Ярослав Цурковський – поет-авангардист чи науковець-винахідник?

Львів, 1920-ті роки. Авторський літературний вечір молодого відчайдушного поета у великій залі Музичного інституту ім. М. Лисенка. Репліка зі залу: «Ви виглядаєте, якби щойно вийшли з Кульпаркова». Юнак зовсім не розгубився і відразу відрубав: «Це правда, я вийшов, щоб зробити там місце для вас»…

Ярослав Цурковський, орієнтовно кін. 20-х рр. – поч. 30-х рр. ХХ ст.
Ярослав Цурковський, орієнтовно кін. 20-х рр. – поч. 30-х рр. ХХ ст.

Кожна поява Ярослава Цурковського на публіці не залишалася непоміченою. Він вмів епатувати: літературні критики називали його «львівським Семенком» або «молодим Мазуном», а пересічні львів’яни вважали диваком і впізнавали на вулицях завдяки незвичному зеленому капелюху.

Ярослав Цурковський, орієнтовно кін. 20-х рр. – поч. 30-х рр. ХХ ст.
Ярослав Цурковський, орієнтовно кін. 20-х рр. – поч. 30-х рр. ХХ ст.

Ким же насправді був Ярослав Цурковський? Без сумніву, багатогранною і неординарною постаттю. У різні періоди свого життя вмів бути різним, але завжди однаково помітним і завзятим. Був видавцем, редактором і публіцистом – видавав журнал молодої української генерації «Наука і письменство» (Львів, 1924) та місячник літературно-мистецької критики «Літературні Вісти» (1927–1928). Як відповідальний редактор намагався синтезувати на шпальтах цих видань протилежні жанри і стилі, поєднати мистецтво і науку, а також публікував власні статті, в яких пропагував свої модерністські ідеї. Щоправда, більшість із них ставали справжньою сенсацією у міжвоєнному медіапросторі Галичини і породжували полемічний дискурс на шпальтах львівської преси.

Стаття Я. Цурковського «Інтелєктуальний Бльок Молодої Всеукраїнської Ґенерації» на першій шпальті місячника «Літературні Вісти» (1927. – Ч. 3/4)
Стаття Я. Цурковського «Інтелєктуальний Бльок Молодої Всеукраїнської Ґенерації» на першій шпальті місячника «Літературні Вісти» (1927. – Ч. 3/4)

Також був поетом, і тоді відкидав усе, щоби бути ним сповна, – писав чудернацькі твори (називав свій стиль «цивілізаційним презентивізмом») і видавав їх власним коштом – світ побачили збірки поезій «Прозолоть світанку» (1925), «Вогні» (1926), «Смолоскипи» (1926), «Моменти й вічність» (1927). Очолював молодіжний авангардистський гурток «Інтелєктуальний Бльок Молодої Всеукраїнської Ґенерації» (Інтебмовсеґії), який мав на меті розроблення нового способу пізнання і мислення. Не раз наражався на гострий осуд або навіть зневагу львівських письменників старшого покоління (чого варта його полеміка із відомим літературним критиком Михайлом Рудницьким). Я. Цурковський завжди був гострим на слівце – посварившись із ким-небудь, запросто міг наступного ранку обклеїти весь центр міста плакатами зі статтею, в якій лаяв свого опонента останніми словами.

Стаття Я. Цурковського «Від анабіозу до культурного гомону» у часописі «Літературні Вісти» (1927. – Ч. 1/2)
Стаття Я. Цурковського «Від анабіозу до культурного гомону» у часописі «Літературні Вісти» (1927. – Ч. 1/2)

Поза тим, провадив активне громадське життя –­ керував пластовим полком ім. князя Лева, брав участь у роботі Товариства наукових викладів імені Петра Могили, Наукового товариства імені Шевченка.

