Життя і смерть «львівського Дюрера»

0
2003

Однією з найцікавіших постатей мистецького життя Львова у другій половині ХХ століття був Олександр Аксінін. За досконалу і досить оригінальну техніку цього митця сучасники назвали «львівським Дюрером». Незважаючи на своє коротке життя, яке трагічно обірвалось, він залишив по собі вагомий слід у мистецькому світі. То ким же він був, один з найяскравіших митців Львова минулого століття?

Олександр Аксінін
Олександр Аксінін

Народився майбутній художник 2 жовтня 1949 року у Львові. У 1956-1966 роках Олександр навчався у середній школі № 52. Ще змалку він почав виявляти нахил до мистецької творчості, тому з 1963 року, він почав відвідувати і художню школу, заняття у якій тривали протягом трьох років. Протягом 1967-1972 років, Олександр навчався в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова на відділені графіки. Після закінчення інституту Олександр був скерований на роботу в Житомирське обласне управління поліграфії, звідки згодом повернувся до Львова і до призову в армію працював художнім редактором у видавництві “Каменяр”.

Від травня 1973 року він рік служив у війську. Навіть тут проявлялась його творча натура і він брав участь в художньому оформленні експозиції Музею військ Прикарпатського військового округу. Протягом 1974-1977 років він працює художником-дизайнером у проектно-конструкторскому бюро Міністерства легкої промисловості УРСР.

1977 року назавжди покинув офіційну роботу, і присвячує весь час творчості. Цікавим є той факт, що ще під час служби Аксініна в армії Володимир Онусайтіс привів його на вул. акад. Ф.Колесси в будинок №13 і познайомив з Веніаміном Сіпером (1907-1979 рр.), відомим художником, витонченим колористом, майстром пейзажу і портрету, доброю і мудрою людиною.

"Ікар", 1983 р.
“Ікар”, 1983 р.

Олександр і його дружина були тісно пов’язані з контркультурними середовищами Москви і Ленінграду — з художниками, мистецтвознавцями, поетами. Аксінін також товаришував і тісно спілкувався з митцями країн Балтійського регіону, передусім, з естонським графіком Тинісом Вінтом, та Стасісом Ейдріґявичусом, Велло Вінном, Володимиром Макаренком та іншими митцями.

О. Аксінін і Е. Буряковська. 1970-ті рр.
О. Аксінін і Е. Буряковська. 1970-ті рр.

Ім’я Аксініна стає відомим як у СРСР так і закордоном на межі 70-80-х років, після того, як його твори, що експонувалися у Лодзі на Міжнародному бієнале “Малі форми графіки”, були в 1979 р. відзначені Почесною медаллю, а виконаний ним 1981 р. книжковий знак бібліотеки бенедиктинського монастиря в м. Любіні було визнано найкращим твором конкурсу екслібрисів, присвячених 1500-річчю народження Святого Бенедикта. Про значимість цього факту свідчить хоча б те, що три примірники цього екслібрису було тоді передано у дар Папі Римському Іоанові Павлу II.

Відзначається, що впродовж свого останнього десятиріччя художник багато подорожував, оглядаючи художні виставки, відвідуючи всі цікаві мистецькі події, зустрічаючись із творцями і творами, дискутуючи з ідеями і поняттями. Майже щороку він по кілька разів бував у прибалтійських містах, де у Латвії та в Естонії у нього були шанувальники і щирі друзі. Серед них виділяють естонця Тиніса Вінта, з яким Олександра пов’язували творчі і дружні стосунки.

За своє коротке життя Аксінін створив понад 300 офортних робіт та значну кількість акварельних малюнків. Ілюстрації до видань “Аліси в країні чудес” Л. Керрола (1976-77 рр.), до “Пригод Гулівера” Дж. Свіфта (1977-78 рр.), до давньокитайської філософської “Книги Змін” (1984-85 рр.) стали вагомими творіннями митця. Також оригінальністю виділяються серія “Босхіана” (1977-78 рр.), “Знаки Зодіаку” (1979 р.), “Звуки” (1980 р.), “Місяці” (1980 р.), “Слова” (1980-81 рр.), “Пошта Олександра Аксініна” (1983-85 рр.) і екслібриси близьких йому осіб.

Він міг би творити і надалі, але його життя трагічно обірвала авіакатастрофа, яка сталась 3 травня 1985 поблизу Золочева. Сьогодні, постать Аксініна здебільшого маловідома для львів’ян і нам видається, що особа цього видатного сина нашого міста, потребує більшої уваги.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Deletant та Mankurt. Ми пам’ятаємо. Олександр Аксінін (Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?mi_pamyatayemo_oleksandr_aksinin&objectId=1086453)
  2. Творчество художника Александра Аксинина (1949-1985). (Режим доступу: http://www.aksinin.com/main.php?lang=ru)
  3. Александр Аксинин: жизнь после жизни (Режим доступу: http://www.viaregina.ru/workroom/aleksandr-aksinin-zhizn-posle-zhizni.html)

Напишіть відгук