Як українська діаспора США та Канади збирала кошти на викуп «Українського Городу» (Площі «Сокола-Батька»)

0
331
Руханково-спортова площа товариства «Сокіл-Батько» у Львові («У

Площа «Сокола-Батька» (Український город) мала величне значення для українців, бо уособлювала незламний дух та міцність тіла. Це був осередок української культури тіловиховної, національної, патріотичної, який об’єднувана сотні тисяч небайдужих до долі України.

Викуп земельної ділянки для площі здійснювався тривалий час. До заклику товариства «Сокіл-Батько» долучилися тисячі українців у Рідному краї та в діаспорі. Кошти на викуп квадратових метрів Українського городу надходили з різних країн світу. Зокрема, помітну допомогу, закуповуючи ділянки, надала українська громада в США.

Заклик у часопису «Свобода» щодо закупівлі квадратових метрів площі «Сокола-Батька».
Заклик у часопису «Свобода» щодо закупівлі квадратових метрів площі «Сокола-Батька».

На заклик «Сокола-Батька» про викуп «Українського городу» (руханково-спортова площа) до всіх українців відгукнулися тисячі патріотів. Кожен хто долучився до цієї надважливої справи вписав своє ім’я в історію України. Бо ж жертовність на кращу долю українського народу в час поневолення є священним обов’язком кожного. Євген Сверстюк говорив: «Немає шляхетної цілі за віддане служіння пригнобленій нації».

Заклик редакції часопису «Свобода» до всіх українців США щодо закупу квадратових метрів Українського городу.
Заклик редакції часопису «Свобода» до всіх українців США щодо закупу квадратових метрів Українського городу.

Тисячі українців, які змушені були покинути свій Рідний край, облаштувавшись у найрізноманітніших куточках світу дізнавшись про поважну ініціативу «Сокола-Батька» складали свою пожертву. Вагому роль у викупі площі відіграла українська діаспора США та Канади. Очолити рух підтримки та збору коштів випала нагода одній з найавторитетнішій організацій українців в еміграції – Руському Народному Союзу (з 1914 р. Український Народний Союз). Коли ж товариство «Сокіл-Батько» звернулося до Управи РНС за допомогою, то одразу ж у часопису «Свобода» було видруковано звернення до всіх українців США. Приводимо цей цінний документ у авторській редакції: «Українці в Галичині можуть найскорше вибороти українському народови значінє і повагу між иншими народами сьвіта. Видимо се ясно, коли пригадаємо собі обставини, в яких живуть Українці в Росії, Америці а в Австрії. Українці в Галичині працюють над своєю організацією, але нестає їм сил всі перешкоди побороти. Український нарід здобуде в Галичині силу, значінє і повагу, коли буде мав сильну підставу в столиці краю, у Львові. Щоби мати сильну підставу, мусить тамки посідати свій власний ґрунт під народний город. В тім городі зможе шкільна і реміснича молодїж скріпити своє тіло і свого духа руханкою і спортом, в тім городі можуть зійти ся ремісники і урядники, торговельники і зарібники, образовані і необразовані, старі і молоді. Зійдуть ся і зрозуміють, що всі належать до одного українського народу. Молодїж буде виховувати ся руханкою і спортом на нове поколїнє сьвідоме, здорове, енерґічне і завзяте, а старші будуть лучили ся в одну громаду, що не цурає ся рідної мови. Український город потрібний у Львові для цілого краю, для всіх Українців. Тут можуть відбувати ся українські здвиги «Соколів» і «Сїчий», віча, вистави, ярмарки. Львів є тим містом, яке Українці повинні передовсім здобути, щоби орґанїзація цілого народу мала сильний осередок. Товариство «Сокіл-Батько» орґанїзуіє закупно такого городу. Оно поділило тоту плошу, де в р. 1911 відбув ся першій краєвий здвиг «Соколів» і «Сїчий» на квадратові метри. Площа обнимає 22.771 метрів по 1 долярови (5 корон). Товариство «Сокіл-Батько» розсилає метри квадратові і просьби до Українцїв в Австрії, Німеччині і Росії а розсилає їх також до братів Українців в Америцї (через нашу Редакцію). Хто лише дістане сими днями відозву «Сокола-Батька» приватним листом з нашої редакції, сей буде ласкав закупити хоть один метер квадратовий землі під город для українського народу у Львові, на що дістане сейчас посьвідку. Є се одноразовий даток на сю ціль. Вже більше на сю ціль не дамо, бо раз закуплений город не потребує вже ніякої дальше помочи. Земля не згорить анї не попсує ся. Хто лише закупить один метер, стає «Основателем» чи «Основателькою українського городу у Львові». Імя його буде випечатане в часописях а також в «Книзі основателїв українського городу у Львові», яку «Сокіл-Батько» випечатає на спомин будучим поколїням і на добрий примір, як слабі мають лучити ся, щоби зробити велике діло, як нитка до нитки дає сукману, цегла до цегли дає палату, а метер до метра дає площу. Спішіть Братя з пересилкою 1 доляря, щоби кождий з Вас закупив свою частку землі для українського народу у Львові і поміг здобути се місто для нас. Вже є закуплених 4.295 метрів а число всіх метрів городу виносить 22.621. Як знайде ся 22.621 Українців, що закуплять по 1 метрови, то площа стане наша. Се прецінь не є трудно. Свою лепту на закупно 1-го кв. метра шліть просто до нас. Хто не хоче купити метра сам, нехай спонукає инших щоби купили».

