Як львів’яни з вогнем жартували (святкували)

0
548
Як львів’яни з вогнем жартували (святкували)

У давніх греків було уявлення про вогонь як одну з первинних субстанцій, з якої згодом повстали і народились всі інші форми та прояви життя. В цьому ж ключі – і всесвітньо відомий переказ про Прометея, який приніс людям вогонь, з чого почалось їхнє самостійне та забезпечене життя. Львів’яни з греками на пряму не пов’язані, вогню на рівні божества не шанували і його сутності не перебільшували, але цим явищем захоплювались і володіли. Як це було, спробуємо зараз подивитись.

Пітер Пауль Рубенс. Прикутий Прометей, якого роздирає орел Зевса, 1610 - 1611 рр
Пітер Пауль Рубенс. Прикутий Прометей, якого роздирає орел Зевса, 1610 – 1611 рр

За винятком деяких випадків, як-от в 1527 році, коли було знищено майже всі споруди міста, вогонь був хорошим другом львів’ян. Особливо незамінним він був під час святкувань, де хоч і відігравав другорядну роль, але значення мав символічне. Львівський вогонь не догорів до рівня олімпійського, але він палав як з нагоди військових перемог чи весіль, так і для королів, з нагоди коронацій.

Пожежа у Львові в 1848 році, літографія Й. Риделя.
Пожежа у Львові в 1848 році, літографія Й. Риделя.

Ще Денис Зубрицький в “Хроніці міста Львова” згадував про звичай палити на Ринку солому перед Різдвом. Один такий запис він подає під 1526 роком, а інший під 1655. Очевидно, коріння цей звичай має ще язичницьке, але живучості чи яскравості це йому не збавляло, як і популярності та підтримки в населення.

Денис Зубрицький, автор "Хроніки міста Львова" (1844 р.)
Денис Зубрицький, автор “Хроніки міста Львова” (1844 р.)

Більш офіційне й регламентоване використання вогню мало місце під час приїздів до Львова монархів. У 1576 році новообраний король Стефан Баторій їхав через Львів до Кракова на коронацію. Міщани просто не могли залишити цю подію поза увагою – варто було короля вшанувати і про себе йому одразу ж нагадати. Було вирішено зробити на його честь вогняну ілюмінацію. Зробили, але перестарались. Вогнів у ілюмінації було так багато, що вони налякали міську владу, яка, побоюючись пожежі в місті, закупила в шевця Кшиштофа із Пшеворська спеціальний пристрій для гасіння. Цікаво, як би це виглядало, якби з нагоди коронації Стефана Баторія, львів’яни, хоч і не свідомо, підпалили для нього місто. Сумнівно, що йому би це сподобалось.

Стефан Баторій, король Речі Посполитої (1576 - 1586 рр.)
Стефан Баторій, король Речі Посполитої (1576 – 1586 рр.)

Добре те, що міщани зробили висновки з ситуації що склалась. Наступного разу, коли в Львові у 1588 році святкували коронацію Сигізмунда ІІІ, все було в рамках правил і без проблем. На вежі ратуші, на ланцюгах, було вивішено велику залізну решітку на якій постійно горів вогонь. Вогонь цей було видно здалека, а сама решітка використовувалась під час усіх наступних святкувань подібного роду.

Сигізмунд ІІІ Ваза, король Речі Посполитої (1587 - 1632 рр.)
Сигізмунд ІІІ Ваза, король Речі Посполитої (1587 – 1632 рр.)

Надалі до вогняної решітки додались і інші цікаві елементи. З’явились альтанки, обеліски, тріумфальні брами, прикрашені палаючими стрічками чи каганцями, а також статуї, рельєфи, написи та монограми. Під час святкових ілюмінації описані вище фігури були динамічними й міняли одна іншу. Зверху над ними в цей час бахкали феєрверки, а десь збоку лунала музика й били гармати. Для людей в цей час організовували театралізовані дійства, учасниками яких були не лише актори, а й охочі та бажаючі з публіки.

