Знамените «Болеро» під орудою автора, або львівський концерт Моріса Равеля 1932 року

Знамените «Болеро» під орудою автора, або львівський концерт Моріса Равеля 1932 року

У перші десятиліття XX століття Львів пережив музично-культурне піднесення. За період 1900-1939 років тут концертували польський композитор Іґнаци Падеревський (1901, 1910), німецький – Ріхард Штраус (1903), австрійський – Густав Малєр (1903), італійський – Руджеро Леонкавалло (1903), російський – Сергій Прокоф’єв (1933), угорський – Бела Барток (1936).

Такою ж знаменною подією став приїзд визначного французького композитора Моріса Равеля. Львів’яни отримали унікальну нагоду почути його знамениті оркестрові твори під орудою автора.

Моріс Равель (1875-1937) – французький композитор
Моріс Равель (1875-1937) – французький композитор

Велике концертне турне Равеля, що розпочалося 14 січня 1932 року в Парижі у концертному залі Плейель (Salle Pleyel), пролягло через десятки великих європейських міст, серед них – Антверпен, Амстердам, Берлін, Будапешт, Бухарест, Брюссель, Варшава, Відень, Прага. У Львові авторський концерт композитора відбувся 16 березня у приміщенні Великого міського театру (нині – Львівський національний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької). Захід підтримало Львівське товариство прихильників музики й опери (Towarzystwo Miłośników Muzyki i Opery we Lwowie).

Вид на ілюмінацію Львівської Опери, фот. Адам Ленкевич, 30 - ті рр. XX ст.
Вид на ілюмінацію Львівської Опери, фот. Адам Ленкевич, 30 – ті рр. XX ст.

Програма складалася з ориґінальних творів: сюїти «Гробниця Куперена» («Le Tombeau de Couperin»), хореографічної поеми «Valse», балету для оркестру «Bolero», фортепіанного концерту G-dur та інструментованої композитором для симфонічного оркестру фортепіанної сюїти Модеста Мусорґського «Картинки з виставки». Майже всі твори прозвучали під орудою автора, окрім сюїти «Картинки з виставки», якою дириґував Адам Должицький, на той час директор Міського театру. Фортепіанний концерт блискуче виконала французька піаністка Марґеріт Лонґ (Marguerite Long).

Адам Должицький (1886-1972) – польський диригент, уродженець Львова. Фото :http://www.uaktorek.pl/artysci/adam-dolzycki/
Адам Должицький (1886-1972) – польський диригент, уродженець Львова. Фото: http://www.uaktorek.pl/

Цей музичний захід отримав низку схвальних відгуків на сторінках польської і української періодики. Враженнями поділилися музичні критики й діячі – Альфред Пльон, Чеслав Кржижановський, Тадеуш Ярецкі, Стефанія Лобачевська, Антін Рудницький, Василь Барвінський. Кожен із дописувачів більшою чи меншою мірою висловив своє захоплення музикою композитора, у стилі якого хтось підкреслював впливи творчості Клода Дебюсі, Ігоря Стравінського, Сергія Прокоф’єва, а хтось бачив авторську неповторну індивідуальність. Критики не оминули увагою і другу іпостась Моріса Равеля – дириґентську, щоправда, більшість із них висловилися про неї критично. Високу оцінку отримала гра піаністки Марґеріт Лонґ, її чудова інтерпретація фортепіанного концерту Равеля.

Марґеріт Лонґ (1874-1966) – французька піаністка
Марґеріт Лонґ (1874-1966) – французька піаністка

Першими на подію відреаґували польські музичні критики Альфред Пльон (Alfred Plohn) і Чеслав Кржижановський (Czesław Krzyżanowski), вже через три дні після концерту (19 березня) опублікувавши свої статті у львівській періодиці: перший – у єврейському польськомовному щоденнику «Chwila», другий – в іншій щоденній газеті «Wiek Nowy». Альфред Пльон іменував Моріса Равеля найяскравішим представником тогочасної французької музики, звернувши особливу увагу на його оркестрові твори. Зокрема, «Вальс», на думку критика, написаний «у дусі безсмертного Йоганна [Штрауса], а, можливо Ріхарда Штрауса», проте суттєво збагачений ритмічними та гармонічними досягненнями. Автор статті підкреслив ориґінальність ідей композитора, що втілилася в музичній мові «Болеро», відзначив чудове інструментування фортепіанної сюїти Модеста Мусоргського «Картинки з виставки» і кваліфікував концерт французького композитора у Львові як першорядну артистичну подію.