Відозва «Сокола-Батька» напередодні Шевченківського ювілейного здвигу 1914 р. до української діаспори.
Відозва «Сокола-Батька» напередодні Шевченківського ювілейного здвигу 1914 р. до української діаспори.

На заклик «Сокола-Батька» (наводимо звернення «Сокола-Батька» напередодні Шевченківського ювілейного здвигу 1914 р.: «Дня 28 червня с. р. відбуде ся. у Львові Шевченковий ювилейний Здниг всіх «Січий» і «Соколів». Здобудьмо на спомин сего ювилею землю, щоби сильною стопою станути до дальшої боротьби. Чи маємо обійти ювилейний рік Т. Шевченка лише словами а не ділами? Праця йде в імени всіх для всіх! Кождий сьвідомий член нашої суспільности повинен вважати своїм сьвятим обовязком закупити бодай один квадратовий метер землі за одного доляра. Народна честь наказує нам довершити діло. Стремимо до народної независимости. Хочемо, щоби нас на рівні цінити з другими народами. Мусимо доказати ділом, що ми сего варті, що ми дійсно докладаємо старань стати самостійними. Кождий нарід є тільки варта, кілько зложить на свої цїли народні. Щира подяка всім тим землякам в Европі і Америці, що закупили свій метер землі. Їх ідейність здобула їм повне признане від цілого народа. Їх дар є вічний, бо земля є вічна. Хто спізнив ся зі закупном своєї частки, нехай тепер поспішить ся, нехай пришле єще перед здвигом жертву на купно землі. Солідарність і честь дає побіду навіть найслабшим борцям. Все вперед! Всі враз! Сокіл-Батько») й Управи Руського Народного Союзу відгукнулися численні українці мешканці США. У нашому досліджені ми наведемо не повний перелік жертводавців, а лише тих кого вдалося віднайти на сторінках часопису «Свобода». Впевнено можна стверджувати, що кожен хто долучився до цієї справи став Героєм у боротьбі за українську історію, культуру, державництво.

Українська громада США у часі закупу квадратових метрів площі «Сокола-Батька»
Українська громада США у часі закупу квадратових метрів площі «Сокола-Батька»

Вже у серпні 1912 р. часопис «Свобода» розпочав публікувати відомості про закупників квадратових метрів «Українського городу». Зокрема, ми дізнаємося про те, що товариство «Запорізька Січ» (Вунсокет) відділ 206 РНС закупило десять квадратових метрів чч.: 16.010 – 16.019. Братство св. Архистратига Михаїла відділ 243 РНС (Чикаго) чч.: 16.087 – 16.091. Братство св. Миколая відділ 99 РНС (Вілксбері) зложило 25.00 $ (надіслав кошти Петро Герман). За ці гроші вислано Братству 25 посьвідок чч. 12032 – 12056. Секретар Братства св. Архистратига Михаїла відділ 142 РНС (Елізабетпорт) А. Дронжевський надіслав 4.00 $, які зложили 26 жовтня 1912 р. члени Братства: по 50 ц. – Т. Жилка, В. Дорош, по 25 ц. – І. Жиздік, М. Бабич, П. Гонимар, І. Родзиняк, 20 ц. – І. Лещак, по 10 ц. – Е. Мамчак, Т. Бутинець, М. Ковальчук. За ці кошти вислано на руки А. Дронжевського посьвідки чч. 10057 – 10060.

