Як студенти Львову “Побачення під Віденською” подарували

0
401
Як студенти Львову
Як студенти Львову "Побачення під Віденською" подарували

Міжвоєнний період розквіту Львова ознаменувався, зокрема, розквітом міської культури, шаленою модою серед городян на кабаре, ревю та дансинги, вистави, кінострічки… Попит завжди народжує пропозицію, а їх, у 1920-1930-ті роки було направду чимало. Однак, більшість цього “продукту” народжувалась далеко за кордонами Польщі – у США, Франції, Німеччині, згодом адаптувалась для місцевого ринку… У середині 1920-х років молода генерація львів’ян, студенство, на основі аматорських, напівпрофесійних академічних театрів робить одну з перших, вдалих спроб створивши рідне, суто львівське шоу, що било нові рекорди популярності…

Майданчик біля "Віденської", де студентський театр ставив свої знамениті ревю у 1920-1930-х. Фото 2015 року
Майданчик біля “Віденської” кавярні, де студентський театр дебютував  знаменитим ревю у 1928 році. Фото 2015 року

Один з найперших, добре організованих Академічних театриків “Наше очко”, у середині 1920-х років, поставив ревю “Побачення під Віденською” (Randka pod Wiedenska). Було заплановано, що це буде одноразовий показ з метою зібрати трохи грошей, однак виставу так тепло, з таким ентузіазмом сприйняли, що у наступних роках театр ставить ще чотири ревю…

Мансарда під "Віденською" де йшли ревю студентського театру. Фото до 1939 року
Мансарда під “Віденською” і фрагмент площі Святого Духа. Фото до 1939 року

Напівпрофесійний студентський театр став зіницею в оці львівських місцевих патріотів, які в один голос заявляли, що видовища, підготовлені молоддю, нічим не гірші від заоканських забав… Цей театрик рекламували як “Морське око” й “Qui Pro Quo”(популярні у міжвоєнну добу театри Польщі) у мініатюрі.

Текст і нотний ряд основного мотиву ревю "Побачення під Віденською"
Текст і нотний ряд основного мотиву ревю “Побачення під Віденською”

“Душею” театрику – автором текстів, актором, музикантом був львівський студент-юрист Віктор Будзинський.

Львів’ян вабило те, що на сцену театру було перенесено добре знані місцини. Глядачі побачили маленьку площу під “Віденською” кав’ярнею разом з трамвайною будкою і годинником, там завжди було людно… Студенти внесли безпретензійний, здоровий гумор у дійство, молодечий запал і натхнення, почуття чогось свого і рідного, а цього власне бракувало виставам гостей Львова…

Львівський хор Еріана, що супроводжував студентські ревю під "Віденською" Фото 1930-х років
Львівський хор Еріана, що супроводжував студентські ревю під “Віденською” Фото 1930-х років

Львівськім студентам-акторам вдалося безконфліктно й органічно поєднувати елементи львівського пейзажу та місцевих традицій із вимогами сучасности.

Місце на якому стояла трамвайна будка із годинником - одна з основних декорацій ревю "Побачення під Віденською". Фото 2015 року
Місце на якому стояла трамвайна будка із годинником – одна з основних декорацій ревю “Побачення під Віденською”. Фото 2015 року

У “спудейських ревіях” був і львівський “батяр” зі своїми пісеньками, і модні танго, блюз і фокстрот, які танцювала трупа або співав чудовий чоловічий вокальний квартет Яна Ернста (тоді власне прийшла мода на чоловічі вокальні ансамблі). Пізніше квартет почав називатися Хором Еріана.

Трамвайна будка із годинником на сучасному пр-ті Свободи, що стала декорацією ревю "Побачення під Віденською". Фото 1905 року
Трамвайна будка із годинником на сучасному пр-ті Свободи, що стала декорацією ревю “Побачення під Віденською”. Фото 1905 року

Наступні ревю Академічного тетру були не менш популярними (“Жарт а ля карте”, “Сама сміхота” та інші). Проте, навчання рано чи пізно закінчується… 1932 року спудеї, творці “Побачення під Віденською”, стали випускниками, зміною для них стали нові таланти…

Євгеній ІПАТОВ

За матеріалами нарису Маріолі Шидловської “Кабаретовий Львів”

Напишіть відгук