Засновники ордену Єзуїтів: Ігнатій Лойола та Франциск Ксаверій
Засновники ордену Єзуїтів: Ігнатій Лойола та Франциск Ксаверій

Не обходились подібні веселощі та гуляння і без церковної тематики. Церковнослужителі, при цьому, бували інколи активними учасниками. Так було у 1622 році, під час святкування канонізації святих Ігнатія Лойоли та Франциска Ксаверія. Тоді було створено спеціальну конструкцію, яка відтворювала характерні для того часу уявлення про сонячну систему. Нібито планети, прибиті до обертових кіл, рухались колом і на кожній з них були якісь похвали для святих. Ввечері було ще цікавіше – опудала “єретиків” Арія, Магомета, Несторія, Лютера, Кальвіна, Цвінглі і ін. возили на псах, ослах, свинях, або навіть єврейських спинах по площі Ринок, а потім піднімали їх до згаданої вище палаючої залізної решітки на вежі ратуші, де ті опудала згоряли. Того ж року, під час канонізації св. Терези усю ратушу було прикрашено святковими вогнями, а саме святкування супроводжувалось музикою, салютами та феєрверками.

Арій, Несторій, Мухаммед, Мартін Лютер, Жан Кальвін, Ульріх Цвінглі
Арій, Несторій, Мухаммед, Мартін Лютер, Жан Кальвін, Ульріх Цвінглі

Композиційно цікаву ілюмінацію підготували у 1751 році, з нагоди святкування коронації чудотворного образу Богородиці з Домініканського костелу. Це дійство описав у одній зі своїх брошур львівський субделегат гродський, Юзеф Урський. Тоді на сходах ратуші було створено три штучні пагорби, які символізували зображення, що є на гербі Львова, а над горбами світилася агіограма Діви Марії, оточена промінням. Перед Богородицею розташовувався львівський гербовий лев висотою понад 11 метрів, що складав корону перед образом Богородиці, а над цим всім світилася дата коронації. З лівого боку від композиції знаходились герби ордену домініканців, св. Яцека Одровонжа та капітули. Праворуч – герби фундаторів урочистості. Герби були своєрідним майданчиком, п’єдесталом, з якого бризкали феєрверки. Вікна ратуші в той час були прикрашені алегоріями та двовіршами на тему шани Львова і Богородиці.

Великий герб Львова та герб Домініканців
Великий герб Львова та герб домініканців

Не були обділені святковими ілюмінаціями й урочистості приватного характеру. Зрозуміло, дозволити це собі могли не всі. Коли в 1724 році брали шлюб Зофія Сенявська та Станіслав Денгофф, на Низькому замку було споруджено дві тріумфальні брами, прикрашені фігурами геніїв та емблемами. Це, як і сам замок, було оздоблено тисячею запалених ламп. Площу Ринок тоді було освітлено з допомогою 600 смолоскипів та 400 ліхтарів.

та Марія-Зофья Сенявська (крайня праворуч на другому фото)
Станіслав Денгофф та Марія-Зофія Сенявська (крайня праворуч на другому фото)

Перехід Львова, внаслідок поділів Речі Посполитої, під владу Австрії аж надто багато не змінив. Феєрверки та вогняні ілюмінації залишились. Єдина відмінність – проводились тепер вони переважно з нагоди державних та династичних свят, або ж з нагоди приїзду до Львова представників династії Габсбургів, чи когось з “високих” чиновників. Для таких урочистостей в переважній більшості запрошували піротехніків з Відня. Стосовно сюжетного тла, то домінувало зображення імператора на колісниці. Траплялись і святкові ілюмінації з освітленням найбільших храмів та ілюмінації, пов’язані зі святкуванням національних свят.

Тріумфальна арка, споруджена з нагоди прибуття до міста імператора Франца-Йосипа І (на перехресті Городоцької і Чернівецької)
Тріумфальна арка, споруджена з нагоди прибуття до міста імператора Франца Йосифа (на перехресті Городоцької і Чернівецької)

Як бачимо, для того аби жити в казці, не обов’язкового лише мріяти чи читати витвори визнаних майстрів слова. Казку можна творити самим. Львів’яни позавчорашнього дня вправно продемонстрували, що це цілком можливо – потрібно лише трішки зусиль, креативності, звичайно ж, грошей, ну і обережності.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

Ґранкін П., Фесенко Д. У блиску штучних вогнів (Ілюмінація у давньому Львові) // Статті (1996 – 2007). – Львів: Центр Європи, 2010. – С. 252 – 256. Тріумфальна арка для Франца Йосифа у Львові // Фотографії старого Львова [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/triumfalna-arka-dlya-frantsa-josyfa-u-lvovi/

Напишіть відгук