Вони здіймаються над містом: Давні і сучасні радіовежі Львова

1
1077

Коли розмова заходить про найвищі споруди Львова, в голову одразу приходять образи 16-поверхових висоток, львівських величних храмів чи навіть будівлі Податкової служби. Та все таки є споруда, вища за усе перелічене – трансляційна вежа на Високому Замку. Проте, це не єдина і не найдавніша радіовежа у Львова. Найперші з них з’явилися задовго до неї.

Радіовежі в Стрийському парку. По центрі найдавніша з веж. Фото 1932 року
Радіовежі в Стрийському парку. По центрі найдавніша з веж. Фото 1932 року

Появу самого поняття «радіовежа», незвичного для львів’ян на початку XX ст., слід пов’язувати з 1929 роком. Саме тоді у Стрийському парку на території Східних Торгів були вирішено спорудити першу тимчасову радіо передавальну станцію у Львові. Для цього було орендовано Центральний павільйон ярмарки. Встановлення обладнання разом з невеличкою вежею зайняло трохи часу, і було завершено 10 січня 1930 року. Цього ж дня була зроблена перша спроба виходу в ефір.

Радіостанція у підніжжя радіовежі у Стрийському парку. Фото 1930-х рр.
Радіостанція у підніжжя радіовежі у Стрийському парку. Фото 1930-х рр.

З 15 січня 1930 року новостворене радіопочало регулярно виходити в ефір. Враховуючи всі відомості, можна впевнено припускати, що запуск радіостанції в той час був авантюрним проектом, і самі ж його ініціатори не до кінця були впевнені в його реалізації. Так, потужність передавача була мінімальною – 1.7КВт. Роль дикторів виконували інженери-техніки, що обслуговували обладнання.

Радіовежі в Стрийському парку. Вигляд з тильного боку радіостанції. Фото 1939 року
Радіовежі в Стрийському парку. Вигляд з тильного боку радіостанції. Фото 1939 року

Та схоже, що ініціатива мала успіх, оскільки вже в квітня 1930 року розпочалось будівництво потужнішого передавача на 16 КВт. З цією метою було споруджено дві радіовежі висота котрих над рівнем моря сягала 340 метрів. В грудні цього ж року було здійснено першу трансляцію з використанням нових веж. Ще одне вдосконалення обладнання відбулось в 1936 році, коли потужність зросла від 16 до 50 КВт.

Радіовежі на вулиці Любінській. По центру нова вежа. Сучасне фото
Радіовежі на вулиці Любінській. По центру нова вежа. Сучасне фото

 

Загалом, перша польська радіостанція пропрацювала з 1930 по 1939 рік. З початком Другої світової війни, радіотрансляційну станцію почали використовувати спочатку радянська радіостанція РВ-94, а в час німецької окупації міста – німецька радіостанція Rundfunksender Lemberg. Після закінчення війни тут знову діяла радянська радіостанція РВ-94 аж до 1951 року, поки не змінила місце свого розташування. Вежі ж стали непотрібними, і в ході забудови вулиці Франка їх демонтували.

Напівзруйнована радіовежа на вулиці Любінській. Сучасне фото.
Напівзруйнована радіовежа на вулиці Любінській. Сучасне фото.

Ще одними, з найдавнішим радіовеж, як не дивно є діф вежі ну вулиці Любінській, 53. Збудовано їх ще в 1931 році (за іншими даними навіть у 1930) для потреб цивільного аеропорту “Скнилів”. Їхня висота над рівнем моря становила 317 метрів. Зараз одна із веж є наполовину зруйнованою. Таких руйнувань вона зазнала ще під час Другої світової війни.

Нова та стара радіовежі на вулиці Любінській. Фото 2000-х рр.
Нова та стара радіовежі на вулиці Любінській. Фото 2000-х рр.

