Волинський шлях колись і сьогодні, або реконструкція вулиці Богдана Хмельницького.

Волинський шлях колись і сьогодні, або реконструкція вулиці Богдана Хмельницького.

Вулиця Богдана Хмельницького є однією з найстаріших вулиць Львова, яка відома ще з XI-XIII століття. До середини XX століття ця вулиця була головною транспортною артерією, що вела на північ з міста.

Вид на Жовківську рогатку, фото, 1860-1870 років.
Вид на Жовківську рогатку, фото, 1860-1870 років.

Протягом останніх років, через стан дорожнього покриття, частина вулиці практично втратила свою транспортну популярність. Зараз ця частина перебуває на реконструкції, тож маємо надію, що після закінчення ремонту вона знову почне частково виконувати свою історичну місію.

Вулиця бере початок від старої Краківської брами, яка розташовувалась на перетині сучасних вулиць Краківської і Лесі Українки, де розташувалась одна з найстаріших торговиць Львова. Звідти, через Підзамче і проходив шлях на Волинь.

Найстарішою будівлею вулиці є  церква св. Миколая (вул. Б. Хмельницького, 28). Вона мурована з тесаних блоків білого вапняку не пізніше другої половини XIII ст. у традиціях давньої галицької архітектури. До наших днів церква дійшла після численних перебудов. Фрески головного фасаду виконав Петро Холодний-старший у 1924 році. Трохи далі чоловічий Василіянський монастир при церкві св. Онуфрія (вул. Б. Хмельницького, 36). Цей храм споруджено біля підніжжя Замкової гори, на місці дерев’яної церкви княжих часів. Церква кілька разів перебудовувалася. В ній є іконостас пензля Модеста Сосенка з 1908 року. У 1820 р. збудовано муровану, квадратну в плані, чотириярусну дзвіницю, під якою у ніші була фігура Св. Онуфрія.

Церква св. Миколая.
Церква св. Миколая.
Монастир св. Онуфрія (о. Василіян).
Монастир св. Онуфрія (оо. Василіян).
Двір монастиря василіян.
Двір монастиря оо. Василіян.
Монастир василіян на вул. Б. Хмельницького, фото, 1908-1910 роки.
Монастир оо. Василіян на вул. Б. Хмельницького, фото, 1908-1910 роки.

Більша частина вулиці забудована дво- і триповерховими кам’яницями в яких мешкали купці.

Будинок на вул. Б.Хмельницького.
Будинок на вул. Б.Хмельницького.
Вул. Б.Хмельницького.
Вул. Б.Хмельницького.
Будинок на вул. Б.Хмельницького.
Будинок на вул. Б.Хмельницького.
Будинок на вул. Б.Хмельницького.
Будинок на вул. Б.Хмельницького.
Будинок № 23 сецесійний, у стилізованих формах галицького ренесансу, збудований 1912—1916 роках за проектом Александра Остена.
Будинок № 23 сецесійний, у стилізованих формах галицького ренесансу, збудований 1912—1916 роках за проектом Александра Остена.

Вартує уваги кам’яниця Шульців яка є яскравим прикладом елітного житлового будівництва в «австрійському» Львові. Була збудована як власне помешкання відомими архітекторами братами Шульцями, які вважаються основоположниками львівської сецесії. На фасаді зберіглася таблиця з відповідним написом польською мовою: «Ян і Кароль Шульц, архітектори і власники, збудували цей дім для власного вжитку у 1896 р.» Будинок виконаний у стилі неоренесенсу та прикрашений численними декоративними маньєристськими елементами.

Кам'яниця Шульців.
Кам’яниця Шульців.

У 1869 році на вулиці Жовківській (сучасна Б.Хмельницького) було відкрито станцію “Підзамче”, через яку простяглась колія до Бродів, а пізніше відгалуження до Тернополя-Підволочиська, яка з’єднала Австро-Угорську імперію з Царською Росією, та колію через Личаків і Винники на Підгайці. З розвитком залізниці цей район активно розвивається, з’являється велика кількість фабрик. Серед них: млин фірми «Д. Аксельбрад і син» (вул. Б. Хмельницького, 88), фабрика алкогольних виробів родини Бачевських (теперішній завод алмазних інструментів, вул. Б. Хмельницького, 116), фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків «Й. Корнік і син» (більш відома як “Фабрика повидла”, вул. Б. Хмельницького, 124).

