Як розкопували Руську браму

0
1490
Як розкопували Руську браму

Де у Львові шукати Руську браму? Від неї нас відділяє кілька віків, шар бруківки, двійко метрів глибини. Для мешканців старого міста браму відчиняли між XVI-XIX сторіччями, а 14 років тому її відкрили для нас львівські археологи.

Вигляд вулиці Руської у наш час. Фото: Ксенія Янко
Вигляд вулиці Руської у наш час. Фото: Ксенія Янко

Нагода провести археологічне дослідження у місці, де з ХIV століття мешкали корінні українські городяни Львова, з’явилася влітку 2002. Поки на площі Ринок та прилеглих до неї вулицях, зокрема Руській, тривали роботи із заміни трамвайних колій, інженерних комунікацій та ремонту вимощення, працівникам Археологічно-архітектурної служби дали змогу вивчити підземний Львів. Щоправда, протягом обмеженого часу та на дуже малій території.

Розкопки на вулиці Руській тривали півтора місяці. Склад групи археологів іноді змінювався, але загалом, над об’єктом завжди працювало 6-8 людей. Експедицію очолив Володимир Шишак, його заступником став Юрій Лукомський.

Розкопи на вулиці Руській у 2002. Фотоматеріали з експедиції Археологічно-архітектурної служби: Юрій Лукомський
Розкопки на вулиці Руській у 2002. Фотоматеріали з експедиції Археологічно-архітектурної служби: Юрій Лукомський

Юрій Лукомський розповідає: аби цілком дослідити цю місцину знадобилося б не набагато більше часу – близько 2 місяців. Однак той, що мали використали продуктивно. Вік знахідок археологів подекуди різниться чотирма віками. Серед них: дерев’яний колектор середини ХІХ століття, скоріше за все дощова каналізація; бронзовий перстень XVII-XVIII століття; фрагменти гутноскляних виробів кераміка ХV-XVI; керамічний водопровід, датований ХV-м, а також, рештки Руської брами. Побіля неї, на глибині 2, 65 м (дані 2002 р.) мощення закладеного в ХV віці Високого муру, ще глибше (3, 5 м за даними 2002 р.) його підошва. (Повернувшись до розкопок на вулиці Руській у 2006 році та ж група археологів уточнила заміри. Рівень підошви відносно сучасної денної поверхні, інакше кажучи глибина, на якій знаходилась підошва, становив 3,55 м. Рештки муру підіймались щонайвище на рівень півтора метри, а мощення знаходилось 2, 75 м під землею. Таким чином за 6 століть рівень земної поверхні піднявся на 2, 75 м)

Знайдений на вулиці Руській керамічний водопровід. Фотоматеріали з експедиції Археологічно-архітектурної служби: Юрій Лукомський
Знайдений на вулиці Руській керамічний водопровід. Фотоматеріали з експедиції Археологічно-архітектурної служби: Юрій Лукомський

Коли і за яких обставин звели Руську браму? Невелика передісторія. Спробуйте уявити життя Львова наприкінці ХІV століття. Перебуваючи у складі Польщі, колишня Галицька столиця, з одного боку має потребу в зміцнені оборонних споруд (оскільки продовжує зазнавати нападів зі сходу і заходу); з іншого – розбудовується як торгівельний центр. Українці, або ж русини, нащадки Київської Русі, є тут лише однією з національних груп в калейдоскопі націй, поруч із вірменами, поляками, татарами. Вони проживають у східній частині Середмістя на вулиці Соляників, тут не пізніше 1472 р. виникає топонім «Руська».

Іван Крип’якевич у книзі «Історичні походи по Львову» називає імена русинів, які населяли Львів: Омелян, Гаврило,  Реполуск, Іван Кушнір, Іван Бушкаль, Улька, Матвій… Далі веде про визначні міщанські роди: Луцькі, Бабичі, Красовські (ХVI), Білдяги, Добрянські, Стрілецькі (XVII), Лясковмькі (ХVIII). Між ними згадує поважні грецькі роди.

Успенська (Волоська) церква та сквер біля неї. Фото поч. XX ст.
Успенська (Волоська) церква та сквер біля неї. Фото поч. XX ст.

У духовному і культурному житті тогочасних українців важливу роль відігравала церква Успіння Богородиці та братство Ставропігії утворене при ній. До братства входили і бідні, й заможні львів’яни, зокрема, грек за походженням, відомий купець та меценат Костянтин Корнякт, а також козацькі гетьмани Львова Павло Тетеря, Іван Виговський.

5.Зображення Петра Могили на зовнішній стіні церкви Успіння Богородиці
Зображення Петра Могили на зовнішній стіні церкви Успіння Богородиці

На початку ХV століття на Руській знаходилось не більше 14 домів, між ХVІ-XVII ст.  їх було вже 20. Історики припускають, що перші муровані будинки – кам’яниці – почали тут будувати після великої пожежі 1527 р. Тоді охопивши декілька вулиць, вогонь знищив чи не всі дерев’яні вежі, а також значно пошкодив Низький замок.  Відновити фортифікаційні споруди, знищені пожежею, вдалося лише в 1540 р.

Малюнок 1826 на якому зображено падіння вежі Ратуші під час пожежі
Малюнок 1826 р. на якому зображено падіння вежі Ратуші під час пожежі

Приблизно в цей час, з середини XVІ віку, можемо говорити про спорудження Руської брами. Історик Володимир Вуйцик переконує, що браму збудували значно раніше, ніж з’явилась найдавніша відома нам згадка про неї.  У 1573 р., пише він, над нею збудували в’язницю. Це підтверджує видаток з місцевої каси муляру та його помічникам. 1608 р. стінами  брами поповзли тріщини. З допомогою кількох дубових колод їх «зашприхував» тесля на ім’я Мартин. Та вежа продовжувала руйнуватись, невдовзі її вирішили розібрати, оскільки виправити ситуацію не вдалось.

