Ян Баґенський – будівничий, що працював у Львові за Австрії, Польщі та за совітів

0
848
Ян Баґенський – будівничий, що працював у Львові за Австрії, Польщі та совітів

Взимку 1959 р. в Москві у приймальні міністра вищої освіти СРСР з’явився незнайомець у шубі, смокінгу та з краваткою-«метеликом». Чиновники міністерства вирішили, що це якийсь поважний іноземець, тож міністр відразу прийняв його на аудієнцію. Яким же був подив радянського чиновника, коли з’ясувалося, що візитером є архітектор, професор «Львівської політехніки» Ян Баґенський… Саме про цю неординарну особистість і йтиметься далі.

Ян Баґенський (1883-1967) – інженер-архітектор, педагог
Ян Баґенський (1883-1967) – інженер-архітектор, педагог

1883 року в місті Сороки, що в Бесарабії, у родині провінційного шляхтича народився Ян Баґенський, у майбутньому – інженер-архітектор, педагог. Гімназію він закінчив у Керчі, згодом поступив на математично-фізичне відділення Варшавського університету, а 1905-го перевівся на архітектурне відділення Львівської політехніки. Під час архітектурної практики Баґенський познайомився із Войцехом Дембінським, власником архітектурно-будівельної фірми. Разом вони зводять чимало будівель: 1910 року на вул. Потоцького, 56 (тепер вул. Чупринки), у 1910–1912 рр. на вул. Гелени Моджеєвської, 44 (тепер вул. Кокурудзи), у 1913–1914 рр. на вул. Набєляка, 37/37а (нині вул. Котляревського) та інші.

Дім Товариства загального страхування, збудований за проектом Яна Баґенського у стилі функціоналізму на вулиці Зеленій, 12. Нині корпус Медичного університету
Дім Товариства загального страхування, збудований за проектом Яна Баґенського у стилі функціоналізму на вулиці Зеленій, 12. Нині корпус Медичного університету

Завершивши університет, Ян Баґенський виїжджає до Криму, де впродовж 1916–1920 років як старший асистент міського архітектора Олександра Венсана зводить у Севастополі комплекс об’єктів Морського корпусу кадетів, а також немало приватних вілл та палациків. Повернувшись до Львова працює як архітектор-проектант, а також викладач Львівської політехніки (з 1921–1922 н. р.). У 1932–1933 н. р. був деканом архітектурного відділення, а протягом наступних чотирьох років – його продеканом.

Роки Другої світової війни Ян Баґенський прожив у Львові, працюючи і надалі викладачем. Був одним із небагатьох співробітників політехніки, що залишилися жити й у повоєнному Львові. Із другої половини 1950-х рр. займався тільки викладацькою діяльністю.

Житловий будинок, збудований у 1912-1914 рр. в стилі неокласицизму архітектурним бюро Войцеха Дембінського
Житловий будинок, збудований у 1912-1914 рр. в стилі неокласицизму архітектурним бюро Войцеха Дембінського

Оскільки архітектура у ХХ ст. опинилася на стику техніки і мистецтва, то радянські керівники на чолі з Хрущовим вирішили 1955 р. ліквідувати «надмірності у проектуванні та будівництві». На практиці це означало, що взагалі можна обійтися без архітекторів і без вищої архітектурної освіти – мовляв, «справжні будівельники» і самі впораються. Наслідком такої політики стала ліквідація архітектурної спеціальності у Львівському політехнічному – протягом чотирьох років студентів на цю спеціальність не набирали.

Кафедру архітектурного проектування тоді очолював саме професор Ян Баґенський. Тут і стала в пригоді його праця заступником міського архітектора у Севастополі — професор вільно розмовляв російською мовою. Він вирішив будь-що домогтися відновлення архітектурної спеціальності у «Львівській політехніці» й поїхав до Москви, де відбулася вищезгадана історія з візитом до міністра освіти. Що коїлося в голові радянського чиновника – невідомо, однак зусилля Яна Баґенського виявилися таки недаремними. Щоправда, архітектурну спеціальність у Львівському політехнічному інституті тоді таки не відновили, зате ВНЗ дозволили оголосити прийом студентів на спеціальність «проектування меблів і інтер’єру» на базі кафедри архітектурного проектування з початком навчання у вересні 1959 р.

Будинок на вулиці Герцена, 6 (збудований 1912 р. спільно з Войцехом Дембінським). Вітраж у цьому домі – найвищий у Львові: починається він на першому поверсі, а закінчується на четвертому, заввишки 11 м, та містить зображення Карпатського гірського пейзажу
Будинок на вулиці Герцена, 6 (збудований 1912 р. спільно з Войцехом Дембінським). Вітраж у цьому домі – найвищий у Львові: починається він на першому поверсі, а закінчується на четвертому, заввишки 11 м, та містить зображення Карпатського гірського пейзажу

Ян Баґенський за час педагогічної діяльності виховав близько 370 архітекторів, серед них відомий будівничий, дослідник пам’яток архітектури Львова та викладач «Львівської політехніки» Роман Липка.