Неподалік станції “Підзамче” розташована церква Св. Параскеви-П’ятниці (вул. Б. Хмельницького, 77), яка була закладена у ХІІІ ст. Храм перебудували у 1644 р. на кошти молдавського господаря Василя ­Лу­пула, ­який перебував на еміграції в Галичині. Чотиригранна вежа церкви з вікнами-бійницями мала оборонне значення. Раніше вона мала низьку круглу баню, яку під час реставрації за проектом Міхала Лужецького у 1908 р. замінили банею з сигнатуркою і чотирма вежечками. В інтер’єрі церкви зберігся старий іконостас роботи львівських майстрів з 1610-х рр. З боку вул. Гайдамацької се­ред дерев заховалася занедбана будівля колишньої плебанії, збудована наприкінці XIX ст.

Дзвіниця церкви св. Параскеви-П'ятниці
Дзвіниця церкви св. Параскеви-П’ятниці
Церква св. Параскеви-П'ятниці
Церква св. Параскеви-П’ятниці

Сьогодні вул. Б.Хмельницького переділена залізничною колією і не має наскрізного проїзду, а лише підземний перехід. Та так було не завжди: колись на цьому місці був залізничний переїзд і через нього, навіть, ходив кінний трамвай. Хоча за умовами тендеру конка і мала ходити попід міст, так як сьогодні, але через стислі терміни цього зроблено не було і 16 березня 1881 року трамвай почав ходити через переїзд, який був обладнаний великим шлагбаумом. Та після ліквідації кінного трамваю у 1908 році, його електричний брат був змушений їхати сучасним маршрутом. Сам переїзд спочатку закрили для руху транспорту, а у другій половині XX століття цю ділянку закрили й для проходу, збудувавши підземний перехід.

Кінний трамвай на залізничному переїзді на теперішній вул. Б. Хмельницкого, фото, кінець XIX ст.
Кінний трамвай на залізничному переїзді на теперішній вул. Б. Хмельницкого, фото, кінець XIX ст.
Місце залізничного переїзду, фото, 1964 рік.
Місце залізничного переїзду, фото, 1964 рік.
Вулиця Б.Хмельницького за колією.
Вулиця Б.Хмельницького за колією.

Поряд із “Фабрикою повидла” розташовувалась Жовківська рогатка, де збирали мито з купців які в’їжджали  у місто. Біля рогатки була церква Св. Варвари, споруджена у 1668 р. Її закрили під час реформ Йосифа ІІ і розібрали у 1802 році. За колишньою рогаткою у 1957 р. під № 132 збудували середню школу № 7 за типовим проектом. Далі вулицею Б. Хмельницького до вулиці Липинського — садибна та малоповерхова забудова впереміш з промисловими та логістичними територіями. Ще наприкінці XIX ст. тут збудували нафтопереробний завод (тепер Львіський дослідний нафтомаслозавод, вул. Хмельницького, 207), до якого, а також до Нової міської різні, впоперек Волинського шляху (ще одна із назв вул. Б.Хмельницького) протягнули залізничну колію. Старих житлових будівель австрійського і польського періоду тут стає все менше, тож вони більше привертають увагу. Наприклад, двоповерхова кам’яниця під № 215, багато декорована у стилі декоративної сецесії, що зберегла на мережному металевому балконі шестикутну зірку. У 1960-х територію між вул. Грінченка, Б.Хмельницького та Мідною забудували панельними п’ятиповерхівками. У наступні десятиріччя з’явилося кілька масивів 9-поверхових будинків. Перший такий видовжений будинок на вул. Хмельницького, 267—269 місцеві мешканці назвали «Китайською стіною». Зі східного боку вул. Б.Хмельницького будувалися промислові підприємства.

Вид з "Фбрики повидла" на вулицю Б.Хмельницького.
Вид з “Фбрики повидла” на вулицю Б.Хмельницького.

Костянтин БАРАНЮК

Джерела: uk.wikipedia.orglvivcenter.orgphoto-lviv.in.ua.

Напишіть відгук