Як розстріляли польських науковців у Львові, або жорстокий липень 1941

3414
Як розстріляли польських науковців у Львові, або жорстокий липень 1941

В період Другої світової війни на Львівщині відбулося чимало кривавих та страшних подій. Не останнє місце за своєю антигуманністю у цьому списку займає розстріл польських професорів та лікарів на Вулецьких пагорбах, що відбувся у липні 1941 під час німецької окупації міста. Цим літом минуло 75 років з цієї трагічної події.

Пам’ятник розстріляним професорам у Студентському парку. Фото: Анастасія Нерознак
Пам’ятник розстріляним професорам у Студентському парку. Фото: Анастасія Нерознак

Досі точаться суперечки з приводу організаторів та виконавців цієї події. Так, за радянських часів було поширене твердження про те, що винуватцями акції був батальйон “Нахтігаль”, що був сформований з активістів Організації Українських Націоналістів. Командував батальйоном Роман Шухевич.

Вулецькі пагорби, нині – Студентський парк. Фото: Анастасія Нерознак
Вулецькі пагорби, нині – Студентський парк. Фото: Анастасія Нерознак

Однак пізніше було з’ясовано, що вояки батальйону були виведені зі Львова задовго до початку акції. Відповідно, «Нахтіґаль» не мав відношення до пізнішого знищення львівської інтелігенції.

Хрест коло місця розстрілу професорів. Фото: Анастасія Нерознак
Хрест коло місця розстрілу професорів. Фото: Анастасія Нерознак

Сьогодні ж знаходиться все більше підтверджень того, що хоча, можливо, деякі українці і приймали участь у складаннях списків до арешту, основна ідея організації страти, безперечно, належить лише німецькій поліції та Служби Безпеки.

Саме ними наприкінці червня 1941 року було створено оперативну команду спецпризначення “Лємберґ” (німецька назва Львова), головною метою якої було винищення польської інтелігенції, яка б могла своєю діяльністю порушити окупаційний режим.

2 липня під варту був взятий перший в’язень – Казимір Бартель, відомий математик та політик польського походження, один з професорів «Львівської політехніки».

Казимір Бартель – математик та політик польського походження. Один із перших заарештованих німецькими окупантами у липні 1941 року.
Казимір Бартель – математик та політик польського походження. Один із перших заарештованих німецькими окупантами у липні 1941 року.

Після 22-ої години теплої літньої ночі з 3 на 4 липня 1941 року розпочалися масові арешти викладачів львівських вишів, зокрема, Університету Яна Казиміра (сьогодні Львівський національний університет ім. Івана Франка), Львівського медичного інституту та «Львівської політехніки».

План місця страти польської інтелегенції. Фото: http://www.istpravda.com.ua/
План місця страти польської інтелегенції. Фото: http://www.istpravda.com.ua/

Цікавим є те, що прізвища до списку тих, хто має бути арештованим брались з довоєнного телефонного довідника, оскільки у розстрільному переліку були ті, хто помер ще до окупації німцями Галичини. Хоча жодних письмових та офіційних документів щодо цієї страти досі не знайдено.

Квіти на місці загибелі науковців. Фото: Анастасія Нерознак
Квіти на місці загибелі науковців. Фото: Анастасія Нерознак

Всього було заарештовано 28 викладачів, при чому, переважно, лікарів та правників. Під приціл гітлерівців потрапили не лише науковці, разом з ними постраждали і їхні слуги, члени їхніх родин, а також просто випадкові гості, яким не пощастило опинитися в цю ніч в будинках вчених. Загальна кількість жертв акції – 45 осіб, хоча, деякі джерела стверджують, що було ув’язнено та вбито 52.

Мартиролог загиблих на Вулецьких пагорбах у Львові. Фото: Анастасія Нерознак
Мартиролог загиблих на Вулецьких пагорбах у Львові. Фото: Анастасія Нерознак

Після арешту квартири науковців німці безжально грабували, а цінні наукові праці та документи спалювали або вивозили. Самих же в’язнів вели до приміщень «Львівської політехніки», де проводили короткий, суто формальний допит, що супроводжувався різкими приниженнями та образами.

Мартиролог загиблих на Вулецьких пагорбах у Львові. Фото: Анастасія Нерознак
Мартиролог загиблих на Вулецьких пагорбах у Львові. Фото: Анастасія Нерознак

Ставлення до науковців було жорстоким та холодним. Так, наприклад, , коли у 18-річного сина доктора Станіслава Руффа під час допиту від хвилювання стався приступ епілепсії, його розстріляли на очах батьків. Однак найстрашніше чекало потому.

Пам’ятний хрест загиблим професорам. Фото: Анастасія Нерознак
Пам’ятний хрест загиблим професорам. Фото: Анастасія Нерознак

Близько 4-ої ранку, викладачів невеликим групами почали відправляти на Вулецькі пагорби (нині – Студентський парк). По 4 особи науковців підводили до виритої напередодні ями, перед якою розстрілювали. Хоча також є інформація, що власну могилу жертви перед тим копали самі собі. Єдиний з 50 заарештованих, хто вижив, був професор Юзеф Стефан Гроєр, ймовірно тому, що він мав німецьке походження.

5-та Заповідь – «Не вбий!». Фото: Анастасія Нерознак
5-та Заповідь – «Не вбий!». Фото: Анастасія Нерознак

У липні 2016 року минуло рівно 75 років з тої трагічної події. А 2011 року до 70-ої річниці на місці розстрілу було встановлено пам’ятник загиблим – прямокутна арка, побудована з кам’яних кубів із зображенням чисел – їх 10, як і Заповідей Божих.

Пам’ятник розстріляним науковцям. Позаду видно хрест на їхню пам’ять. Фото: Анастасія Нерознак, вересень 2016
Пам’ятник розстріляним науковцям. Позаду видно хрест на їхню пам’ять. Фото: Анастасія Нерознак, вересень 2016

А от камінь із зображенням п’ятірки (5-та Заповідь – «Не вбий!») трохи висунутий, як символ того, що кожне порушення цих Заповідей несе по собі жахливі наслідки. Тут живуть спогади й пам’ять не лише про розстріл цієї групі діячів, а й намагання зашкодити науці загалом.

Анастасія НЕРОЗНАК

Джерела:

 

 

2 КОМЕНТАРІ

  1. “можливо, деякі українці і приймали участь у складаннях списків до арешту…”.
    І що ж це за деякі українці були? А може вже досить кокетувати? Час сказати правду.
    Між іншим, вони не ПРИЙМАЛИ, а БРАЛИ участь.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.