«Залишиться камінь / на якому я народився»: Збіґнєв Герберт і його Львів

0
404

Одним з найбільш відомих львівських поетів став Збіґнєв Герберт. Уродженець Львова, за іронією долі, він більшість своїх творів створив та опублікував поза ним. Тим не менш, навіть покинувши рідне місто, він не забував про нього, і образ Львова подекуди виринав у його творчості. Отож Збіґнєв Герберт, ким він був?

Народився Збіґнєв у досить знаній у місті родині. Родина Гербертів була, як вважалось, ймовірно англійського походження і предки майбутнього поета спочатку переселились з Великобританії до Відня, а пізніше потрапили і до Галичини в епоху Габсбургів. прибула до Галичини з Відня. Батько поета частково мав вірменське походження і був пов’язаний з родиною Балабанів, про що згадував і сам Герберт і своїй статті «Вірменська бабуся». Нам відомо, що Збіґнєва охрестили у костелі Святого Антонія.

Навчався майбутній поет у VIII львівській гімназії та у ліцеї ім. Короля Казимира. Проживала родина у цей час а сучасній вулиці Личаківській. На згадку про це, на будинку поблизу Винниківського рину у наші дні встановлено меморіальну табличку, яку, втім, майже не помічають. Саме у Львові проходить дитинство та юність поета, саме тут він формується як особистість. Проте слід враховувати, що цей період припав і на бурхливі роки ІІ Світової війни. Спочатку Львів було інкорпоровано до складу СРСР, пізніше він пережив неспокійний період німецької окупації і знову прихід радянських військ і цього разу остаточне встановлення радянської влади. Зрозуміло, що в таких умовах Герберт, враховуючи його контакти з польським націоналістичним підпіллям в роки війни, не міг залишатись в СРСР, і у березні 1944 виїжджає до Кракова.

Тут він зрештою здобуває вишу освіту. У Кракові він вивчав економіку, а також відвідував лекції в Яґеллонському університеті й Академії мистецтв ім. Яна Матейка. 1947 року отримав диплом Торговельної академії (тепер Економічний університет у Кракові). 1949 року здобув ступінь магістра права в Університеті Миколая Коперніка в Торуні. Знову у 1949, Збіґнєв вступає на філософський факультет того ж університету.

З 1948 р. він мешкав у Сопоті, куди переїхали зі Львова його батьки, потім у Торуні. У 1951 році Герберт перевівся на навчання до Варшавського університету і переїхав до Варшави. Як поет дебютував 1950 року, але уже 1951-го вийшов зі Спілки польських літераторів, з огляду на творчі розбіжності з середовищем, яке було сковане вимогами формалізму та обов’язкової любові до партії.

Дошка на честь Геберта
Дошка на честь Геберта

У 1956 році відбувся його дебют як автора книжок (поетична збірка «Струна світла»), покращилися умови життя. Завдяки стипендії Спілки польських літераторів він зміг здійснити першу закордонну подорож. У 1958—1960 рр. відвідав Австрію, Італію, Францію, Велику Британію. Підсумком цієї подорожі стала популярна збірка есеїв «Варвар у саду». Протягом 1963—1964 років тривала його подорож по Британії, Франції, Італії, Греції. У 1965—1971 він також перебував у Австрії, ФРН, Франції, Голландії, Бельгії, США. При цьому, фактично не проживаючи у соціалістичній Польщі, він не відмовлявся від громадянства і так ніколи офіційно не емігрував.

З 1986 р. мешкав у Парижі, де співпрацював із еміграційним виданням Zeszyty Literackie. До Польщі повернувся 1992 року. Герберт був лауреатом багатьох польських та зарубіжних премій, зокрема премії Гердера (1973) та Єрусалимської премії (1990). Помер він у 1998 році у Варшаві, де і був похований. Прикметно, що 10 липня 2007 р. польський сейм проголосив 2008 рік Роком Збіґнєва Герберта.

Наприкінці, пропонуємо вам поглянути на один з віршів Герберта, який був присвячений Львову. Хоч на час написання вірша, він уже тривалий час не був у рідному місті, проте образи міста знайомі з дитинства стійко закарбувались у його пам’ятті. Образи міста. Його міста.

Моє місто

…Снилося мені що йду

з батьківського дому до школи

знаю куди прямую

зліва крамниця Пашанди

третя гімназія книгарні

видно навіть у шибці

кріз шибку голову старого Бодека

хочу звернути до катедри

краєвид раптом зникає

немає продовження

просто не можна йти далі

однак добре знаю

що це не сліпа вулиця

океан миттєвої пам’яті

підмиває руйнує образи

залишиться камінь

на якому я народився

щоночі стаю босий перед

закритою брамою мого міста.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Zbigniew Herbert i Lwów (http://www.lwow.com.pl/spotkania/herbert/herbert.html)
  2. Zbigniew Herbert – 90. rocznica urodzin (http://dzieje.pl/aktualnosci/zbigniew-herbert-90-rocznica-urodzin)
  3. Zbigniew Herbert (https://pl.wikipedia.org/wiki/Zbigniew_Herbert)

 

Напишіть відгук