Від Крашевського до Крушельницької, або що пов’язувало польського письменника з українською співачкою

Кожна львівська вулиця має свою неповторну історію. Історія вулиці Соломії Крушельницької розпочалася в 70-х рр. ХІХ ст. У ті часи на межі Єзуїтського парку (нині Парк імені Івана Франка) знаходилися склади деревини. Простір, зайнятий складами, впорядкували і проклали вулицю, яку назвали на честь польського письменника, поета та історика Юзефа-Ігнація Крашевського (Józef Ignacy Kraszewski, 1812–1887).

Юзеф Ігнацій Крашевський
Юзеф Ігнацій Крашевський

Крашевський приїхав до Львова на прохання польського товариства «Студентська читальня» і у травні 1867 року прочитав кілька публічних лекцій на тему Данте. На його честь було влаштовано урочистий прийом у ресторані у згаданому Єзуїтському парку.

Парк імені Івана Франка – колишній Єзуїтський сад
Парк імені Івана Франка – колишній Єзуїтський сад

У своєму листі зі Львова він писав: «Прийнято мене тут дуже, аж надто сердечно. Обіди, вечері, фуршети і т.д. тягнуться без кінця. Мені має бути вручено диплом почесного громадянина міста, чого дотепер удостоювалися лише міністри або намісники…» В історію польської літератури Юзеф-Ігнацій Крашевський увійшов як «титан праці» – його творчий і науковий доробок становить 90 томів! А в пам’яті сучасників він залишився людиною величної ерудиції та феноменальної пам’яті.

Поштівка на честь відкриття вул. Крашевського у Львові, 1880 рік
Поштівка на честь відкриття вул. Крашевського у Львові, 1880 рік

Львів’яни в особливий спосіб виявили свою пошану до улюбленого письменника, проклавши нову вулицю на його честь. Урочисте відкриття вулиці Крашевського відбулося у 1880 р.

Сучасна Вулиця Соломії Крушельницької, фото 2017 року
Сучасна Вулиця Соломії Крушельницької, фото 2017 року

Наприкінці XIX ст. лівий бік вулиці був щільно забудований кам’яницями за проектами відомих архітекторів Альфреда Каменобродського, Міхала Ковальчука, Людвіка Рамулта, Александра Загурського, Леонардо Марконі.

Вулиця Крашевського, 80-і рр. ХІХ ст. Будинку № 23 ще немає.
Вулиця Крашевського, 80-і рр. ХІХ ст. Будинку № 23 ще немає.

Одним з останніх був збудований будинок № 23 (1884 р.) за проектом архітектора Якуба Кроха. Балкон другого поверху прикрашений алегоричними статуями Скульптури і Музики авторства Леонарда Марконі. Першими власниками будинку були міщани С. Бачинський, згодом – Ю. Горошкевич. У 1903 р. до цього дому була прикута увага усіх галичан, адже його новою власницею стала українська співачка Соломія Крушельницька, яку щиро вітали як “горожанку” Львова. З цього часу бере свій початок історія “Музикальної кам’яниці” – львівського Дому Соломії.

Соломія Крушельницька з родиною біля власного будинку у Львові, 1903 р.
Соломія Крушельницька з родиною біля власного будинку у Львові, 1903 р.

У 1939 р., після встановлення у Львові радянського режиму, будинок перейшов у державну власність, а Соломії Крушельницькій залишили чотири кімнати на другому поверсі. Тут Соломія жила впродовж 1939-1952 рр. зі своєю наймолодшою сестрою Анною (1887-1965). У 1939-1940 рр. вулицю не перейменовували. Зміни наступили з приходом німецької окупації.

Сучасна вулиця Соломії Крушельницької, вигляд зверху. Фото 2017 року
Сучасна вулиця Соломії Крушельницької, вигляд зверху. Фото 2017 року

У 1941-1944 рр. вулиця Юзефа-Ігнація Крашевського отримала назву Шталльштрассе (нім. Stallstraße), в липні 1944 р. їй ненадовго повернули стару назву – Крашевського, а вже від 1950 р. (аж до 1993 р.) вулиця носила ім’я російського публіциста і письменника Миколи Чернишевського (1828-1889). Львів’яни і гості міста, минаючи будинок № 23 навіть не здогадувалися, що цей дім колись належав славетній українській співачці. Лише в 1977 р. на фасаді будинку було встановлено меморіальну таблицю С. Крушельницької (скульптор – Е. Мисько), текст на якій не зовсім відображав правду: «В цьому будинку в 1903-1952 роках живла видатна українська співачка Соломія Крушельницька». Реалії радянського світу не припускали, щоби хтось із видатних постатей був багатим, мав нерухомість, володів маєтками. Тому в тексті немає згадки про те, що Соломія Крушельницька а не тільки тут мешкала, але й була власницею цілого будинку впродовж 1903-1939 рр.

Художньо-меморіальна таблиця на фасаді будинку Соломії Крушельницької. Автор – Еммануїл Мисько, бронза, 1977 р. Фото 2017 р.
Художньо-меморіальна таблиця на фасаді будинку Соломії Крушельницької. Автор – Еммануїл Мисько, бронза, 1977 р. Фото 2017 р.

Меморіальна таблиця стала першим нагадуванням про нашу видатну львів’янку. Мине ще дванадцять років, і на другому поверсі розпочне свою діяльність Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької. У 1993 р., вже за часів Незалежності, вулицю перейменовано на честь Соломії Крушельницької.

Дім Соломії Крушельницької у Львові, тепер – житловий будинок (І і ІІІ поверхи) і Музично-меморіальний музей співачки (ІІ поверх)
Дім Соломії Крушельницької у Львові, тепер – житловий будинок (І і ІІІ поверхи) і Музично-меморіальний музей співачки (ІІ поверх)

Музей, що розмістився на другому поверсі будинку № 23, постав завдяки жертовній праці Одарки Карлівни Бандрівської (1902-1981), племінниці С. Крушельницької. Вона зібрала безліч документів, особистих речей, фотографій, пов’язаних з життям та сценічною кар’єрою славетної співачки, матеріалів про родину Крушельницьких, Бандрівських, Шухевичів; залишила спогади про свою родину та багатьох митців – її сучасників.

Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові
Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові

Цей архів став основою експозиції музею і є вагомою часткою всієї фондової збірки. Соломія Крушельницька назавжди повернулася до своєї оселі – у фотографіях, рукописах, особистих речах і, звичайно, нетлінним голосом, збереженим у грамофонних записах.

Роксоляна ПАСІЧНИК
старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької

Використані джерела

  1. Маценко Григорій. Славетні гості Львова. – Львів: Апріорі, 2010. – 320 с.: іл.
  2. Мельник Ігор. Крушельницької Соломії вулиця // Енциклопедія Львова. Т. 3 / За ред. А. Козицького. Львів : Літопис, 2010. – С. 648.
  3. Тихобаєва Галина. Давні мелодії “Музикальної кам’яниці” // Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів : ст. та матеріали / упоряд. : П. Медведик, Р. Мисько-Пасічник. – Тернопіль, 2008. – С. 221-227.
  4. Бандрівська Одарка. Спогади. Рукопис. Ф СК Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
  5. https://pl.wikipedia.org/wiki/J%C3%B3zef_Ignacy_Kraszewski

 

Напишіть відгук