Заклад Білінських, або історія одного хоспісу

0
900
Заклад для невиліковно хворих наСмаль-Стоцького

Медичні заклади Львова мають надзвичайно давню історію. Ще у 1377 році знаходимо згадку про шпиталь Святого Духа. Багато госпіталів створювалося при церквах та монастирях. Впродовж століть одні медичні установи переставали існувати, а натомість відкривалися нові.

Сьогодні мова піде, про заклад для невиліковно хворих, а простіше кажучи – хоспіс, що багато років тому припинив своє існування як лікарня і будівлю якого львів’яни швидше згадають під іншою назвою – Львівський завод телеграфної апаратури.

Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.
Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.

Історія закладу починається з часу ліквідації Городоцького кладовища  в кінці ХІХ ст. В той час меценат Анатолій Білінський викуповує територію великого кварталу між сучасними вулицями Смаль-Стоцького, Героїв УПА, Федьковича та Городоцькою та у 1891 році розпочинає тут будівництво “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських”.

До речі, коли у 1892 році тут проклали вулицю, то назвали її на честь родини доброчинців — вулиця Білінських.

Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.
Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.

Комплекс закладу складався з чотирьох лікувальних та адміністративного корпусів, каплички та моргу, які створювали вигідний і гармонійний ансамбль, з функціонально продуманим простором, поділом на зони відпочинку (великий сад-парк), адміністрування та власне лікарні.

Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.
Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.

Зведенням найстарших будівель хоспісу займалася фірма Івана Левинського  за проектами архітекторів А. Вайса, Ю. Гохберґера і З. Сулковського.

Ансамбль виконано в еклектичному поєднанні романської та готичної архітектури, використано новинку – профільну цеглу. Поєднання у декорі світло-жовтої та темно-охристої цегли створює особливу ритміку фасадів, ґрунтовану на традиціях українського мистецтва.

У планувальній структурі лікувальних корпусів по центру від ходу знаходилася сходова клітка з підсобними приміщеннями, з однієї сторони коридору розміщувалися палати, з іншого – санвузли, кухні, маніпуляційні тощо. Всі корпуси мали різну медичну спеціалізацію, але були споруджені за єдиними “типовими” планами.

Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.
Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.

І хоча будівництво комплексу завершилося 1897 р.  лікарня свою роботу розпочала з після побудови перших корпусів у 1893 р. На адміністративному корпусі встановили пам’ятну дошку, яка свідчила, що лічниця була фундована в 1898 році з нагоди ювілею цісаря Франца Йосипа І “Miejski zakład dla nieuleczalnych im.cesarza Franciszka Jósefa I wybudovany i ufundowany w r.1898 z okazyi ces. jubileuszu”.

Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.
Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.

Заклад було розраховано на 60 осіб – 29 жінок та 31 чоловіка. Його першим і пожиттєвим директором став Юзеф Гостинський, за хворими доглядали сестри милосердя ордену св.Вікентія де Поля. Антоній Білінський фінансував роботу закладу та постійно його відвідував аж до самої смерті у 1895 р.

Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.
Будівля “Закладу для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських” на вул. Смаль-Стоцького, 2017 р.

Після Другої світової війни будівлі закладу перестали використовувати як лікарню. Сюди з Саратова разом з обладнанням, верстатами і спеціалістами перевозять  завод телеграфної апаратури, який запрацював 1946 р. Разом із побудовою новітніх корпусів заводу будівлі лікарні Білінських вписують у заводський простір. У 1950-60-ті роки ЛЗТА стає одним із гігантів радянської промисловості.

З розпадом Союзу завод телеграфної апаратури почав розвалюватися, а на його території розташувалися різні підприємства.

На сьогодні, як повідомляє Високий замок, корпуси закладу викупила одна із приватних медичних клінік. Тож у колишньому комплексі шпиталю за кілька років планують створити приватний стаціонар та пологовий будинок.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Мельник І. Львівський Новий світ та південні околиці Королівського столичного міста  Галичини від Святого Юра до Наварії.  – Львів: Центр Європи, 2014
  2. Злобіна Т. Львів постарадянський. Місто, про яке не хочуть знати.
  3. Ліщенко Ю. Від госпісу до пологового
  4. http://haidamac.org.ua/ 

Напишіть відгук