Висоцький, Франко, Леся Українка та інші

0
418

11 серпня 1894 року у Києві упокоївся 48-річний Влодзі́меж (Володимир) Вікентійович Висоцький (пол. Włodzimierz Wysocki) – польський поет, фотограф-художник.

Він народився на Волині у с. Романів, але майже все життя пов’язав із Києвом. Тут його польське ім’я Влодзімеж трансформувалося (з доданням по батькові) у Володимир Вікентійович.

Влодзі́меж (Володимир) Вікентійович Висоцький (пол. Włodzimierz Wysocki)
Влодзі́меж (Володимир) Вікентійович Висоцький (пол. Włodzimierz Wysocki)

Учень київського фотомайстра Ф.К. де Мезера, у 1873 році відкрив фотоательє у центрі міста на розі вулиць Лютеранської та Хрещатика. Новачок одразу ж став відомим і за перший рік роботи грошовий обіг ательє сягнув 24000 рублів. Скоро учитель (Ф. де Мезер) і учень (Влодзімеж Висоцький) мали більшу частину всіх замовлень у Києві.

Будинок на розі вулиць Лютеранської та Хрещатика де відкрив своє фотоательє Влодзі́меж (Володимир) Вікентійович Висоцький
Будинок на розі вулиць Лютеранської та Хрещатика де відкрив своє фотоательє Влодзі́меж (Володимир) Вікентійович Висоцький

З 1880 року учнем Володимира Висоцького став випускник Віденської академії Альфред Федецький, майбутній перший український кінооператор.

У 1882 році Влодзімеж Висоцький отримав срібну медаль на виставці в Москві, потім – царські подарунки за фотороботи для членів імператорської сім’ї. Він отримав титул офіційного фотографа Київського університету, а також удостоївся звання «Придворний фотограф Її Імператорської Величності Великої княгині Олександри Петрівни». Був віце-президентом Київського технічного товариства.

Портрет Лесі Українки. Фотограф Влодзі́меж Висоцький
Портрет Лесі Українки. Фотограф Влодзі́меж Висоцький

У 1884 р. у львівській «Зорі» було вперше надруковано вірш «Конвалія» за підписом «Леся Українка». Це стало приводом для фотографування: Олена Пчілка привела тринадцятилітню Лесю до земляка, фотографа і поета, який і увічнив юну поетесу в українському вбранні.

У 1886 р. одразу після вінчання сфотографувалися у Влодзімежа Висоцького за порадою польської письменниці Елізи Ожешко Іван Франко з дружиною Ольгою Хорунжинською.

Іван Франко з дружиною Ольгою з Хоружинських у день шлюбу. Київ, 1886 р. Фотограф Влодзі́меж Висоцький
Іван Франко з дружиною Ольгою з Хоружинських у день шлюбу. Київ, 1886 р. Фотограф Влодзі́меж Висоцький

Влодзімеж Висоцький сфотографував багато київських споруд. Він був також відомий як поет, представник «української школи» в польській поезії, у творчості якого переважала історична тематика: поема «Ляшка» (1883) про спільну боротьбу українців і поляків з Кримським ханством:
«Хто старі побілить з ходу
Кості ляські і козацькі,

Могила Влодзімежа Висоцького поряд із матір’ю Емілією на Байковому кладовищі в Києві
Могила Влодзімежа Висоцького поряд із матір’ю Емілією на Байковому кладовищі в Києві

Що у жертву за свободу,
Клали діти тут сарматські».
(переклад Р. Радишевського)Поема «Оксана» (1891).
Іван Франко писав, що: «твори брата Влодзімежа є зразком дружби одне до одного та взаємної поваги народу Польщі й українського народу. Ми всю історію прожили поруч і треба нам бути братами та друзями на всі нові часи».

1887 року Володимир Александров переклав українською мовою вірш Висоцького «Українська мелодія».

Поховання Влодзімежа Висоцького поряд із матір’ю Емілією збереглося на Байковому кладовищі в Києві (за свідчення В. Жадька), пам’ятник розташований біля вхідних воріт нового польського кладовища, ліворуч за тридцять метрів.

Після смерті фотохудожника його ательє перейшло до дружини та сина Влодзімежа Висоцького-молодшого, який запровадив новинку – зйомки при електричному освітленні, а на тих, хто приїздив у бальних костюмах, очікувала спеціальна карета.

Ганна ЧЕРКАСЬКА

Джерело: UAHistory

Напишіть відгук