Вітражі Петра Холодного в Успенській церкві – витвори, що єднають стилі, епохи та покоління

0
1336
Вітражі Петра Холодного в Успенській церкві – витвори, що єднають стилі, епохи та покоління

Прогулюючись вулицею Руською, львів’янам та гостям міста, випадає нагода помилуватися чудовим зразком ренесансної архітектури Львова – ансамблем Успенської церкви. Однак старовинний екстер’єр, не розкриває повної краси церкви і лише потрапивши до середини, споглядач відкриває для себе усе багатство та вишуканість інтер’єру, а також унікальні вітражні твори. Просякнуті світлом, напівпрозорі та ефемерні скляні рукотвори, належать авторству видатного українського культурного, політичного діяча та талановитого мистця – Петра Івановича Холодного.

Впродовж життя, багатогранний та надзвичайно обдарований митець, черпав натхнення з давніх художніх традицій українського народу, навчався у провідних постатей українського малярства, зокрема у М. Мурашка та всебічно збагачував й розширяв власні мистецькі обрії. Важливо зауважити, що вагому роль у мистецькому поступі Петра Холодного, відіграла художня культура Галичини. М. Драган писав, що П. Холодний був захоплений галицькими іконами, привезеними Д. Щербаківським для київського музею. Митець вивчав техніку, канони галицького іконопису та повсякчас намагався відтворити їх у власних творах.

Успенська (Волоська) церква у Львові. Вигляд від Каплиці Трьох Святителів, фото 2015 року.
Успенська (Волоська) церква у Львові. Вигляд від Каплиці Трьох Святителів, фото 2015 року.

Внаслідок численних життєвих перипетій, пов’язаних із суспільно-політичною діяльністю, Петро Холодний переїздить до Львова. Перебуваючи у Львові, на прохання пароха Д. Лопатинського та віддаючи данину своєму палкому захопленню мистецтвом Галичини, митець береться за створення вітражів для Успенської церкви. Відтак у 1928 р. за проектом Холодного постають перші вітражні твори, розміщені у вівтарній частині церкви: “Архангел Михаїл”, “Матір Божа – Покрова” та “Архангел Гавриїл”.

Петро Іванович Холодний
Петро Іванович Холодний

Зауважимо, що вищезгадані вітражі були виконані відомою, на той час, краківською фірмою С. Г. Желєньського, яка сьогодні відома як Музей вітражу у Кракові.

Варто відзначити, що особливістю вітражних творів Петра Холодного є унікальне поєднання стародавніх традицій іконопису, національних художніх елементів, а також впливів стилю сецесії, який перебував на своєму завершальному етапі розвитку, в мистецтві Львова рубежу віків.

Музей вітражу у Кракові
Музей вітражу у Кракові

Зауважимо, що постаті архангелів та Матері Божої, П. Холодний зображає дотримуючись основних іконографічних канонів, однак споглядачеві відкриваються й вкраплення мотивів народної спадщини, зокрема привнесення у твір візерунків, характерних для прикарпатського регіону, відображених у килимах, які прикрашають нижню частину вітражів. Таким чином, духовні постаті трактуються надзвичайно близькими й вкоріненими у культуру рідної галицької землі, що в свою чергу укріплює віру прочан в заступництво Боже за Україну. Також, використання національних мотивів у вітражах Успенської церкви, було яскравим акцентом на руському походженні храму, адже як відомо, він був збудований для української громади Львова й першопочатково носив назву – Волоська церква.

Вітраж роботи Петра Холодного - Архангел Гавриїл. Успенська церква, Львів.
Вітраж роботи Петра Холодного – Архангел Гавриїл. Успенська церква, Львів.

Перебуваючи у самому центрі змін культурного та мистецького життя Львова, Петро Холодний не міг залишити осторонь тогочасні сецесійні тенденції, які охопили мистецьке життя усієї Європи к. ХІХ – п. ХХ ст. У вітражах майстра, це виявляється в виразній площинності, підкоренні усього зображуваного простору ритму, високій декоративності та символічності. Зауважимо, що П. Холодний особливої уваги надавав ритму твору, з цього приводу митець писав: “Ритм – це основа всього, а найголовніше – основа пізнання. Коли вловити ритм якогось явища, то тоді легко його пізнати”. Висловлювання митця є надзвичайно слушним, адже саме відчуття ритму у вітражах Холодного доповнює сприйняття загального образу, наповнює зображення життям та особливою експресією.