Стаття Альфреда Пльона
Стаття Альфреда Пльона

Близькою за змістом була й рецензія Чеслава Кржижановського. Автор з неприхованою емоційністю висловив свою прихильність до музики Равеля, називаючи його концерт у Львові «урочистим святом музики в нашому місті». Рецензент звернув увагу на добре скомпоновану програму, що дозволила слухачам отримати загальне враження про музику композитора: «… це добре, що в насиченій програмі знайшли місце твори, які дали можливість споглядати у всій повноті багатство інверсії і колористики, у цій незліченній кількості кольорів, яке людський геній уміє добувати і зіставити у всіляких комбінаціях небагатьох зрештою інструментів». Чеслав Кржижановський високо оцінив Концерт для фортепіано з оркестром Равеля і одночасно підкреслив виняткову майстерність піаністки Марґеріт Лонґ, гра якої викликала «грім оплесків».

Глядацький зал Львівської Опери
Глядацький зал Львівської Опери

Оригінальні композиції – «Вальс, хореографічна поема», «Болеро» – та оркестрова версія «Картинки з виставки» Модеста Мусоргського, що прозвучали у другому відділі концерту, на думку Чеслава Кржижановського, мають необмежений простір для маневру оркестрування і самого оркестру. Водночас рецензент дещо критично висловився про Равеля як дириґента: «Незважаючи на ввічливе і щире захоплення композитором, не здається нам, що він є природженим дириґентом». Кржижановський був єдиним з рецензентів, хто звернув увагу на те, що музиканти грали не в оркестровій ямі, як зазвичай, а на сцені, і відзначив, що це нововведення забезпечило чудовий акустичний результат.

Антін Рудницький, поч. 1930-х рр. (Назустріч. – 1935. – Ч. 19)
Антін Рудницький (1902-1975) – український композитор, піаніст, диригент, музикознавець. (Назустріч. – 1935. – Ч. 19)

«Львів може гордитися: його відвідав найвизначніший представник сьогоднішньої французької музики і один з найбільш відомих композиторів світа, Моріс Равель», – так починалася стаття галицького композитора й дириґента Антона Рудницького в українському щоденнику «Діло» від 20 березня 1932 р. Ознаками музичного стилю чільного представника французького імпресіонізму автор уважав «легкість форми, барвистість орхестрової палітри, химерність мотивіки, чисто париську “ароматність” цілости». Рецензент удався до зіставлення творчості Моріса Равеля й інших чільних представників світової музики, зокрема Ріхарда Штрауса й Ігоря Стравінського. Порівняння, проте, підштовхнуло до висновків не на користь Равеля, творче надбання якого Антон Рудницький оцінив як «дивно мале».

Стаття Антона Рудницького в газеті «Діло»
Стаття Антона Рудницького в газеті «Діло»

Видима прихильність українського критика до музики Ріхарда Штрауса й Ігоря Стравінського, не завадила йому все ж визнати неабияку популярність творів Равеля, що «увійшли у постійний репертуар орхестр, камерних ансамблів й пяністів усього світу». Антонові Рудницькому найбільше припав до вподоби музичний твір «Болеро», з огляду на ідею ритмічного остинато та мистецтво оркестрового письма: «Дуже цікаво задумано “Болеро”: один короткий мотив (мабуть оригінальний народній еспанський) – переведений через усі групи інструментів, у постепенній градації, на тлі монотонного, двох-тактового ритмічного мотиву малого барабанчика. В цій ідеї того ритмічного мотиву є Равель справді великим – маленький барабан виростає до ролі сольового інструменту, не вимагаючи зрештою від ніякого віртуоза спеціальних кваліфікацій. Уважаю, що це одна з найсильніших прикмет орхестровки Равеля: вміння використовувати ударні інструменти в найріжнорідніших ефектах маючи однак все на увазі природні, невеликі, дані звичайних орхестрових “ударників”».

Партія флейти (фрагмент) з «Болеро» Равеля
Партія флейти (фрагмент) з «Болеро» Равеля

Виконавиця фортепіанного концерту Марґеріт Лонґ, на думку рецензента, «просто “перевиконала” всі завдання концерту, всеціло підтримуючи своєю певністю і спокоєм орхестру і диригента – композитора». Не без скепсису Рудницький зауважив, що попри те, що фортепіанна сюїта Мусоргського була майстерно зоркестрована, та «чи все таки не краще було би, коли б Равель створив за час, який він мусів витратити на написання міліонів нотних голівок партитури «Картинок з виставки» – якийсь власний, оригінальний твір?».

