Збігнєв Брохвіч-Левинський, або ким був будівничий дирекції залізниці та Шотландської кав’ярні

2
942

Творцем цілого ряду споруд, які для свого часу були непересічними, але на які сьогодні зрідка звертаються увагу як туристи, так і гості нашого міста був Збігнєв Брохвіч-Левинський – людина з дійсно непересічною долею. Пропонуємо вам поглянути як на його творіння, так і на його життєпис.

Збігнєв Брохвіч-Левинський
Збігнєв Брохвіч-Левинський

Народився Збігнєв 16 грудня 1877 року в Кельцах (сучасна Польща). Він був сином Марцелія Левинського і Александри. В Кельцах він відвідував гімназію, з якої його виключили за політичну діяльність (вважається, що він брав участь у діяльності підпільних студентських гуртків, які стали особливо популярними у той час). У зв’язку з цим, свій атестат зрілості він отримав 1895 року у Варшаві, яка була у той час частиною Російської імперії.

Петербурзька академія мистецтв
Петербурзька академія мистецтв

У 1896–1903 роках він навчається на факультеті архітектури Петербурзької академії мистецтв, а вже 1904 року Збігнєв був мобілізований до російської імператорської армії для участі у Російсько-японській війні. Проте він дезертирує і втікає до Галичини, де оселяється у Львові. У 1908 році він отримав концесію будівничого у Галичині, організував власне проектне бюро, яке знаходилось на вулиці Кадетській, 8 (тепер вулиця Героїв Майдану), а від 1912 року — на сучасній вулиці Свєнціцького, 11а.

З 1911 р. він був членом мистецького об’єднання «Zespół», а у 1913 році бере участь у колективній виставці об’єднання. У 1908—1915 він роках був членом знаменитого Політехнічного товариства.

Глазго
Глазго

Після Першої світової війни, за вимогами часу був залучений до бойових дій і брав участь в українсько-польській і польсько-радянській війнах. У 1920 році був тяжко поранений, а 1921 року закінчив Вищу військову школу і від цього часу продовжував кар’єру військового відійшовши від архітектури. Після окупації Польщі у 1939 році, емігрував до Франції, де став комендантом Центру навчання офіцерів в Ансені. Пізніше виїхав до Великобританії, де помер у Глазго у 1951 році.

То ж якими були його найяскравіші творіння у Львові?

Прибутковий будинок Еміля Векслера на нинішньому проспекті Шевченка, 27
Прибутковий будинок Еміля Векслера на нинішньому проспекті Шевченка, 27

Дім на проспекті Шевченка, 27 у Львові. Прибутковий будинок Еміля Векслера на нинішньому проспекті Шевченка, 27 у Львові (1908, 1909). Дім у стилі раціонального модерну, збудований під впливом англійської архітектури початку XX ст. Тут у 1909–1939 роках знаходилась відома кав’ярня «Шкоцька» («Шотландська»).

Будинок управління залізниць на вулиці Гоголя, 1-3
Будинок управління залізниць на вулиці Гоголя, 1-3

Управління Львівської залізниці на вулиці Гоголя у Львові. Будинок управління залізниць на вулиці Гоголя, 1-3, на розі з вулицею Листопадового чину у Львові (1913). Спорудженню передував конкурс, на которому перші місця здобули проекти Я. Завейського і Р. Бандурського, А. Захаревича та Л. Соколовського, С. Пйотровського та С. Фертнера. До реалізації однак прийято позаконкурсний проект Збіґнєва Брохвіча-Левинського.

удинок Альфреди Залевської у стилі модернізованого класицизму на вулиці Дорошенка, 77
удинок Альфреди Залевської у стилі модернізованого класицизму на вулиці Дорошенка, 77

Дім на вулиці Дорошенка, 77 у Львові. Будинок Альфреди Залевської у стилі модернізованого класицизму на вулиці Дорошенка, 77 (1910–1911). З. Левинським розроблено фасад. Автором планування був Ю. Пйонтковський.

Прибутковий будинок Броніслава Дембінського у стилі модернізованого класицизму на вулиці Каліча Гора
Прибутковий будинок Броніслава Дембінського у стилі модернізованого класицизму на вулиці Каліча Гора

Дім на вулиці Каліча Гора, 11 у Львові. Прибутковий будинок Броніслава Дембінського у стилі модернізованого класицизму на вулиці Каліча Гора (1909–1910).

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Бірюльов Ю. О. Левинський Збіґнев Брохвіч // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 45—46.
  2. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008.

2 КОМЕНТАРІ

    • Шановний пане Євгене! Як ви певно могли прочитати – сайт називається “Фотографії старого Львова”, а не старі фотографії Львова. Від того, що Львів сфотографований вчора, він молодшим не стане.

Напишіть відгук