Українська громада США у часі закупу квадратових метрів площі «Сокола-Батька»
Українська громада США у часі закупу квадратових метрів площі «Сокола-Батька»

Справді братню сокільську підтримку «Соколу-Батьку» надало Братство св. Гергія та «Наддніпрянський Сокіл» відділ 239 РНС (Філадельфія). Управа Братства на чолі з предсідником І. Боросевичем та секретарем Т. Грицаєм у листі від 30 жовтня 1912 р. писали наступне: «В слід відозви «Сокола-Батька» у Львові, отриманої з Уряду P. Н. С., Брацтво сьв. Георгія, від. 239, в Філядельфії, Па. на мітінґу дня 13. жовтня с. р. ухвалило одноголосно закупити 25 квадратових метрів землі під Український Город у Львові. Пересилаючи в прилозї банковий чек на суму 25 дол., просимо о вислане сеї квоти враз з иншими грішми Старшині «Сокола-Батька», а заразом просимо о поміщене сего нашого листа в слідуючім числі «Свободи», щоби тим способом припімнути другим Брацтвам і Товариствам так важне діло, котре засипляє, як звичайно по руськи. Найвисший бо вже час подбати більше про свої рідні справи, як се роблять инші народи. Кілько то руського гроша іде нераз марно в кишені чужинців, котрі скуповують добра, а Русина називають завсїгди «ґоєм». Перестаньмож підпирати других, а дбаймо про себе. «Громада великий чоловік». Брацтво чи Товариство не збідніє, як дасть пару дол., котрі то доляри допоможуть Старшині «Сокола-Батька» докінчити так гарне діло. Можливо, шо ми самі будем ще ходити по закупленім городі; а коли нї, то наші діти або діти наших братів і сестер будуть мати красну памятку і будуть могли в столици краю, на своїй земли, відживлятись лучше ніж на земли чужій. Не забуваймо, що «в своїй хатї своя правда і сила і воля». За закуп такої кількості квадратових метрів на адресу Т. Грицая вислано 25 посьвідок чч. 10061 – 10085.

Українська громада США у часі закупу квадратових метрів площі «Сокола-Батька»
Українська громада США у часі закупу квадратових метрів площі «Сокола-Батька»

Комітет «Рідної Школи» (Сиракузи) з зібраних 111.78 $ в 1913 р. на народні цілі, виокремив суму 43.38 $ на закуп квадратових метрів Українського городу у Львові. Імена жертводавців оголошено у часопису «Рідної Школи». Також додано 24.50 $. Загальний стан зложених коштів становить – 67.88 $. Олекса Гладкий член товариства «Просвіта» відділ 334 РНС (Вестбері) зложив на закуп квадратових метрів жертву у сумі 2.00 $.

Стеткевич Йосип – редактор «Свободи» (США).
Стеткевич Йосип – редактор «Свободи» (США).

Безліч було й приватних закупок. Наприклад, українці з містечка Кромптон – Михайло Андрець, ч. 16.022, Максим Пилипців, ч. 16.023, Григорій Якимець, ч. 16.024, П. Ковалюк, чч. 16.025 та 16.026, Анна Ковалюк, чч. 16.027 та 16.028, В. Федорович, ч. 16.029, П. Гудима, ч. 16.030, І. Кравчук, ч. 16.031, М. Гудима, ч. 16.034, М. Гевко, ч. 16.035, Г. Притула, ч. 16.036, Павліна Барчук, ч. 16.037, Юрко Пуда, ч. 16.038, Р. Москалюк, ч. 16.039, Д. Цимбалістий, ч. 16.040, Яків Гудима, ч. 16.041. У містечку Пасайк збирачем зголосився о. Є. Сидоряк. Він же сам закупив чч. 6.889, 10.389, 5.023, 9.273, 5.018. Отець Н. Підгорецький жертвував на десять квадратових метрів (чисел не подано). Також купив ч. 5.020 П. Капелюх. З Чикаго закупили Олександр Пєрнок ч. 16.092 та Роман Штим ч. 16.093. У Нью-Йорку закуп одного квадратового метру здійснили В. Багрійчук зложивши по 1 $ та Микола Дзюма. У Ньюарку збирав кошти Михайло Горбач, який 21 вересня 1912 р. надіслав на адресу «Сокола-Батька» у Львів через «Юнайтед Стейтс Експрес Компані» 4.25 $. Число посвідки 79729. Жертвували на закуп А. Глубіш – 1.00 $, по 25 ц. – Михайло Горбач, О. Гупало, М. Добровольський, М. Долинний, А. Сокальський, Л. Зьобровський, М. Дармограй, Ф. Тимецький, І. Мисько, І. Комінок, Варвара Сяган, Юзефка Добровольська, Д. Животкр. Зложив 10 $ на закуп квадратових метрів Петро Понятишин. Володимир Хорощак з Рослин зложив 5.00 $ й отримав 5 посьвідок чч. 10086 – 10090. Л. Бобовський з Мішел зібрав 4.00 $ від Василя Ковцуняка, Олекси Федюка, Дмитра Івасюка, Луки Бобисюка. Кожен з них зложив по 1 $. За ці кошти на адресу Л. Бобовського вислано чотири посвідки чч. 10091 – 10094. Яків Стеткевич та Михайло Мардиняк з Гейзелтону надіслали кожен по 5 $. Відповідно на адресу Якова Стеткевича надіслано 10 посвідок чч. 12067 – 12076. У Канонсбурзі зібрано було 8.00 $. Збирав Григорій Патинок, а зложили на викуп квадратових метрів Іван Чопак, Григорій Патинок, Антін Пиндус по 2 $, Йосиф Патинок та Петро Гобляк по 1 $. Також оголошено в ч. 16 «Свободи» – 12 $ та в ч. 18 – 1 $. У Джерсі-Сіті Осип Стеткевич (редактор «Свободи» зложив 10 $, а Андрій Савка (управитель друкарні РНС) – 5 $, Володимир Лотоцький – 2 $.

