Як виглядав Львів в 1838 році – враження німецького мандрівника

0
11665
Як виглядав Львів в 1838 році - враження німецького мандрівника

Сьогодні ми продовжуємо знайомити вас з враженнями славетних людей, котрі в різні часи мали нагоду відвідати наше місто і залишили про цей візит письмову згадку в історії.  Німецький мандрівник Йоганн Коль відвідав Львів в 1838 році і зрівняв його з Магдебургом, Нюрнбергом та Франкфуртом на Майні.

Йоганн Коль (Johann Georg Kohl)
Йоганн Коль (Johann Georg Kohl)

Йоганн Коль – німецький мандрівник, письменник, географ, основоположник антропогеографії. Народився в м. Бремені. Вивчав право в Гейдельберзькому і Мюнхенському університетах. Відвідав майже всі країни Європи і Північної Америки. Подорожував територією України і європейської частини Росії, після чого видав книги німецькою мовою: “Подорож в Південну Росію” (1841),” Подорож по Росії і Польщі. Україна. Малоросія” (1841), “Подорож по Росії і Польщі. Буковина, Галичина, Краків, Моравія” (1841), в яких вмістив багато відомостей про природні умови, економіку, торгівлю, історію та культуру України.

"Подорож по Росії і Польщі. Україна. Малоросія", 1841 рік
“Подорож по Росії і Польщі. Україна. Малоросія”, 1841 рік

У своїх творах мандрівник з глибокою вірою пророчив, що Україна стане вільною, незалежною державою і її чекає велике майбутнє : “Нема найменшого сумніву, що колись велетенське тіло Російської імперії розпадеться, й Україна стане знову вільною і незалежною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Тимчасово Україна роздерта між сусідами. Але матеріал для будови української держави лежить готовий: коли не нині, то пізніше з’явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику і незалежну Українську Державу!”

До Львова німецький географ і мандрівник Йоганн Коль завітав у жовтні 1838 р. та одразу залишив у своєму подорожньому щоденнику компліменти місту: “Місто Львів лежить посередини улоговини, немов квочка у гнізді. Тут є багато місць, де здається, що знаходишся у Магдебурзі, Нюрнберзі або Франкфурті на Майні. ”

Літографія Карла Ауера "Губернаторські вали" (1837-1838)
Літографія Карла Ауера “Губернаторські вали” (1837-1838)

Прибувши до галицької столиці увечері, мандрівник занотував: «Високі будинки були освітлені знизу вгору, з вулиць мерехтіли довгі ряди ліхтарень, з усіх гір навколо палахкотіли численні близькі та далекі вогні. Проте це була звичайна, буденна вечірня ілюмінація. Від незапам’ятних днів ми не бачили чогось гарнішого, тому наші серця забилися, сповнені втіхи, коли ми в’їхали у браму великого міста».

Літографія Карла Ауера "Бернардинський костел і монастир" (тепер церква св. Андрія)(1837-1838)
Літографія Карла Ауера “Бернардинський костел і монастир” (тепер церква св. Андрія)(1837-1838)

Яким же побачив Й. Коль місто вдень? «Під сонцем, що приязно світило, ми мандрували довгими вулицями, щоб добратися до коренів усієї цієї «рослини», до матерної породи, на якій осіла ця кристалізація з не менш як 6 тисяч будинків і 80 тисяч мешканців. Я маю на увазі – до руїн старого Левбурга, які з однієї вершини над котловиною всюди дивились вниз на відкриті площі Львова. Руїни не дуже значні – ще стоять лише деякі мури старого княжого міста».

Й. Коль також зазначив, що архітектурний стиль міста «є, без сумніву, набагато кращим і приємнішим, ніж у деяких німецьких містах. Будинки, церкви, розташування споруд, розгалуження вулиць – все це, як взагалі у великих польських містах – Вільні, Кракові, Познані – і має дуже багато спільного з характером старих німецьких міст, що виникли у середні віки. У будь-якому випадку, значно більше, ніж, на приклад, з російськими містами».

Львівська Ратуша зведена в 1830—1835 роках у стилі віденського класицизму. Автори проекту архітектори Ю. Маркль, Ф. Трешер (або Третер), А. Вондрашек.
Львівська Ратуша зведена в 1830—1835 роках у стилі віденського класицизму. Автори проекту архітектори Ю. Маркль, Ф. Трешер (або Третер), А. Вондрашек.

«Львівська ратуша є такою показною й гарною будівлею, що нею можуть похвалитися лише нечисленні німецькі магістрати. Вона охоплює своїми чотирма високими і майже однаковими за довжиною крилами чотирикутний двір. Довкола будівлю оточує забудоване найкращими міськими будинками й крамницями міське «кільце», завжди заповнене покупцями та продавцями. Чотири крила будівлі прорізають чотири брами, якими туди й сюди безперервно тече людський потік. По чотирьох кутах будівлі розташовані чотири великі кам’яні басейни з колосальними, дуже гарними статуями Нептуна і Діани посередині, до ніг яких леви та морські чудовиська випльовують воду. Лейпцизький і Дрезденський ринки у нас зображалися безліч разів, а з Львівським цього ніколи не було, хоч він би дав значно цікавішу картину ніж ті».

«Всі тут одягаються по-французьки або по-німецьки. Усі написи на вулицях, як і всі вивіски й оголошення в купецьких крамницях, німецькі і польські, такі ж книжки в книгарнях. Та й на вулицях постійно чути лише ці дві мови, так що усе це бачиться в подвійному образі, мов через бінарні окуляри».

Літографія Карла Ауера "Нижні Вали" (тепер просп. Свободи)(1837-1838)
Літографія Карла Ауера “Нижні Вали” (тепер просп. Свободи)(1837-1838)

Німецький мандрівник був вражений чималою кількістю розважальних закладів – танцювальних і більярдних залів, кав’ярень, кондитерських та закусочних, де, до речі, продавали горілку на розлив. Відвідавши кав’ярню Вольфа на площі Ринок, Й.Коль дійшов висновку, що Львів має кращі й елегантніші кафе, ніж Дрезден і деякі інші німецькі міста а такої ж величини. «На вулицях – великий рух, бруківкою безперервно прогулюються безтурботні люди й веселі компанії, багато з яких напідпитку, оскільки дуже полюбляють і вшановують Бахуса».

Натомість порядок у місті був зразковим. Як зазначив Й.Коль, «прибувши на галицьку землю, проймаєшся, передусім, сильним почуттям спокою від усвідомлення того, що можеш розраховувати на захист законної та справедливої влади . Загалом місто має всього триста чиновників, отже, один припадає на двісті мешканців».

Софія ЛЕГІН
вчений секретар Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові

Джерела:

Маценко Г. Славетні гості Львова. Львів: Апоріорі, 2010; http://www.oocities.org/, https://books.google.com.ua/

Напишіть відгук