Залізничні мотиви у львівському мистецтві, або де у Львові зображені паровози

0
800
Залізничні мотиви у львівському мистецтві, або де у Львові зображені паровози

На початку XIX століття  світ побачив перший паровоз. Це було великим відкриттям, на яке відразу відреагували чутливі митці своєї справи і розпочали зображати їх у формі алегорій та символів. Не обминула ця тенденція і Львів.

Першим паротягом у світі вважається паротяг британського інженера Річарда Тревітіка, який сконструював його ще в 1803 році.

Львівська залізниця в свою чергу – найстаріша залізниця України. 1861 року відбулася історична подія – паротяг з назвою «Ярослав» вперше вирушив  з Перемишля  до галицької столиці.

Макет паротягу «Ярослав» авторства Аркадія Орєхова (джерело фото http://zaxid.net)
Макет паротягу «Ярослав» авторства Аркадія Орєхова (джерело фото http://zaxid.net)

Тепер пошукаємо що залишилось від захоплення чудом залізничного винаходу на львівських вулицях. Так алегорія залізниці зображена у скульптурі Леонардо Марконі на будинку колишньої першої Дирекції державних залізниць у Львові (вул. Січових Стрільців, 3). Меркурій, що символізує водночас швидкість і торгівлю, ногою спирається на крилате колесо – емблему залізниці. Ця емблема повторюється у рельєфах на фасаді будинку. Крилате колесо у давній Персії символізувало силу і напір бойових колісниць. Пізніше у римлян воно стало атрибутом Фортуни. На відміну від “колеса Фортуни” в емблемі залізниці його зображували зубчастим.

Крилаті колеса  можна знайти як  прикрасу завершення арки над вікнами будинку Оскара Крайзера (вул. Гоголя, 4) архітектора Леопольда  Вархаловського разом з атрибутами науки і торгівлі.

У рельєфі на будинку Юліана Пінкерфельда (вул. Й. Коциловського, 15) залізничний транспорт персоніфіковано у постаті залізничника у формі. Залізничник спирається на жезл, увінчаний крилатим колесом. Поряд з ним – постаті шофера і авіатора, що уособлюють види транспорту нового XX ст.

Захоплення засобами комунікації відображають також рельєфи на будинку Бромільських по вул. Чупринки, 49. Паротяг розміщений поруч з пароплавом.

На будинках 7 та 7а вулиці Клепарівської локомотив зображено на рівні з автомобілем та аеропланом.

Мистецькою алегоричною скульптурою є надгробок видатного вченого професора Львівської політехніки, інженера-залізничника Кароля Скібінського (1849-1922 pp.) (який, зокрема в 1875 році працював на будівництві залізниці в Альпах) на Личаківському цвинтарі. Для виконання пам’ятника був спеціально оголошений конкурс львівським політехнічним товариством, на якому перемогу отримав проект архітектора Вітольда Равського та скульптора Юліана Міколайського, що реалізували в 1931 р. на спеціально наданій містом ділянці цвинтаря. Форма пам’ятника – арка залізничного віадука, де наверху зображений локомотив, а на поверхні віадука – стилізовані зображення залізничних мостів, семафора і т. ін.

Окрім згадок на кам’яницях, паротяги мають місце і в інших мистецьких втіленнях. Наприклад, це вітраж проекту Стефана Матейки, що знаходиться на вул. Нижанківського, 5 в приміщенні Львівської національної музичної академії. Вагон вузько-колійки, навантажений колодами, трактований реалістично – він символізує розвиток індустрії нарівні з зображеними на другому плані нафтовими вежами і фабричними корпусами, які дуже нагадують аналогічні споруди на панно Яна Матейки “Винахід залізниці”. Атрибути будівництва, механіки, кравецтва і теслярства по кутам орнаментального обрамлення підкреслюють символічний характер зображення.

Щодо  вищезгаданого панно за ескізами Яна Матейка, створене ще учнями Краківської художньої школи, то воно знаходиться в актовому залі Львівської політехніки. Важко зрозуміти, але центральні образи картини власне символізують винахід парової машини і розвиток залізничного транспорту. Жінка – це вода, чоловік – вогонь. Боротьба і зближення породжують пару – активне та стрімке дитя, яке тягне за собою візок і стає рушієм науково-технічного прогресу.  Навіть пейзаж з сіячем і фабричними будовами, пароплавом на ріці на другому плані уособлюють розквіт сільського господарства і промисловості завдяки винаходу залізниці.

Сьогодні залізниця є звичним явищем сучасного світу. Але давні символи і алегорії не дають про себе забути, адже мистецтво вічне.

Тетяна ЖЕРНОВА

Джерела:

  1. П. Ґранкін. Статті (1996–2007). – Львів. – “Центр Європи”, 2010. – 312 с. – С. 4-5.

Напишіть відгук