проривом та культурним піднесенням.

Орест Ярославович написав  монографію «Історія українського паперу», за яку й отримав ступінь доктора історичних наук. Вивчення стародруків, старовинних документів та водяних знаків на даних паперах були невід’ємною частиною життя вченого.

Книжка «Замки і фортеці Західної України» Ореста Мацюка
Книжка «Замки і фортеці Західної України» Ореста Мацюка

Науковець подорожував Україною, досліджував замки, городища, фортеці, храми та збирав фольклор, бо що як не перекази, народні пісні, міфи та легенди може якнайкраще розповісти про Україну та її жителів? Свої дослідження та любов до рідного краю поєднав у книжці «Замки і фортеці Західної України», яка досі незмінно користується популярністю читачів.

Значну частину свого життя О. Мацюк присвятив архівістиці й історичному архіву м. Львова, в якому був директором.

Бернардинський костел. Фото першої третини ХХ ст.
Бернардинський костел. Фото першої третини ХХ ст.

Відкриття Ореста Мацюка щодо українського друкованого слова неоціненні, вічною повинна бути й пам’ять про нього. Недарма надгробний пам’ятник на могилі видатного вченого оздоблює надпис: «Зором душі озираючи грані Княжого Львова, з ним на вітрах сторіч вічності йтиму навстріч».

Анастасія ПАТЕР

Джерела:

  1. https://uk.wikipedia.org
  2. http://www.radiosvoboda.org/content/article/24625632.html
  3. http://gazeta.dt.ua/CULTURE/ukrayinska_knizhka_yak_obekt_falsifikatsiy.html

1 коментар

Напишіть відгук