Унікальна виставка, яку вартує відвідати

0
822
Унікальна виставка котру вартує відвідати

Останні дні Музей народної архітектури та побуту у Львові  “Шевченківський гай” пропонує оглянути експозицію унікальної  виставки “Прикраса в народному строї». Виставка, що відкрилась 24 липня 2015 року налічує 262 експонати різних регіонів Західної України, які розподілені за етнографічними зонами.

Українські прикраси – яскраве та унікальне явище в духовно-мистецькій та матеріальній культурі українського народу. Вивчення прикрас, як важливого компонента одягу, несе цінну інформацію про побут, естетичні норми, естетичні вподобання їх носіїв.

Етнографічні матеріали, старі світлини свідчать про цілий комплекс нагрудних прикрас, основою яких є розповсюджене по всій Україні — коралове намисто. За цінність його ще називали — правдиве, мудре, щире. Привозили його з Італії, Франції, Марокко. Коралики виготовлялись з морського поліпу, який живе у теплих водах морів та океанів, утворюючи зарослі — рифи. Найбільш цінувалися червоні, шліфовані коралинки круглої або овальної форми. В музейній колекції розповсюдженими є різані коралики циліндричної форми та подовгасті.

Поруч з натуральними кораловими намистами були поширені і штучні, які виготовлялися зі скла, смальти, пізніше, пластмаси.

На особливу увагу заслуговують «венеційські» коралі, або писані. Завозили їх з Італії (від чого назва), виготовляли їх за спеціальною технологією, інкрустуючи смальту іншими емалями та позолотою. Вони були дуже коштовні. В музейній колекції знаходимо їх нанизаними поміж намистин із коралу.

Цінними, а тепер і унікальними нагрудними прикрасами є «згарди» та «салби». Це одні з найбільш архаїчних прикрас на території України, виконані з використанням монет.

Згарда — гуцульська жіноча прикраса, яка складається з нанизаних монет з вушками між кораликами.

Салби — нагрудна прикраса Буковини
Салби — нагрудна прикраса Буковини

Салби — нагрудна прикраса Буковини. На прямокутному, подвійному домотканому полотні, що є основою, у вигляді підборідника нашито монети у ряди. Салби кріпляться на шиї шнурочком, або застібаються гудзиком.

В наборі нагрудних прикрас присутні скляні намиста. Вони різноманітні за формою, кольором, прозорістю, які досягаються різноманітними технологічними способами. Це дрібні молочного кольору «перла», червоні «вишенки», прозорі «водяники», «грусталі». В кінці XIX- поч.ХХст. розповсюджується дрібне намисто з дутого скла з дзеркальним полиском, фарбованим у різні кольори. Блискавки, бранзолєта, цятки — в повоєнні роки вони уподібнювались ялинковим прикрасам.

Іншу групу прикрас, які мають практичне призначення становлять різноманітні пряжки, бовгиці до заплітання волосся, уплітки, гудзики, трясунки, бляшки-облямівки для капелюхів.

Оберегову та практичну функції виконували цікаві за формою та орнаментом защіпки, які на Гуцульщнні називають «чепрагами». їх класична форма знаменує собою дві круглі плоскі прастинки розміром 3- 8см, що використовувалися для защіпання як верхнього одягу’, так і жіночих нашийних та нагрудних прикрас.

Усі прикраси, представлені на виставні, тісно пов’язані з обрядовим життям нашого народу, їхніми звичаями та культу рою. Люди наділяли пі речі магічними властивостями н вірили в їхні оберегові функції.

Потрапити на унікальну виставку прикрас можна прийшовши до музею народної архітектури та побуту у Львові  “Шевченківський гай” тільки до середини вересня.

Наталка СТУДНЯ

Напишіть відгук