Захоронка (дитячий садок) Рідної Школи у Хоросно Старому

Захоронка (дитячий садок) Рідної Школи у Хоросно Старому

Організація під назвою «Українське Педагогічне Товариство» була заснована ще у 1881 році, а відновила свою  діяльність у 1920. Вже у 1926 році організація отримала назву «Рідна школа». Своєму відновленню товариство завдячує підтримці серед широких верств населення і було виключно самодіяльним та добровільним об’єднанням української прогресивної молоді.

Його членами ставали  люди різних професій, котрих згуртовувало прагнення служити високій ідеї відродження та розвитку українського шкільництва. Вони створили українські народні школи і гімназії, дбали про дошкілля, розповсюджували посеред населення українську літературу, підручники.  Товариство «Рідна Школа»,доклало чимало зусиль для зростання кількості і покращення якості навчання в українських школах Галичини.

Усі недоліки державного офіційного навчання, що не сприяли духовному зросту та формуванню національної самосвідомості українського населення, були враховані і виправлені в українських навчальних закладах, в системі «Рідної школи». Навчання у початковій школі тривало 7 років, а рівень школи визначався кількістю предметів, що викладались.

В селі Хоросно Старе успішно функціював гурток «Рідна школа» ім. Лесі Українки. При ньому було організовано  «захоронку»  ( дитячий садок).

Рудольф Гаврих з дітьми
Рудольф Гаврих з дітьми

Товариство «Украї́нська Захоро́нка» (до 1912 — Руська Захоронка) — було засноване 1901 у Львові з ініціативи Клубу Русинок для матеріальної допомоги, педагогічного нагляду й оборони від денаціоналізації дітей дошкільного віку з найбідніших верств українського населення. У виховному процесі та веденні захоронок зверталась увага на такі напрями, як: релігійний, моральний, національний, інтелектуально-культурний та фізичний розвиток дитини. . Метод ведення захоронок називався «фребелівським».

Вихователька Марія Піскорська з дітками на Деревацькому потоці
Вихователька Марія Піскорська з дітками на Деревацькому потоці

В період від 1924 до 1933рр. учителями у Хоросно Старому було подружжя Рудольф та Марія Гаврихи. Дотримуючись правил навчання, нав’язаних польською владою, вони доклали чимало зусиль, щоб подати дітям знання при гармонійному духовному зв’язку між учителем та учнем. Під час учителювання пп. Гаврихів хороснянська школа піднялась до рівня докласової загальної народної школи, у якій процес навчання тривав 7 років. Упродовж третього і четвертого класів вивчались такі предмети: польська мова; українська мова; релігія;ручна праця;спів;фізкультура.

Отець Дорик з дітьми села Хоросно
Отець Дорик з дітьми села Хоросно

Парох села Іван Дорик, активно працював очолюючи Кружок Рідної Школи. Був організатором і  провідником гуртка «Католицька українська Молодь» дошкільного віку. Отець Дорик у доступній для підлітків формі прищеплював їм любов до рідного краю, пошану до батьків та стимулював їхнє прагнення до здобуття освіти у майбутньому.

Захоронка села Хоросно Старе після першого причастія. Посередині о. Комар та о. Дорик.
Захоронка села Хоросно Старе після першого причастія. Посередині о. Комар та о. Дорик.

Про о. Івана в людей збереглися дуже добрі спогади. Він був привітною і товариською людиною, незважаючи на його священичий сан. А так, як був молодим, то і товаришував часто з молодими хлопцями і дівчатами. Захоронка села Хоросно Старе брала участь у грандіозній акції «Українська молодь – Христові», яка відбулась у 1933р, на стадіоні «Сокола Батька» у Львові.

Андрій КНИШ

3 COMMENTS

  1. Добрий день!

    Дуже цікава стаття. Чи є у Вас ще якісь фотографії Хоросно? Сам там мешкаю і було би дуже цікаво дізнатися про історію.

    Андрій

  2. інформації є чимало. фотографії є, але небагато. спішіть зібрати їх у старших людей, якщо там мешкаєте, бо молодь часто їх нищить.

  3. Я хотів би дізнатися чи можна ще десь відшукати фото міжвоєнного періоду з членами християнських організацій (УМХ, КАУМ, Марійсбка Дружина ін), Львівщина-Тернопільшина.

Напишіть відгук