Від омнібуса до “Електрону” або еволюція громадського транспорту у Львові

0
1353
Від омнібуса до
Від омнібуса до "Електрону" або еволюція громадського транспорту у Львові та чого це нам вартувало

За останні пів століття Львів досить суттєво розширив свої межі приєднавши сусідні села. З’явились нові райони, багато з яких є спальними і мають потребу у швидкій та зручній доставці мешканців цих районів до місця їх праці та назад. У Європі найшвидшим та найзручнішим публічним транспортом є трамвай, адже вміщує найбільше пасажирів, зазвичай рухається по-за межами автомобільних доріг і найголовніше – немає викидів. Разом з тим запуск нової трамвайної лінії є дорогим задоволенням, бо якщо для автобусного маршруту достатньо просто придбати транспорт, а для тролейбуса  ще протягнути над дорогою контактну мережу, то трамвай потребує ще й колії з достатньою основою, адже важить він у два-три рази більше від автобуса чи тролейбуса.

Якщо розглядати еволюцію публічного транспорту, не враховуючи так званих тарадайок, то першим був омнібус на кінній тязі. Але мав він одну проблему – по нерівній бруківці та ямах жорсткі колеса важко котились. Пізніше, у Америці та Англії почали під колеса прокладати дерев’яні та металеві рейки – це пом’якшувало рух та берегло силу коней. У 1880 році на вулицях Львова з’явився перший на території сучасної України трамвай. Він був на кінній тязі та мав два маршрути з Головного залізничного двірця через центр до пл. Митної, а пізніше ще один маршрут на Підзамче.

Омнібус та кінний трамвай на сучасній вулиці Чернівецькій, фото 1900 рік.
Омнібус та кінний трамвай на сучасній вулиці Чернівецькій, фото 1900 рік.

У 1894 році очікується понад мільйон відвідувачів Вистави крайової. Кінний трамвай таку кількість пасажирів доставити з Двірця до Стрийського парку не зміг б. Тому магістрат оголошує тендер на впровадження у Львові електричного трамваю, який виграє фірма Simens & Halske. Берлінська компанія прокладає у окремий трамвайний маршрут протяжністю у 8 кілометрів та будує депо з електростанцією для живлення трамваїв. На усе вона витрачає 880 тисяч крон. при чому третина йде на підстанцію з будівлями, а решта, близько 600 крон – на будову колії та виготовлення рухомого складу.

Банкнота номіналом 10 крон.
Банкнота номіналом 10 крон.

У ті часи кілограмова буханка хліба вартувала 30 геллерів (1 крона = 100 геллерів), враховуючи що зараз в Україні хлібина вартує близько 30 євроцентів, можна прирівняти 1 крону до 1 євро. Проїзд у трамваї коштував 10 геллерів (зараз близько 9 євроцентів). Враховуючи це можна порахувати, що 8 кілометрів колії з трамваями обійшлись компанії у 600 тисяч євро, про те варто зазначити, що трамваї тих часів важили 4-5 тонн, сьогоднішній, наприклад Tatra KT4 (порожній), понад 20 тонн, що збільшує навантаження на колію у 4-5 разів і відповідно потребує потужнішої основи.

Tatra KT4D на площі Ринок у Львові
Tatra KT4D на площі Ринок у Львові

Трамвайне господарство було збудовано за рік часу. До прикладу, за рік (1860-1861 роки) було побудовано залізничну колію залізниці ім. Карла Людвіга від Перемишля до Львова, протяжністю у 100 кілометрів, а також за рік (1865-1866 роки) було збудовано колію Львів-Чернівці Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці   протяжністю у 267 кілометрів. Такі темпи будівництва не могли не відобразитись на якості полотна, через що на цій залізниці періодично відбувались сходи потягів.

