Які будівлі Львова зображено на відомій панорамі Гогенберга?

Які будівлі Львова зображено на відомій панорамі Гогенберга?

Багато  хто  з  Вас  бачив  цю  відому  та  красиву  панораму міста Львова початку XVII ст., але Ви й гадки не мали, які ж будівлі автор зобразив на гравюрі і чи вони існують до цих пір. Не чіткі риси храмів, дивне розташування споруд та невідомі високі  вежі – от  що  Ви побачите вперше,  коли  поглянете  на  цю панораму. Але  придивившись  детальніше Ви  почнете  впізнавати  ці старенькі вулички, храми та кам’яниці, а наша стаття лише доможе Вам у цьому!  Отож,  зараз ви побачите панораму міста, де ми пронумерували будівлі, про які піде мова далі.

Гравюра виконана Абрагамом Гоґенберґом (нід. Abraham Hogenberg) за малюнком панорами Львова кінця XVI – початку XVII ст. роботи Ауреліо Пассаротті, інженера - фортифікатора короля Cигізмунда III Вази (1587-1632). Зверху гравюри зображені (зліва — направо) герби Львова, Польщі, Руського воєводства та Герб Папи Сикста V. 1586 році папа Сикст V надав Львову право користуватися його гербом на рівні з міським символом. Зауважимо, що автор зобразив місто саме із західної сторони.
Гравюра виконана Абрагамом Гоґенберґом (нід. Abraham Hogenberg) за малюнком панорами Львова кінця XVI – початку XVII ст. роботи Ауреліо Пассаротті, інженера – фортифікатора короля Cигізмунда III Вази (1587-1632). Зверху гравюри зображені (зліва — направо) герби Львова, Польщі, Руського воєводства та Герб Папи Сикста V. 1586 році папа Сикст V надав Львову право користуватися його гербом на рівні з міським символом. Зауважимо, що автор зобразив місто саме із західної сторони.

Номери від 1 до 6 – це культові споруди міста (дзвіниці, храми та ратуша). Номери від 7 до 20 – оборонні споруди (вежі, барбакани та бастеї).

Центр міста

  1. Найвища та найбільш масивна будівля міста це власне Латинська катедра. На мою думку, автор зобразив її найбільшою по кількох причинах: 1) Адже вона насправді була однією із найбільших тодішніх споруд міста; 2) Щоб показати домінування католицизму (польського елемента) в місті.
Латинська катедра у Львові
Латинська катедра у Львові
  1. Вежа Корнякта (частина ансамблю Успенської церкви). Саме проживання у місті різних “національностей” (поляків, русинів-українців, вірмен та євреїв) й надавало такого надзвичайного шарму Львову.
Вежа Корнякта у наші дні.
Вежа Корнякта у наші дні.
  1. Міська ратуша. Не дивуйтесь, що сучасна ратуша зовсім не подібна на ту, яку зобразили на малюнку. Річ у тім, що за всю історію Львова міську ратушу аж чотири рази перебудовували !!!
Ратуша перед 1826 роком. Малюнок Єжи Глоговського
Ратуша перед 1826 роком. Малюнок Єжи Глоговського

Ця ратуша існувала з другої половини XVII ст. до 1826 р. Вона була наступницею тої ратуші, яка зображена на панорамі Гогенберга. Власне, сучасну ратушу збудували в 1835 р., яка в частково зміненому вигляді дійшла до сьогодення.

  1. Домініканський костел (Храм Божого тіла). Річ у тім, що на панорамі Ви бачите, не сучасний костел, а його “готичного попередника”, якого розібрали у середині XVIII ст., і на місці якого збудували вже сучасний костел.
Домініканський собор у Львові
Домініканський собор у Львові
  1. Костел  Святого  Хреста  і  монастир  францисканців. Це втрачений храм, який розташовувався на місці сучасного будинку No15 на вул. Театральній. Храм був збудований в готичному стилі у XIV–XV ст. Остаточно костел був пошкоджений та розібраний під час обстрілу міста в часи революційних подій у Львові (Весни народів 1848 р.).
Костел Святого Хреста на передньому плані, за ним готичний Домініканський костел (обидва не збережені).
Костел Святого Хреста на передньому плані, за ним готичний Домініканський костел (обидва не збережені).
  1. Дзвіниця Вірменського собору (збудована в 1571 р.) Вежа-дзвіниця є складовою частиною ансамблю Вірменського собору. З півночі прибудовується до колишнього палацу вірменських архієпископів. Має стильові ознаки ренесансу та бароко.
Дзвіниця Вірменської церкви
Дзвіниця Вірменської церкви

Основні дати будівництва – 1571 р. (арх. Петро Красовський); 1778 (перебудова); початок ХІХ ст. (викінчення верхньої частини). Прохід під вежею сполучений з т. зв. “вірменським подвір’ям”, що перетинає квартал і має вихід на вул. Лесі Українки.