На завершення Антон Рудницький, як і польський колега Чеслав Кржижановський, розкритикував Равеля-дириґента: «Всіми творами диригував сам композитор; при першому піднесенні руки стало всім ясно, що він не диригент; а впродовж концерту – що він за диригування й не повинен братися. Однак орхестра, зелектризована самою присутністю великого творця, старалася, як можна, і з честю вийшла з досить важкої і складної програми концерту…».

Фото. Тадеуш Ярецкі (1889-1955) – польський композитор, диригент, публіцист, уродженець Львова. https://pwm.com.pl/pl/kompozytorzy_i_autorzy/3173/tadeusz-jarecki/index.html
Фото. Тадеуш Ярецкі (1889-1955) – польський композитор, диригент, публіцист, уродженець Львова. Фото: https://pwm.com.pl/

21 березня в іншому львівському щоденнику – «Słowo Polskie» – з’явилася обширна публікація польського композитора й дириґента Тадеуша Ярецкого (Tadeusz Jarecki) «Wrażenia z występu Ravela we Lwowie». Відтворивши життєпис Равеля і середовище, в якому він народився і зростав, автор вдався до докладного аналізу його творчості. Ярецький наголосив на впливі народних пісень і танців, музики Генрі Дюпарса, Ґабріеля Форе, Каміля Сен-Санса, Жюля Массне, Сезара Франка, а також Клода Дебюсі, Еріка Саті, Ігоря Стравінського. Від першого струнного квартету, як стверджував Ярецький, кожний наступний твір Равеля можна вважати відкриттям у галузі музичної техніки. Рецензент також наголосив на творчій еволюції композитора «Завдяки безперервній роботі над поглибленням своїх музичних засобів, непомітний горянин з Піренеїв виріс до представника французької музики, і, нарешті, став кумиром усього музичного світу». На думку автора, концерт симфонічних творів Моріса Равеля подарував львів’янам гарну можливість ознайомитися з творчою манерою композитора щодо способу й темпів виконання власних творів. Ярецький коротко проаналізував кожен із них, фахово охарактеризувавши стиль і рівень виконання.

Як і всі інші рецензенти, автор особливо відзначив винятково ритмічне виконання фортепіанного концерту Марґеріт Лонґ, назвавши його артистичним тріумфом: «Тут співпраця артистки цієї самої національності помогла композиторові виявити не тільки багатство зовнішньої сторони композиції, але і створити сильну художню цілісність. […] Це був справедливий тріумф мистецтва і львівська публіка приготувала композиторові й артистці велику овацію, нагороджуючи їх бурхливими оплесками та квітами».

На відміну від Антона Рудницького, що інструментування сюїти Мусоргського вважав марно витраченим часом, Тадеуш Ярецький наголосив, що саме завдяки обробці Равеля цей твір можна віднести до шедеврів оркестрових сюїт. У заключному абзаці рецензент висловив подяку Товариству шанувальників музики і опери і підкреслив, що цим концертом воно відкрило вікна в Європу й дозволило розкритися оркестрові, який своєю грою піднявся вище звичайного рівня.

На концерт відгукнулася також відомий польський музикознавець Стефанія Лобачевська (Stefanja Łobaczewska). Вона звернула увагу на вдалу і надзвичайно точну програму, що відображала творчий профіль і шлях композитора. Авторка зазначила, що слухачі, для яких важить традиція, знаходять у його композиціях підтвердження свого світогляду, переживають відчуття єднання доби романтизму з духом імпресіонізму, зачаровуються технічною майстерністю, новаціями композитора в гармонії і формі, рідкісною безпосередністю, притаманною лише поодиноким композиторам сучасності, що найсильніше виявилася в «Болеро». Про останній твір Стефанія Лобачевська відгукнулася як про «знамениту композицію М. Равеля, що штурмувала всю Європу».

Барвінський_Василь. Василь Барвінський (1888-1963) – композитор, піаніст, педагог, музичний критик, у 1932 році – директор Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка у Львові.
Василь Барвінський (1888-1963) – композитор, піаніст, педагог, музичний критик.