Що ж стосується львівського електричного трамваю, то він активно розширював географію своїх маршрутів. Так у 1895 році з’являється трамвай на Личакові, у 1907 році – на сучасній вул. Коновальця, а після приєднання колій викупленого кінного трамваю – р-н Підзамча, Зеленої, та сучасної вул. Шевченка. У 1914 році відкривається лінія на Високий Замок. Найбільшого розгалуження сітка трамвайних маршрутів мала у 1950-х роках, а із списанням двокабінних трамваїв починається закриття маршрутів без розворотного кільця. Естафету переймає тролейбус, який досягає свого “апогею” перед розпадом Радянського союзу. У 1990-х пасажиропотік потроху переходить на маршрутне таксі, а лінії електротранспорту скорочуються.

Схема львівського трамваю 1895 року.
Схема львівського трамваю 1895 року.
Схема львівського трамваю 1909 року.
Схема львівського трамваю 1909 року.
Схема львівського трамваю 1914 року.
Схема львівського трамваю 1914 року.
Схема львівського трамваю 1952 року.
Схема львівського трамваю 1952 року.

Сьогоднішня війна, економічна ситуація, ціна на пальне та рух за екологічний транспорт знову роблять актуальною тему публічного електричного транспорту. Нещодавно було продовжено тролейбусний маршрут №13 до перехрестя пр-т Свободи – вул. Гнатюка, у 2011 році було продовжено тролейбусний маршрут №24 до ринку “Санта-Барбара”, де на відрізок у 1100 метрів було витрачено, за даними видання vgolos.com.ua, 1 мільйон 100 тисяч грн. (за тодішнім курсом близько 110 тисяч євро).

У Липні 2014 року було почато будівництво трамвайної колії на Сихів, при чому перших 200 метрів колії було закладено ще у 2007 році. Загальна вартість проекту 17,8 мільйона євро. Очікується, що на маршруті курсуватиме 14-16 трамваїв. На разі є два варіанти трамваїв які курсуватимуть цим маршрутом: трамвай львівського зводу “Електрон”, або відреставровані старіші трамваї перероблені у низькопідлогові. Новий трисекційний трамвай T3L44 «Електрон» має 35 місць для сидіння і розрахований на 160 пасажирів і вартує близько 520 тисяч євро. Загалом обидва варіанти є цікавими, адже закупівля нових трамваїв дасть заводу нові замовлення, а містом курсуватимуть новенькі трамваї, в той час як реставрація старих допоможе зекономити кошти.

Підготовка до будівництва 20 липня 2014 року.
Підготовка до будівництва 20 липня 2014 року.
Розворотне кількце на вул. Свєнціцького.
Розворотне кількце на вул. Свєнціцького.
Ремонт на вул. Стуса станом на  28 червня 2015 року.
Ремонт на вул. Стуса станом на 28 червня 2015 року.
Кінець колії біля "Санта-Барбари".
Кінець колії біля “Санта-Барбари”.
Кінець колії біля "Санта-Барбари".
Кінець колії біля “Санта-Барбари”.
Колія на Сихові.
Колія на Сихові.
Вид на розв'язку пр-т Червоної Калини - вул. Луганська.
Вид на розв’язку пр-т Червоної Калини – вул. Луганська.
Колія на Сихові.
Колія на Сихові.
Ринок Санта-Барбара".
Ринок Санта-Барбара”.

Щодо самого маршруту: потрібно побудувати двоколійну ділянку протяжністю понад 6 кілометрів, а також кілька аварійних розворотних кілець, для попередження зупинки рухи при аварії на якійсь з ділянок. Одне з таких кілець зараз будують біля кінотеатру ім. Довженка, оскільки ще до кінця не відома доля ринку “Санта-Барбара”, а за планом, трамвай повинен мати кінцевий розворот за ринком.

Розворотне кількце біля кінотеатру ім. Довженка.
Розворотне кількце біля кінотеатру ім. Довженка.
Волонтерський проект кінцевої на Сихові.
Волонтерський проект кінцевої на Сихові.

 

Костянтин БАРАНЮК

Джерела: zaxid.netkolzwer205.flog.pllviv-online.comphoto-lviv.in.uagazeta.lviv.uacity-adm.lviv.uauk.wikipedia.orglvivcenter.org.

Напишіть відгук