Обкладинка антології «Українська авангардна поезія (1910 — 1930-ті роки)» (упоряд. О. Коцарев, Ю. Стахівська. – К., 2014), де вміщено твори Я. Цурковського
Обкладинка антології «Українська авангардна поезія (1910 — 1930-ті роки)» (упоряд. О. Коцарев, Ю. Стахівська. – К., 2014), де вміщено твори Я. Цурковського

Мав непереборний потяг до науки – бажав бути філософом, психологом і винахідником – і з усією рішучістю брався за реалізування своїх новаторських наукових планів. Я. Цурковський став засновником теорії психічної контрольності й розробником оригінальних методик психодіагностичного обстеження людей різних професій, винайшов прилад контролограф. А ще вигадав… особливий різновид чоловічих підтяжок, якими успішно торгував у міжвоєнній Польщі.

Я. Цурковський демонструє роботу контролографа
Я. Цурковський демонструє роботу контролографа

Я. Цурковський (1904–1995) народився у Тернополі в інтелігентній родині. Освіту здобував в Академічній гімназії у Львові, далі продовжив студії на філософсько-філологічному факультеті Українського таємного університету у Львові, спеціалізуючись у психології. Аби уникнути ув’язнення за опублікування на шпальтах львівського часопису «Службовик» поеми «Збентежений літак» (весь наклад був сконфіскований), вимушено виїхав зі Львова і навчався на юридичному факультеті Віденського університету, далі на філософському факультеті Українського вільного університету у Празі. Згодом доля привела Ярослава до Кракова, де він працював у психотехнічній лабораторії, винайшов апарат під назвою «психоавтомат», на який отримав патент 1929 р. Вдосконалена методика Цурковського і винайдений ним контролограф отримав схвальні відгуки в тогочасному науковому середовищі. Навіть відомий факт, що американський підприємець Ціммерман зацікавився цим винаходом і запропонував значну на той час суму за ліцензію на право використання цього апарата і методики психотренувань. Однак Я. Цурковський відмовився, мотивуючи це бажанням самостійно вдосконалювати свій прилад. Його моделі контролографів нового покоління використовувалися для психодіагностики персоналу в космонавтиці, пілотів повітряних сил, в авто- і залізничному транспорті. Він був одним з перших, хто використав лабораторний експеримент для потреб спортивної діагностики.

Я. Цурковський у зрілому віці
Я. Цурковський у зрілому віці

Незважаючи на це, Я. Цурковському, як і більшості українських митців і літераторів, не вдалося оминути політичних переслідувань. Після війни був засланий до фільтраційного табору в Усть-Інту в Комі, проте через півтора роки був поновлений у правах і повернувся до Львова. Викладаючи на кафедрі психології і педагогіки Львівського інституту фізичної культури, він періодично зазнавав цькувань у пресі і врешті був звільнений з викладацької роботи. Незважаючи на переслідування, Я. Цурковський не припиняв наукової і громадської діяльності – зініціював створення і очолив Львівське зональне відділення Товариства психологів України та в поважному віці був обраний почесним президентом відродженого Товариства наукових викладів імені Петра Могили.

Будинок, в якому мешкав Я. Цурковський (по вул. К. Левицького, 35)
Будинок, в якому мешкав Я. Цурковський (по вул. К. Левицького, 35)

За іронією долі, до початку 90-х рр. ХХ ст. про доктора Я. Цурковського за кордоном знали більше, ніж в Україні. Залишається сподіватися, що пам’ять про цю неординарну постать спонукає львів’ян спромогтися на встановлення меморіальної дошки на будинку, де мешкав Я. Цурковський, та перейменування вулиці на честь відомого містянина.

Дзвінка ВОРОБКАЛО

Джерела:

  1. Коцарев О. Поезія українського авангарду / Олег Коцарев (Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2012/09/120903_ukraine_avangard_nk.shtml).
  2. Тарнавський О. Літературний Львів: 1939–1944 : Спомини / Остап Тарнавський. – Львів, 1995. – 136 с.
  3. Цурковський О. Кетяг калини в пошану др. Я. Цурковського (Спогад про батька) / О. Цурковський // Технічні вісті. – 2005. – № 1/2. – С. 14–
  4. Ярослав Іванович Цурковський (1905–1995). До 100-річчя від дня народження. – Львів, 2005. – 71 с.

Фото:

  1. https://uk.wikipedia.org
  2. https://sites.google.com/site/aroslavivanoviccurkovskij/kontrolograf

Напишіть відгук