В 1950-тих роках на вежах було встановлено антенний комплекс ВГДШ, демонтований в 2008 році. Подейкують, що окрім потреб авіації вежі мали ще одне призначення, а саме використовувались як глушники «небажаних» радянській владі радіопередач із вільного світу.

Вид з центру міста на три вежі-глушники на Святоюрській горі. Фото 1950-1980 рр.
Вид з центру міста на три вежі-глушники на Святоюрській горі. Фото 1950-1980 рр.

На сьогоднішній день за вказаним місцем можна спостерігати не дві, а три вежі. Найновіша з них була споруджена набагато пізніше за свої сусідок. Її використовують різноманітні служби для своїх потреб. Вціліла стара радіовежа ж використовується для радіомовних передач VOLMET, що забезпечують екіпажі повітряних суден метеоінформацією.

Вид з вулиці Замкненої на радіовежі-глушники на Святоюрській горі. Фото 1960-х рр.
Вид з вулиці Замкненої на радіовежі-глушники на Святоюрській горі. Фото 1960-х рр.

Безперечно як глушники використовувались 3 радіовежі, збудовані в 50-х роках радянською владою на Святоюрській горі. Їхня висота над рівнем моря становила 312 метрів. Є непідтверджені відомості, що перші вежі з’явились в цьому місці ще перед війною, в 1938 році. Однак документальних підтверджень цієї інформації нам знайти не вдалось, тому ставимо під сумніви такі відомості.

Телевежа на Високому Замку незадовго після свого спорудження. Фото 1957-1960 рр.
Телевежа на Високому Замку незадовго після свого спорудження. Фото 1957-1960 рр.

За своїм прямим призначенням вежі використовувались практично до початку 90-х років. В 1998 році комісія ЮНЕСКО поставила вимогу демонтувати вежі впродовж десяти років. В цивілізованій країні цю вимогу виконали б за рік. В нашій – і 17 років недостатньо. Дві вежі, що правда, все таки демонтували ще на початку 2000-х. А от процес демонтажу останньої ніяк не може зрушити з мертвої точки. Щоправда, ходять чутки, що все таки до серпня 2016 вежу буде демонтовано.

Вид на Високий Замок з телевежою. Фото 1960-1980 рр.
Вид на Високий Замок з телевежою. Фото 1960-1980 рр.

Найвідоміша та найвища телерадіовежа на Високому Замку споруджена в грудні 1957 року. Її розміри затьмарюють усіх її попередниць – висота вежі 192 м, а висота над рівнем моря 580 метрів. На відміну від інших радіовеж, з неї вперше розпочалась трансляція не тільки радіосигналів, але й телевізійних ефірів. Перші телевізійні передачі Львівського телецентру почалися 26 грудня 1957 року.

Телевежа на Високому Замку. Сучасне фото
Телевежа на Високому Замку. Сучасне фото

Від часу свого зведення і до сьогодні телерадіовежа на Високому Замку використовується за призначенням. Помітних конструктивних змін за час свого існування вона практично не зазнавала. Додатково було лиш споруджено нижній оглядовий майданчик. А в 2007 році вона отримала яскраву ілюмінацію, яка допомагає гостям і жителям міста навіть вночі знайти дорогу, загубившись серед вулиць нашого міста.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Інтернет-портал www.lvivcenter.org
  2. Інтернет-ресурс www.polona.pl
  3. Чиж Н. Конфлікт на Святоюрській горі // http://portal.lviv.ua/pohljad/2008/02/15/154629
  4. Скріба В. Ой, на горі три “глушилки” // http://postup.brama.com/000411/pp67_7.html
  5. Stacja radiowa we Lwowie // http://www.historiaradia.neostrada.pl/stacja%20nadawcza%20Lwow.html
  6. Перша львівська радіостанція // http://notatnyk.org/the-notes/istoriya-radio-u-lvovi-persha-lvivska-radiostantsiya.html
  7. Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні // http://ukrtvr.org/efir-po-naselenikh-punktakh/215

1 COMMENT

Напишіть відгук