Однією з найбільших фортифікаційних споруд України є замок в Старому Селі (Пустомитівський район, Львівська область). Незважаючи на занедбаний стан, фортеця дотепер вражає своїми масштабами та величчю. На жаль, стоїть він осторонь туристичних маршрутів і лише пасажири потягів, що проїжджають повз, захоплено милуються його красою та зрідка його навідуються поодинокі туристи.
Ця пам’ятка оборонної архітектури XVI-XVII століть будувалася для захисту від татар південно-східних шляхів до Львова. Перше укріплення на території Старого Села у вигляді дерев’яного замку збудував у 1448р. Ян Завіш, який отримав ці землі у спадок від свого батька Завіша Чорного з Гарбового, а той, у свою чергу, придбав їх у 1401 році в короля Володислава Ягайла.
Побудований замок був зовсім не схожий на нинішнього гіганта: його площа значно поступалася нинішній, та й стіни були дерев’яними, що і стало причиною його падіння під час чергового татарського набігу у 1498 р. Тоді замок було спалено, а містечко зруйновано.
Відродження твердині, уже в камені, розпочали у 1584 р. під патронатом родини Острозьких, яким ці землі дісталися в якості приданого дочки великого гетьмана коронного Софії Тарновської (1534 – 1570). Відбудовували замок за проектом Амброзія Прихильного. Будівництво кам’яної фортеці було завершене в 1589 році.
Наступна ґрунтовна реконструкція відбулася у 1642 р. завдяки Владиславу Домініку Острозькому-Заславському – правнуку князя Констянтина Острозького.
Він розширив площу споруди до двох гектарів. Фортецю оточили глибоким ровом і валами. Ворота були оснащені ланцюговим мостом що піднімався на ровом. На найбільшій башті був розміщений герб з буквами WDXOYZWSLS що означає: “Wladyslaw Dominik Xiąze Ostrogski y Zaslawski Wojewoda Sandomierski Lucki Starosta”.
Проте, ще недобудовані стіни нового замку в 1648 році були стерті з лиця землі козацькими військами Богдана Хмельницького під час Визвольної війни.
Але ідея про власну резиденції в Старому Селі не залишила князя Владислава, і через рік роботи з будівництва були відновлені.
В той час було зведено красиві південні парадні ворота замку. Новий замок виконали у стилі пізнього ренесансу. Висота стін фортеці сягала 8 метрів та завершувалася аттиком. Фронтони шести башт були прикрашені бароковою різьбою в камені, яка збереглася до нашого часу на східній вежі.
Замок у 1654 році було відбудовано, і настільки потужно, що він витримав облогу козаків та великої турецької армії в 1672 році.
Кам’яні стіни були не єдиною перепоною на шляху до замку. Твердиня була на рівнині, однак оточена болотами. Додатковий захист давали земляні укріплення – бастіони з ровами, які були наповнені водою, а її довкола було вдосталь.
По периметру стін йшла оборонна галерея для замкового гарнізону. На замковому подвір’ї розташовувалася каплиця, палац та господарські приміщення. З документів XVII століття відомо, що на той час у замку було 8 гармат, 13 моздир, багато рушниць, самопалів та холодної зброї.
Колись посередині південно-східної стіни стояла ще одна в’їздна башта, гроші на яку дала Катерина Радзівілл. Їй пощастило найменше з усіх замкових будівель: вона зруйнувалася ще до того, як хоч хтось встиг її описати чи замалювати. Капличка, що стояла біля брами, теж прожила недовго.
На початку XVIII століття Старе Село разом із замком стає власністю Адама Миколи Сенявського. До цього часу замок втрачає своє оборонне значення. Новий власник відреставрував фортецю і переніс сюди збройний арсенал, що зберігався у Львові. Після смерті Сенявського у 1726 році всі його володіння і багатства успадкувала його єдина дочка Марія Софія. У 1731 році вона вийшла заміж за князя Августа Олександра Чарторийського, до якого перейшла вся власність Сенявського, в тому числі і Старосільський замок.
Доля колишнього військового форпосту мало цікавила Чарторийських, і фортеця поступово занепала. З 1809 року Старосільський замок переходить до родичів Чарторийських — Потоцьких.
На території замку влаштовують пивоварню, потім винокурню, склади для збіжжя. Частину споруд розбирають на будівельні матеріали. У наступні роки в замку ніхто не жив і він стояв пусткою та руйнувався під плином часу, та від рук людських. Останнім власником твердині до вересня 1939 року був граф Альфред Потоцький.
В подальшому ґрунтовна реконструкція Старосільського замку так і не була проведена.
Площа замку – біля двох гектарів, що робить замок в Старому Селі одним з найбільших в Україні. Все, що вціліло від нього – це масивні кріпосні стіни завширшки близько двох метрів і заввишки близько п’ятнадцяти метрів, які укріплені контрфорсами, і три вежі (у минулому їх було шість). Із зовнішнього боку стіни і вежі декоровані на одному рівні аркатурою – рядом глухих арок-заглиблень. Одна з башт прикрашена кам’яної короною.
Завдяки чому башти «дожили» до нашого часу розповідає легенда. При споруджені стін старосільського замку в будівельний розчин додавали яйця та молоко, такий собі органічний клей, що скріплював не гірше сучасного цементу (а, можливо, і краще).
Один з шляхтичів міста за свої провини був засуджений на смертну кару. Але можновладці дали бідоласі ще один шанс: зможе привезти віз (інші версії легенди кажуть: два вози) яєць для будівництва, та так, щоб жодне не розбилося — подумають ще судді, чи варто його голову від тіла відділяти. А розіб’є хоч яйце — то не судилося. Шляхтич єдиний шанс вижити втрачати не хотів. Яйця всі привіз цілими… перед тим їх зваривши. Проте, люди не оцінили вигадки і таки вирішили його стратити.
У жовтні 2010 року було прийнято рішення про передачу Старосільського замку в концесію на 49 років. Концесіонер пообіцяв вивести замок із аварійного стану до 2015 року, після чого планував тут відкрити пізнавально-мистецький центр із художніми, творчими майстернями та закладами громадського харчування.
Але уже в 2013 році держава розірвала угоду про передання у довготермінове управління замком в Старому Селі, оскільки, нічого з обіцяного не було навіть розпочато.
З кожним роком замок все більше руйнують вітри та дощ. На сьогодні внутрішній двір фортеці пустує і заростає травою, перетворюючись на чудове пасовище для домашньої худоби.
Софія ЛЕГІН
вчений секретар Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові
Джерела:
http://castlesua.jimdo.com/
http://www.castles.com.ua/
http://zabytki.in.ua/
http://ua.dorogovkaz.com/
ttp://zbruc.eu/
Дякую за цікаву статтю.