Кожна львівська вулиця має свою неповторну історію. Історія вулиці Соломії Крушельницької розпочалася в 70-х рр. ХІХ ст. У ті часи на межі Єзуїтського парку (нині Парк імені Івана Франка) знаходилися склади деревини. Простір, зайнятий складами, впорядкували і проклали вулицю, яку назвали на честь польського письменника, поета та історика Юзефа-Ігнація Крашевського (Józef Ignacy Kraszewski, 1812–1887).
Крашевський приїхав до Львова на прохання польського товариства «Студентська читальня» і у травні 1867 року прочитав кілька публічних лекцій на тему Данте. На його честь було влаштовано урочистий прийом у ресторані у згаданому Єзуїтському парку.
У своєму листі зі Львова він писав: «Прийнято мене тут дуже, аж надто сердечно. Обіди, вечері, фуршети і т.д. тягнуться без кінця. Мені має бути вручено диплом почесного громадянина міста, чого дотепер удостоювалися лише міністри або намісники…» В історію польської літератури Юзеф-Ігнацій Крашевський увійшов як «титан праці» – його творчий і науковий доробок становить 90 томів! А в пам’яті сучасників він залишився людиною величної ерудиції та феноменальної пам’яті.
Львів’яни в особливий спосіб виявили свою пошану до улюбленого письменника, проклавши нову вулицю на його честь. Урочисте відкриття вулиці Крашевського відбулося у 1880 р.
Наприкінці XIX ст. лівий бік вулиці був щільно забудований кам’яницями за проектами відомих архітекторів Альфреда Каменобродського, Міхала Ковальчука, Людвіка Рамулта, Александра Загурського, Леонардо Марконі.
Одним з останніх був збудований будинок № 23 (1884 р.) за проектом архітектора Якуба Кроха. Балкон другого поверху прикрашений алегоричними статуями Скульптури і Музики авторства Леонарда Марконі. Першими власниками будинку були міщани С. Бачинський, згодом – Ю. Горошкевич. У 1903 р. до цього дому була прикута увага усіх галичан, адже його новою власницею стала українська співачка Соломія Крушельницька, яку щиро вітали як “горожанку” Львова. З цього часу бере свій початок історія “Музикальної кам’яниці” – львівського Дому Соломії.
У 1939 р., після встановлення у Львові радянського режиму, будинок перейшов у державну власність, а Соломії Крушельницькій залишили чотири кімнати на другому поверсі. Тут Соломія жила впродовж 1939-1952 рр. зі своєю наймолодшою сестрою Анною (1887-1965). У 1939-1940 рр. вулицю не перейменовували. Зміни наступили з приходом німецької окупації.
У 1941-1944 рр. вулиця Юзефа-Ігнація Крашевського отримала назву Шталльштрассе (нім. Stallstraße), в липні 1944 р. їй ненадовго повернули стару назву – Крашевського, а вже від 1950 р. (аж до 1993 р.) вулиця носила ім’я російського публіциста і письменника Миколи Чернишевського (1828-1889). Львів’яни і гості міста, минаючи будинок № 23 навіть не здогадувалися, що цей дім колись належав славетній українській співачці. Лише в 1977 р. на фасаді будинку було встановлено меморіальну таблицю С. Крушельницької (скульптор – Е. Мисько), текст на якій не зовсім відображав правду: «В цьому будинку в 1903-1952 роках живла видатна українська співачка Соломія Крушельницька». Реалії радянського світу не припускали, щоби хтось із видатних постатей був багатим, мав нерухомість, володів маєтками. Тому в тексті немає згадки про те, що Соломія Крушельницька а не тільки тут мешкала, але й була власницею цілого будинку впродовж 1903-1939 рр.
Меморіальна таблиця стала першим нагадуванням про нашу видатну львів’янку. Мине ще дванадцять років, і на другому поверсі розпочне свою діяльність Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької. У 1993 р., вже за часів Незалежності, вулицю перейменовано на честь Соломії Крушельницької.
Музей, що розмістився на другому поверсі будинку № 23, постав завдяки жертовній праці Одарки Карлівни Бандрівської (1902-1981), племінниці С. Крушельницької. Вона зібрала безліч документів, особистих речей, фотографій, пов’язаних з життям та сценічною кар’єрою славетної співачки, матеріалів про родину Крушельницьких, Бандрівських, Шухевичів; залишила спогади про свою родину та багатьох митців – її сучасників.
Цей архів став основою експозиції музею і є вагомою часткою всієї фондової збірки. Соломія Крушельницька назавжди повернулася до своєї оселі – у фотографіях, рукописах, особистих речах і, звичайно, нетлінним голосом, збереженим у грамофонних записах.
Роксоляна ПАСІЧНИК
старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької
Використані джерела
- Маценко Григорій. Славетні гості Львова. – Львів: Апріорі, 2010. – 320 с.: іл.
- Мельник Ігор. Крушельницької Соломії вулиця // Енциклопедія Львова. Т. 3 / За ред. А. Козицького. Львів : Літопис, 2010. – С. 648.
- Тихобаєва Галина. Давні мелодії “Музикальної кам’яниці” // Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів : ст. та матеріали / упоряд. : П. Медведик, Р. Мисько-Пасічник. – Тернопіль, 2008. – С. 221-227.
- Бандрівська Одарка. Спогади. Рукопис. Ф СК Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
- https://pl.wikipedia.org/wiki/J%C3%B3zef_Ignacy_Kraszewski