Помер Ян Баґенський 1967 р., похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Серед будівель, які спроектував архітектор, варто виділити будинок №12 на вулиці Котляревського, Господарську семінарію в Снопкові, віллу в стилі неокласицизму на вулиці І. Франка, 150 та перебудову Спорткомплексу «Львівської політехніки».

Палац мистецтв, розміщений на верхній терасі Стрийського парку. Фото 1894 р.
Палац мистецтв, розміщений на верхній терасі Стрийського парку. Фото 1894 р.

Спорткомплекс Львівської політехніки

Це колишній Палац мистецтв, розміщений на верхній терасі Стрийського парку при головній алеї Крайової виставки 1894 р. Палац було споруджено за проектом архітектора Францішка Сковрона. В деталях проект опрацьовували архітектори Григорій Пежанський та Міхал Лужецький. У міжвоєнний період Палац виконував і спортивну функцію: тут були розташовані криті тенісні корти – виняткове явище для того часу, на них розігрувалися нагороди різноманітних турнірів.

У 1950–1952 рр. Палац мистецтв був перебудований на спорткомплекс Львівської політехніки за проектом Яна Баґенського. Фронтон будівлі оздоблюють скульптури авторства Юліана Марковського (група «Мистецтво» над порталом), Антонія Попеля (алегоричні фігури «Скульптура», «Образотворче мистецтво») і Тадеуша Блотніцького (сфінкси перед входом). Тепер тут міститься тренувальна база кафедри фізичної культури Національного університету «Львівська політехніка».

Будинок №12 на вулиці Котляревського

Багатоквартирний будинок споруджений у 1910–1911 рр. Проект розробляли архітектор Ян Баґенський та будівельна фірма Войцеха Дембінського. Це триповерхова кам’яниця, стиль якої базується на спрощених геометризованих формах середньовічної архітектури. Особливої уваги вартує флюгер над трикутним фронтоном по центру кам’яниці. Своїм силуетом він нагадує картину Миколи Бідняка «Ангел над Львовом».

Господарська семінарія в Снопкові

Господарська семінарія в Снопкові — створений у 1913 р. суспільно-виховний заклад для дівчат. Ідею створення цього закладу реалізував комітет на чолі з княгинею Вандою Чарториською, яка пожертвувала на потреби майбутнього закладу частину свого маєтку. Власниця Снопкова Яніна Карлович надала для побудови навчального закладу 4,5 морги землі. В 1911 на вул. Снопківській, 59 закладено наріжний камінь майбутньої Семінарії. У 1911-1912 рр. за проектом архітекторів Войцеха Дембінського та Івана Баґенського було споруджено навчальний будинок. Восени 1913 р. Господарську семінарію відкрили для прийому 50 учениць.

Софія Батицька — міс Польщі і віце-міс Європи 1930 року. Фото 1930 р.
Софія Батицька — міс Польщі і віце-міс Європи 1930 року. Фото 1930 р.

Викладачами тут були відомі професори і асистенти Львівського університету, Львівської політехніки, Рільничої академії (Дубляни), Вищої економічної школи і Львівської ветеринарної академії. Всі студентки під час навчання мешкали в інтернаті, який розташовувався у цьому ж приміщенні. До речі, однією з студенток була Софія Батицька — міс Польщі і віце-міс Європи 1930 року.

Вілла-палац, збудована в 1923–1925 рр. за проектом Яна Баґенського для Антонія Увєри, торговця тканинами, власника готелю «Європейський» – тепер тут розташований Музей Івана Франка
Вілла-палац, збудована в 1923–1925 рр. за проектом Яна Баґенського для Антонія Увєри, торговця тканинами, власника готелю «Європейський» – тепер тут розташований Музей Івана Франка

Вілла на вулиці Івана Франка

Вілла-палац, збудована в 1923–1925 рр. за проектом Яна Баґенського для Антонія Увєри, торговця тканинами, власника готелю «Європейський». За радянських часів віллу використовували для проживання командувачів Прикарпатського військового округу та приїжджих генералів. У 1991 р. її передали Літературно-меморіальному музею Івана Франка.

Нині комплекс музею складається із двох будівель. Основною є колишня вілла Івана Франка, збудована протягом 1901—1902 років у «швейцарському» стилі за проектом будівничого Мартина Заходнього — це дім №152 на вулиці Івана Франка.

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. http://zaxid.net/news/showNews.do?mi_pamyatayemo_lvivski_arhitektori_yan_bagenskiy_andriy_rudnitskiy_roman_lipka_ta_inshi_19591965&objectId=1089388
  2. http://haidamac.org.ua/2013/01/ln-nabielaka/
  3. https://pl.wikipedia.org/wiki/Jan_Bagie%C5%84ski
  4. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
  5. http://www.lvivcenter.org/uk/lia/persons/bagienski-jan/
  6. http://lp.edu.ua/node/7996

Фото:

  1. www.ronet.pl
  2. www.liveinternet.ru
  3. http://lviv-format.livejournal.com
  4. https://commons.wikimedia.org

Напишіть відгук