Вітраж роботи Петра Холодного - Архангел Михаїл. Успенська церква, Львів.
Вітраж роботи Петра Холодного – Архангел Михаїл. Успенська церква, Львів.

Окрім цього, важливо сказати про те, що при виготовлені вітражів майстер застосував новий спосіб компонування кольорового скла, практично без розписів, що дозволило створити надзвичайно витончені, напівпрозорі образи . Барви даних вітражів надзвичайно ніжні, пастельні, що не лише відповідає тенденціями стилю сецесії, а й створює легку, піднесену атмосферу, яка дозволяє вірянам відчути всеохопну, світлу духовну силу. У цьому виявляється новаторство творчості майстра, що в свою чергу різнить твори Холодного від інших численних вітражних витворів міста Лева.

Вітраж роботи Петра Холодного - Матір Божа - Покрова. Успенська церква, Львів.
Вітраж роботи Петра Холодного – Матір Божа – Покрова. Успенська церква, Львів.

Слід зауважити, що за проектом видатного митця у 1936 р., було виконано ще три вітражі, які також прикрасили інтер’єр Успенської церкви: “Святі Антоній і Феодосій Печерські і Літописець Нестор”, “Святі Володимир і Ольга, Борис і Гліб”, “Петро Конашевич-Сагайдачний, інші гетьмани, міщанин Корнякт, жіноцтво та козаки”.

Вітраж роботи Петра Холодного - Петро Конашевич-Сагайдачний, інші гетьмани, міщанин Корнякт, жіноцтво та козаки. Успенська церква, Львів.
Вітраж роботи Петра Холодного – Петро Конашевич-Сагайдачний, інші гетьмани, міщанин Корнякт, жіноцтво та козаки. Успенська церква, Львів.

Як зазначає дослідниця О. Собкович, у цих вітражах закарбована історія України, адже митець подав ключові миті та події становлення і розвитку нашої державності у хронологічному порядку. У кожному образі втілено цілу епоху: Нестор Літописець – розвиток української історіографії; св. Антоній та Феодосій – заснування Києво-Печерського монастиря; св. Володимир і Ольга – хрещення Русі тощо. Костянтин Корнякт, гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний та Богдан Хмельницький – зображення відомих діячів країни у донаторських традиціях Галичини.

Вітраж роботи Петра Холодного - Святі Антоній і Феодосій Печерські і Літописець Нестор. Успенська церква, Львів.
Вітраж роботи Петра Холодного – Святі Антоній і Феодосій Печерські і Літописець Нестор. Успенська церква, Львів.

Варто додати, що дані твори також постають як дивовижне втілення українських художніх та релігійних традицій, в поєднанні із панівними тенденціями стилю сецесії. Це яскраво відображено у барвистій орнаментації вбрань зображуваних постатей, високому символізмі, а також у використанні ключових історичних тем та подій, як звернення до національно-романтичних світів, з метою відродження, збереження та актуалізації власної культурної спадщини, що було надзвичайно актуальним на рубежі віків та продовжує бути таким і сьогодні.

Вітраж роботи Петра Холодного - Святі Володимир і Ольга, Борис і Гліб. Успенська церква, Львів.
Вітраж роботи Петра Холодного – Святі Володимир і Ольга, Борис і Гліб. Успенська церква, Львів.

Наприкінці варто сказати, що вітражні витвори Петра Холодного, поєднуючи у собі різні стилі та епохи, довершують чарівну львівську перлину – Успенську церкву і слугують зв’язковою ланкою для поколінь славетного міста Лева і не лише.

Ірина МИКИТЕНКО

Джерела:

  1. Драган М. Петро Іванович Холодний 1876 – 1930 : Катальог посмертної виставки праць / М. Драган. – Львів : друкарня Видавничої Спілки “Діло”, 1931. – 42 с.
  2. Собкович О. Вітражі Петра Холодного / О. Собкович // Художня культура. Актуальні проблеми : наук. вісн. / Нац. акад. мистецтв України, Ін-т пробл. сучас. мистец. – Київ: Фенікс, 2009. – Вип. 6. – С. 471-477
  3. http://cholodnycharyna.wix.com/artwork
  4. https://pl.wikipedia.org

 

Напишіть відгук