Отець Петро Понятишин
Отець Петро Понятишин

Окрім цього, подавалися оголошення такого змісту: «Пітсбург. Оригінальні квіти на кв. метри має в тій місцевості д. Василь Оборишко член 111 від. Р. Н. С. Просимо місцевих патріотів звертатися до нього». «Провіданс. Посьвідки на закупно кв. метрів має в розпродажу д. Омелян Рекрут». Він же зібравши 7 $ надіслав їх до РНС. Зложили жертви: Т. Желіховський, ч. 16072, М. Сьвідер, ч. 16073, М. Храпливий, ч. 16074, Й. Брезіцький, ч. 16075, І. Рекрут, ч. 16076, А. Гурняк, ч. 16077, О. Рекрут, ч. 16078. А Михало Розумний з цього ж міста вислав 30 корон.

Сторінка «Вістей з Запорожа» (1913 р., Ч. 83-85, С. 12) з інформацією про закуп квадратових метрів.
Сторінка «Вістей з Запорожа» (1913 р., Ч. 83-85, С. 12) з інформацією про закуп квадратових метрів.

У Нью-Йорку зложили по 1 $ – Іван Гулей, Августин Куїловський, Йосиф Балук, Микита Казновський, Матвій Дорож, Юліян Мацяк, З. Пікульський, Михайло Микитка, Афтанас Гулей, по 2 $ – Василь Мельник, Марія Найдух.

Родина Крайківських із Едмонтону.
Родина Крайківських із Едмонтону.

Українська громада Канади активно долучилася до закупу квадратових метрів площі «Сокола-Батька». Звістки про тих хто зложив свою частку друкувалися у часопису «Вісти з Запорожа». Слід назвати їх: Едмонтон – Григорій Крайківський – 90 $, Василина Крайківська – 10 $, Павло Рудик – 10 $, Роман Кремер – 10 $, Марія Кремер – 5 $, Вероніка Говда – 10 $, Анастасія Бондарчук – 5 $. Окрім цього Михайло Белегай взяв 100 метрів для розпродажу.

Олексій ЛЯХ-ПОРОДЬКО
кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент

Використані джерела:

  1. Вацеба Оксана. З історії спорудження першого українського стадіону у Львові / Оксана Вацеба // Молода спортивна наука України. – 2008. – Т. І. – С. 78 – 85.
  2. Жертви на укр. город у Львові // Свобода. – 1912. – Ч. 40. – С. 7.
  3. Жертви на український город у Львові // Свобода. – 1914. – Ч. 15. – С. 2.
  4. Квадратові метри на Український город у Львові // Свобода. – 1912. – Ч. 35. – С. 12.
  5. Квадратові метри на Український город у Львові // Свобода. – 1912. – Ч. 40. – С. 7.
  6. Квадратові метри на Український город у Львові // Свобода. – 1912. – Ч. 46. – С. 7.
  7. Квадратові метри на Український город у Львові // Свобода. – 1913. – Ч. 24. – С. 6.
  8. Квадратові метри на Український город у Львові // Свобода. – 1914. – Ч. 8. – С. 14.
  9. Молитовник за Україну та її захисників. Видання 3-тє. – К.: Парафія св. Архистратига Михаїла, 2014. – 68 с.
  10. На Український город у Львові // Свобода. – 1914. – Ч. 17. – С. 2.
  11. На Український город у Львові // Свобода. – 1914. – Ч. 21. – С. 2.
  12. На Український город у Львові // Свобода. – 1914. – Ч. 23. – С. 2.
  13. На Український город у Львові // Свобода. – 1914. – Ч. 24. – С. 2.
  14. На Український город у Львові // Свобода. – 1914. – Ч. 30. – С. 2.
  15. Редакція «Свободи». Український город у Львові // Свобода. – 1912. – Ч. 35. – С. 9.
  16. Приватна електронна колекція часопису «Вісти з Запорожа» Олександра Паука.
  17. Сова А. Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів : ЛДУФК ; Апріорі, 2017. – 232 с.
  18. Сокіл-Батько. На Український город у Львові // Свобода. – 1914. – Ч. 15. – С. 2.
  19. http://vidia.ua/2013/14430

Напишіть відгук