Фрагмент будівлі на вулиці Руській. Фото:Ксенія Янко
Фрагмент будівлі на вулиці Руській. Фото: Ксенія Янко

1647 – рік народження нової Руської брами. Сьогодні нам відомі імена її будівничих: Микола Поправа і Войцех Келар. Останній, до речі, отримав за свою роботу 558 золотих. У липні того ж року члени Ставропігійського братства Павло Лавришевич та Матвій Федорович звернулися до лонгерії з проханням про дозвіл поставити ворота від церкви Успіння Богородиці до міської стіни, де перед тим були сходи. За дозвіл довелось заплатити 200 золотих.

Проводячи розкопки на вулиці Руській у 2002 р., археологи дослідили залишки різних типів мурів, найдавніші з них датують XIV століттям, найновіші – XVII–XVIII віками, серед них і ті, що їх експерти відносять до середини ХVII століття впевнено говорячи про них, як про рештки Руської брами.

Мур виявлений у північно-західному куті розкопок, викладений з вапнякових блоків на вапняно-піщаному розчині у техніці дволицьової кладки ідентифікують з рештками Високого оборонного муру, спорудження якого припадає на ХIV – середину ХV ст.  Кладка цього фрагменту нагадує середньовічну систему мурування opus emplectum. Аналогічний до нього фрагмент знайдено і в південно-західному куті розкопок. Виняткова подібність і симетричне розташування дозволили говорити про продовження на південь основи Високої оборонної стіни. Великий переріз між ними дає підстави думати, що саме тут знаходилась Руська вежа.

«Руська брама завершувалась вежею з приміщеннями»– стверджує Володимир Вуйцик, автор статті «Львівські хвіртки. Штрих до історії міських фортифікацій». Про неї згадує польський історик Владислав Томкевич, а на Ян Вітвицький зображує «Плані укріплень середмістя Львова у XVII». Та попри очікування, у місці, де за припущеннями, мала знаходитись вежа, археологи не знайшли жодних її слідів. Фортифікаційна споруда безслідно зникла? Звучить дещо містично. Дослідник, Юрій Лукомський пропонує шукати в іншому місці, говорить, що можливо, вона була розташована фронтально, трохи збоку. Слід провести розкопки, щоб підтвердити або спростувати це.

Залишки Високого муру. Фотоматеріали з експедиції Археологічно-архітектурної служби: Юрій Лукомський
Залишки Високого муру. Фотоматеріали з експедиції Археологічно-архітектурної служби: Юрій Лукомський

Збоку південно-західної частини Високого муру пошуковці натрапили на прибудову, сучаснішої системи мурування ніж попередня стіна. Саме цей фрагмент є, на думку фахівців, залишками Руської брами. Цеглу мурувано на міцному сірому вапняно-піщаному розчині, вертикальна поверхня муру затерта тонким шаром розчину, аналогічного тому, що використаний у кладці. З південно-східного боку цегляний масив муру звужується, утворюючи своєрідну нішу. Можливо вона була завершена аркою. Чи справді так? Відповіді на це питання через обмежені терміни робіт група археологів знайти не змогла.

Натомість відкопали мур XIV-XVI століття, за своїми параметрами однаково схожий як на рештки незначної фортифікації, так і на залишки житлових приміщень. Цілком вірогідно, що перед археологами постала, збудована у 1573 році в’язниця над брамою.

Панорама Львова 1772 р. гравюра Франсуа Пернера
Панорама Львова 1772 р. гравюра Франсуа Пернера

Коли ж розібрали Руську браму? Однозначно можна сказати тільки те, що трапилося це вже за часів підавстрійського Львова. В останній чверті XVIII століття необхідність у фортифікаційних спорудах зникла, оборонні мури почали розбирати. Щоправда не одразу, спочатку треба було знайти покупців на каміння, що суттєво подовжувало процес. Приміром, Римарську вежу розібрали у 1854 р.

Вулиця Руська сьогодні Фото:Ксенія Янко
Вулиця Руська сьогодні Фото:Ксенія Янко

Коли ж точно була зрівняна з землею Руська брама для сучасних істориків та археологів залишається запитанням, серед безлічі інших запитань.

Ксенія Янко

Джерела:

  1. В. Шишак, Ю. Лукомський.  Результати археологічно-архітектурних досліджень на вулиці Руській у Львові» // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Випуск 10 – Львів, 2006
  2. В. Шишак, Ю. Лозимський, О. Лазурко Звіт про рятівні археологічні-архітектурні дослідження на вулиці Руській у Львові 2006 року – Львівська міська рада. Управління охорони історичного середовища. Львівське комунальне підприємство Архітектурно-археологічна служба м. Львова
  3. В.Вуйцик. 1999 Львівські хвіртки. Штрихи до історії міських фортифікацій // Галицька брама. П’ять років. − Львів. − № 9-10
  4. Р. Бучко. 1999 Фортифікації середньовічного Львова // Галицька брама. П’ять років. − Львів. − № 9-10
  5. І. Крип’якевич «Історичні проходи по Львові» – 1991
  6. W Tomkiewicz 1971 «Dzeieje obwarowań miejskich Lwowa»// Kwartalnik architektury i urbanistyki. Teoria i Historia.
  7. Міські хвіртки Львова — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%85%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0

Напишіть відгук