Оборонні споруди (вежі, барбакани та бастеї)

На  гравюрі  бачимо  панораму  міста  в  мурах  і  неукріплені передміські території. Самі захисні споруди були частково застарілими (адже  їх  будували  ще  в  першій  половині  XV  ст.),  але  загалом,  свою функцію вони виконували добре.

План львівських фортифікацій за версією Януша Вітвіцького, накладений на мережу вулиць Середмістя 1930-х років.
План львівських фортифікацій за версією Януша Вітвіцького, накладений на мережу вулиць Середмістя 1930-х років.

Для кращого розуміння розташування всіх міських веж подаємо план львівських фортифікацій за версією Януша Вітвіцького, накладений на мережу вулиць Середмістя 1930-х рр. (взято з книги – Мельник І. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці / Ігор Мельник. — Львів, 2011. — С. 30.).

На панорамі Гогенберга ці вежі зображені наступним чином:

  1. Вежа Ткачів, вежа Мечників, вежа Бляхарів (там видно три вежі одна біля одної).
  2. Краківська брама з вежею Кушнірів. Логічно, що через цю браму купці їхали зі Львова до Кракова, що й дало назву брамі та передмістю Львова – Краківському.
Зовнішня частина Краківської брами. Автор Качор І. В.
Зовнішня частина Краківської брами. Автор Качор І. В.
  1. Комплекс Низького Замку з наріжною вежею

10, 11, 12 –  Бастея Краківська, бастея Гродська, бастея Гетьманська. Це третя лінія оборони Львова, яка  була сформована від початку XVI ст. до кінця XVII ст. на основі більш раннього міського валу і рову.

Бастея Низького замку
Бастея Низького замку

13-18 – Вежі:  Пекарів, вежа Крамарів, вежа – на місці якої пізніше було обладнано Єзуїтську (Стару) Хвіртку, вежа Ковалів і Слюсарів, вежа Різників, вежа Бондарів.

Вежа крамарів (бутафорія)
Вежа крамарів (бутафорія)

19 і 20 –  Барбакан Галицької брами та вежа при барбакані. В княжі часи з цієї брами виходив важливий торговий шлях до Галича. Шлях занепав уже в XIV ст, але передмістя Львова й надалі носило назву – Галицьке.

Оборонні лінії східного прясла фортифікацій Львова до спорудження кляштору бернардинців. Ззаду видніються бастеї Низького муру, спереду барбакан Галицької брами, бастеї Струмилова, Королівська і ескарп зовнішнього рову. Автор Качор І. В.
Оборонні лінії східного прясла фортифікацій Львова до спорудження кляштору бернардинців. Ззаду видніються бастеї Низького муру, спереду барбакан Галицької брами, бастеї Струмилова, Королівська і ескарп зовнішнього рову. Автор Качор І. В.

Львів і справді був перлиною та “східними воротами Польщі”, де переплелись східні та західні культурні традиції. Одне із найгарніших  та  найбільших  міст  Речі  Посполитої (20-25 тисяч населення), вже тоді дивувало мандрівників, як Мартина Груневерга, який писав  про  Львів,  як  про  “Альтану  посеред  раю”,  дивуючись міським  садам,  архітектурі  та  великій  кількості  товарів  на  міських прилавках. Цікавим є те, що сам мандрівник прибув із Ґданська – міста, яке було більшим за Львів у два рази! Львів неповторний та незмінний! Львів, яким на переломі XVI—XVII ст. так захоплювався Мартин Груневерг, до цих пір зачаровує нас!

Дмитро ДИМИДЮК

1. Крип’якевич І. Львівська Русь в першій половині XVI ст.: дослідження та матеріали / упоряд. М. Капраль. – Львів, 1994. – 394 с.
2. Мельник І. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці / Ігор Мельник. — Львів, 2011. — 320 с.
3. Оконченко І. Мілітарна архітектура в історичних панорамно – перспективних зображеннях Львова / Ігор Оконченко // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регенерації. – 2011. – No 716. – С. 191–197.

Напишіть відгук