Як до Львова вперше Франц Йосиф І приїжджав

Як до Львова вперше Франц Йосиф І приїжджав

З ім’ям австрійського імператора Франца Йосифа І пов’язане перетворення Австрії в Австро-Угорську монархію, утво­рення Троїстого союзу та розв’язання Пер­шої світової війни.

А у місті Лева він удо­стоївся поетичного твору, що зайняв кілька газетних сторінок. У жовтневий день 1851 р. його привітала львівська газета «Зоря га­лицька» урочистою одою «Руськая песнь, воспетая львів’янином в радостное торже­ство прибития Его Величества всемилостивейшего и вседержавней- шего Австріі царя Франца Іосифа І в столичний Австрийской Руси город Львов», де були такі рядки:

Франц Іосиф цар во руской земли днесь
Как яркаго солнца свет
Блистит в городе Льва, и Народ весь
Шлет ему благой привет.

«Десять минутами перед 2 годиною с полудня на високому замку началися 101 вистрели, обвещающи приезд Его Величества. Также почали во все звони звонити. Єго величество на коне в ріцарском віде поспешил во град в мундире генеральстком. А когда стемнело, запалено огни бенгальсткі, искрящиеся синьо, а потом червоно».

Перший візит Франца-Йосифа до Львова у 1851 році
Перший візит Франца-Йосифа до Львова у 1851 році

Кількаденна програма офіційного перебування була на­сиченою. Імператор слухав літургію в кафедральному соборі, спо­стерігав за маневрами у Янівському військовому таборі, відвідав церкву великомученика Георгія і в’язницю у Бригідках.

Латинська катедра. Вигляд на початок XX ст.
Латинська катедра. Вигляд на початок XX ст.

Завітав до міської стрільниці, де «вистрілив з штупа до целі і трафил в ону, и заоохотил членов общества назначить 50 нагород за наилучшие вистрели». А потім разом з почтом «удалилися на Пал, даний шляхтою становою в забудованью Оссолинскаго, где госпожа наместникова представила Єго величеству дамі і деві, а он благоволил с некоторіми лицами говорити, и придивляся плисі, которіе розпочалися вальцем».

«Стара» стрільниця на вулиці Лисенка та прилеглий до неї ботанічний сад у 1828-1848 рр. Листівка 1916 року
«Стара» стрільниця на вулиці Лисенка та прилеглий до неї ботанічний сад у 1828-1848 рр. Листівка 1916 року

Піднявся імператор і на Піскову гору, де на його честь було влаштовано народне свято. «Банди пригравали песни народні, так­же руски, межи іними коломійки. Его величество низошли из по­воза и призволили сей горе називатися «Горою Франца Иосифа», и зараз поприбивани білі написи про це».

Піскова гора на початку XX століття, поштівка
Піскова гора (гора Лева) на початку XX століття, поштівка

З гори — знову на долину, до архієпископської кам’яниці, яку прикрасили шість вітальних транспарантів, написаних відповідно «німецькою, рускою, польською, вірменською, латинською та жи­довскою мовами».

Франц Йосиф І з династії Габсбургів
Франц Йосиф І з династії Габсбургів

Русини щиро вітали гостя, адже за новою конституцією вони були прирівнені в правах з усіма національностями, а ще було ска­совано панщину, а ще з’явилася перша руська газета «Зоря галиць­ка». А ще сам імператор «заложив камень угольний на дом руско- народній і втору местку церков руску, и пересмотрел чертежи их, приняв в память сего торжества стихи».

Народний дім, кін. ХІХ ст.

При величезному скупченні людей відбув імператор до Терно­поля. А розчулений львівський газетяр підсумував побачене й пе­режите за кілька незабутніх днів: «В той славе для всемилостивейшего нашого монарха не можно було не подумати собі: «Господи! добре нам зде бить!»

Георгій МАЦЕНКО

Джерело: Маценко Г. Славетні гості Львова. Львів: Апоріорі, 2010

Напишіть відгук