5 відомих імен львівської Астрономічної обсерваторії

2
620
Відомі імена львівської Астрономічної обсерваторії

Першість – одна з характерних ознак Львова. Багато з того, що стало звичним для кожного з нас Україні відкрив саме Львів. У переліку таких відкриттів і астрономія.

Вивчення астрономії у Львові бере початок з 1771 року, від часу коли було засновано першу обсерваторію – найдавнішу спеціалізовану наукову установу на теренах сучасної України. З цією подією пов’язують початок розвитку цієї науки у Львові, про це свідчить запис в архівній книзі Львівського магістрату: «Року 1771, дня 27 квітня, Єзуїтський колегіум, бажаючи збудувати у Львові астрономічну обсерваторію, домагався від міста дозволу зруйнувати стару хвіртку, а замість неї коштом колегіуму збудувати нову разом із астрономічною обсерваторією, на що магістрат Львова, з долученням королівської згоди, дав дозвіл, додавши таку умову, що коли ця обсерваторія стане непотрібною для навчальних цілей, повернути її місту».

львівська Астрономічна обсерваторія на вулиці Кирила і Мефодія
львівська Астрономічна обсерваторія на вулиці Кирила і Мефодія

Цього ж року у Львівському університеті відкрили кафедру математики та астрономії, на якій працював професор Людвік Гошовський (1732-1802).

Однак, перша будівля астрономічної обсерваторії проіснувала лише до 1784 року, а з нею на століття зникли і систематичні дослідження небесних тіл львівськими науковцями. Аж у 1871 році робота в сфері астрономії поновлюється, і пов’язано це з відкриттям кафедри геодезії та сферичної астрономії у Львівській політехніці.

львівська Астрономічна обсерваторія на вулиці Кирила і Мефодія
львівська Астрономічна обсерваторія на вулиці Кирила і Мефодія

У 1877 році професорський склад Львівського університету звернувся до Міністерства в справах освіти у Відні із клопотанням про відкриття у Львівському університеті кафедри астрономії. Позитивну відповідь вони отримали аж через 20 років, і відтоді в університеті поновлюються астрономічні дослідження. На вулиці Длугоша 8 (сучасна вулиця Кирила і Мефодія) було виділено навчальний корпус з майданчиком для спостережень, де і сьогодні працюють викладачі та студенти-астрономи.

За свою, майже 250-річну історію, обсерваторія переживала часи занепаду та піднесення, і на це, передовсім, впливали різні економічні проблеми. Та все ж дослідження не припинилися саме завдяки небайдужим науковцям-ентузіастам, які власними зусиллями творили історію львівської обсерваторії. Цікаво знати про те, хто з відомих діячів науки та культури відзначився роботою у цьому закладі.

Франц Ксавер фон Цах
Франц Ксавер фон Цах

Серед них барон Франц Ксавер фон Цах. Саме він у 1787 році заснував в Зеебергу (Гота) найсучаснішу за оснащенням обсерваторію, видавав один із перших регулярних астрономічних журналів – “Щомісячна кореспонденція” (“Monatlische Corespodenz”) та став організатором першого в історії з’їзду астрономів. Серед його найважливіших наукових досягнень – упорядкування нового зоряного каталогу, вивчення астероїдів та визначення положення Сонця. Біограф Франца Ксавера фон Цаха, професор Бонського університету Петера Броше, стверджує, що саме він став прототипом головного героя роману Ґете «Роки мандрівок Вільгельма Мейстера». На честь Ф. фон Цаха названо кратер на Місяці та малу планету Сонячної системи.

Майданчик для спостережень на даху обсерваторії на вул. Кирила і Мефодія
Майданчик для спостережень на даху обсерваторії на вул. Кирила і Мефодія

Евґеніуш Рибка (1898-1988рр.) був директором астрономічної обсерваторії Львівського університету (1932-45 рр.) Він розширив штат, наукову тематику та інструментарій обсерваторії, розпочав спостереження змінних зір різних типів і роботи в галузі зоряної фотометрії. Під час його керування астрономічна обсерваторія отримала новий статус і назву Астрономічний інститут. Серед його наукових досягнень – каталог фотовізуальних величин 635 біляполюсних зір, заснування астрономічних видань та близько 100 наукових праць. Окрім того, Евґеніуш Рибка був президентом Польського національного астрономічного комітету, викладав у Львові, Вроцлаві та Кракові.

Моріс Ейгенсон
Моріс Ейгенсон

Моріс Ейгенсон (1906-1962) – доктор фізико-математичних наук. У циклі власних наукових праць він дослідив галактичне поглинання світла, першим довів наявність поглинаючої речовини в спіральних галактиках і між галактиками, заявив про наявність темної матерії між галактиками. Він довів існування вікового сонячного циклу та запропонував нові індекси сонячної активності. Науковий доробок Моріса Ейгенсона складає близько 100 праць, серед них перша на теренах СРСР монографія, присвячена погазалактичній астрономії.

Богдан Ступка
Богдан Ступка

Цікаво й те, що не лише видатні астрономи дотичні до історії львівської обсерваторії. Так, певний час тут працював і Богдан Ступка (1941-2012). Народний артист України, видатний актор театру та кіно, лауреат Шевченківської премії. У 1959 році він був лаборантом обсерваторії Львівського університету після невдалого вступу на хімічний факультет. Варто знати й те, що з астрономією актора пов’язав ще й астероїд, який відкрили у ніч на 67-ий день народження артиста в Андрушівській астрономічній обсерваторії та назвали на його честь  –  269252 Богданступка.

Іван Вакарчук
Іван Вакарчук

Серед відомих сучасників, пов’язаних з обсерваторією – Іван Вакарчук. Науковий керівник тем з лазерної локації штучних супутників Землі львівської обсерваторії AO, професор кафедри теоретичної фізики Львівського університету. Засновник і головний редактор «Журналу фізичних досліджень». У 2006 році Іван Олександрович став лауреатом премії ім. М. П. Барабашова в галузі астрофізики. Протягом 2007-2010 рр. обіймав посаду Міністра освіти і науки України. Двічі ректор Львівського національного університету ім. І. Франка. У 2007 році удостоєний звання Герой України.

Олена ВИСОКОЛЯН

Джерела:

  1. http://astro.franko.lviv.ua/
  2. Історія астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка / за ред. Б. С. Новосядлого. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2011.

 

2 КОМЕНТАРІ

Напишіть відгук