Не проіґнорував подію визначний український композитор, піаніст і музикознавець Василь Барвінський, лаконічно виклавши свої міркування у статті «Композиторський концерт Моріса Равеля», опублікованій у газеті «Новий час». Він поділяв думку інших критиків про те, що Равель є одним із найвизначніших французьких композиторів, а його концерт у Львові вважав музичною сенсацією. Порівнюючи музику Моріса Равеля і Клода Дебюсі, двох представників французького імпресіонізму, Василь Барвінський зазначив: «У Равеля зарисовується багато виразнійше не тільки формальна структура твору але і мельодійна лінія, зберігаючи при тому усю питому імпресіоністичній музичній мові легкість виразу та запашність настрою. Коли додати до того що і в ділянці інструментовки виявляє Равель чи не найбільше своєї індивідуальности, то не входячи в порівнання його значіння з іншими Корифеями сучасного музичного мистецтва – все таки треба визнати Равеля одною з найвизначніших музичних постатей сучасної доби. Французи уважають його своїм Моцартом».

Василь Барвінський дуже стисло висловився про твори, що прозвучали на концерті 16 березня 1932 року, особливо відзначивши симфонічну сюїту «Le Tombeau de Couperin». Фортепіанний концерт, на його думку, що не позбавлений певного впливу Ігоря Стравінського й особливо Сергія Прокоф’єва, був «виконаний прекрасно першорядною пяністкою Марґерітою Льонґ». Критично висловився музикознавець про хореографічну поему «Valse», «менче переконуючу віденською сентиментальністю потягненою імпресіоністичною поволокою» та «Bolero», «що мучить як “абсолютна” музика надмірним повторенням в тій самій тонації початкової теми – помимо мистецької і так ріжноманітної форми інструментовки».

Оцінивши заслуги Равеля в ділянці інструментування, Василь Барвінський також не сприйняв його у ролі дириґента, зауваживши: «Ориґінальними своїми творами дириґував сам композитор – і хто знає чи не осягнувби він значнійшого успіху – колиб тими творами дириґував хто інший». Рецензент звернув увагу й на те, що зал не був достатньо заповнений з причини надмірно високих цін.

Про концерт інформувала також хронікальна нотатка «Towarzystwo Miłośników Opery sprowadziło francuskiego mistrza Maurice Ravela» у місячнику “Orkiestra” за квітень 1932 року.

Площа Соборна, 2а (колишня Бернардинська площа) у Львові, де містилося Консульство Франції
Площа Соборна, 2а (колишня Бернардинська площа) у Львові, де містилося Консульство Франції

На жаль, ніхто з дописувачів не подав жодних деталей про побут Равеля у Львові, його професійні чи приватні контакти, якщо такі були. Лише з публікації Георгія Масенка (без посилання на джерела) дізнаємося про те, що на честь маестро було влаштовано урочистий прийом у «гостинних салонах» Французького консульства, де композитора вітав увесь мистецький бомонд міста.

Володимир ПАСІЧНИК
кандидат мистецтвознавства

 Джерело:

  1. Пасічник, В. Моріс Равель у Львові (1932): реконструкція події за матеріалами польської та української періодики / Володимир Пасічник // Україна XX століття: культура, ідеологія, політика. – Київ, 2015. – Вип. 20. – С. 349–356.
  2. http://webcache.googleusercontent.com

Література:

  1. Барвінський, В. Композиторський концерт Моріс Равеля. З концертової салі / Василь Барвінський // Новий час. – 1932. – № 71. – 1 квіт.
  2. Масенко, Г. Моріс Жозеф Равель. 1932 // Славетні гості Львова / Георгій Масенко. – Львів : Апріорі, 2010. – С. 236, іл.
  3. Рудницький, А. Моріс Равель. (З нагоди композиторського концерту) / Антін Рудницький // Діло. – 1932. – Ч. 61. (13.010). –  20 бер. – С. 1.
  4. Jarecki, T. Wrażenia z występu Ravela we Lwowie / Tadeusz Jarecki // Słowo Polskie. – Lwow. – 1932. – Rok XXXVI. – № 79(21 marca). – S. 8–9.
  5. Krzyżanowski, C. Maurice Ravel. 16. III. 1932 / Czesław Krzyżanowski // Wiek Nowy. – 1932. – 19 marca. – S. 7.
  6. Łobaczewska, S. Koncert kompozytorski Maurycego Ravela / / Stefanja Łobaczewska // Gazeta Lwowska. – 1932. – Rok 122. – № 67(23 marca). – S.6.
  7. Plohn, A. M. Ravel / Alfred Plohn // Chwila. – 1932. – Rok XIV. – № 4663(19 marca). – S. 9.
  8. Towarzystwo Miłośników Opery sprowadziło francuskiego mistrza Maurice Ravela // Orkiestra. – 1932. – Rok III. – Kwiecień. – № 4 (19).

Напишіть відгук