Як львівських вчених виключили з академії наук

2
244
Будинок Президії НАН України на початку ХХ стодіття (пансіон графині Левашової) вул. Володимирська, 54
Будинок Президії НАН України на початку ХХ століття (пансіон графині Левашової) вул. Володимирська, 54

5 жовтня 1933-го в Києві президія Всеукраїнської академії наук виключила зі складу дійсних членів академії літературознавця та фольклориста Михайла Возняка, музикознавця Філарета Колессу, філолога Кирила Студинського і педагога та перекладача Василя Щурата.

Їх назвали ворогами трудящих мас України та звинуватили у тому, що вони продалися польським поміщикам і “намагаються закабалити трудящих України, відновити в Україні поміщицький лад.

Степан Щурат. Автопортрет, 1930-ті рр. (Щурат С., Гургула-Щурат О. Два крила. – Львів, 1996)
Степан Щурат. Автопортрет, 1930-ті рр. (Щурат С., Гургула-Щурат О. Два крила. – Львів, 1996)

Академіки жили у Львові, який на той час входив до Польщі. 1929-го їх обрали академіками за внесок в українську науку. Вони отримували зарплату з Харкова, тодішньої столиці УСРР. На знак протесту проти радянських репресій 1933-го вони відмовились від грошей.

Михайло Грушевський (ліворуч) і Кирило Студинський. Рибний заповідник в Кононче, 9 червня 1927 року
Михайло Грушевський (ліворуч) і Кирило Студинський. Рибний заповідник в Кононче, 9 червня 1927 року

“Академіки Возняк, Колесса, Студинський і Щурат, які неодноразово деклару­вали своє бажання брати участь у культурному будівництві Радянської України, були обрані на цій підставі до ВУАН. Насправді Возняк, Студинський і Щурат тісно зв’язалися з тими колами панівних класів Польщі, які проводять політику інтервенції проти Радянського Союзу. Вони продалися поль­ським поміщикам, що прагнуть закабалити трудя­щих України, відновити на Україні поміщицький лад.

Михайло Возняк
Михайло Возняк

Зважаючи на це, президія ВУАН постановляє: академіків Возняка, Колессу, Студинського, Щурата виключити зі складу Академії та позбавити звання академіків як ворогів трудящих мас Ук­раїни”, – постановили на засіданні президії ВУАН.

Наталка РАДИКОВА

Джерело: gazeta.ua

2 КОМЕНТАРІ

  1. “львівський вчений” Михайло Возняк став членом КПРС у 1951 році. “львівський вчений” Кирило Студинський зрекся посади голови НТШ у 1932 році внаслідок звинувачень у шпигунстві на користь совєтів та прогав процес редактору газети “Діло”, у 1939 році став депутатом так званих “Народних Зборів”. “Львівський вчений” Філарет Колесса з 1940 року був депутатом совєтської Верховної Ради. А ось “львівський вчний” Василь Щурат сам зрекся членства ВУАН у 1929 році на знак протесту проти процесу СВУ у Харкові (“опера СВУ, музика – ГПУ”), а у 1939 році його було поновлено у членах АН УРСР без його заяви. Чому опубліковано фото його сина Степана Щурата, що ніколи не був ані “членом”, ані “ч-к” ані ВУАН ані АН УРСР відомо лише редакції.

  2. Академіки Возняк, Студинський, Колесса, Щурат -ці люди були не просто якимись-там “львівськими вченими”, вони були ВЧЕНИМИ з великої букви, передовими науковцями того часу.
    Стаття є про їхню громадянську позицію протесту проти голодомору 1933-33рр., що було неабиякою сміливою подію. Вони знали чим це їм загрожує, все ж таки рішилишся. Це була резонансна самопожертва.
    Ці люди були активними у політичному житті, шукали шляхів принести найбільшу користь український ідеї. Навіть якщо це значило співпрацю з советским режимом.
    Щоб бути українським патріотом не обов’язково бути дисидентом. Багато більше користі приносить мирна колаборація, Пропаганда української мови і культури з високих позицій в культурі і уряді. В чому ці люди були якнайкращими, однозначно мій прадід Філарет Колесса.

Напишіть відгук