Українська вишиванка. Володимир Шухевич

1204
Герміна та Володимир Шухевичі
Герміна та Володимир Шухевичі

Серед відомих громадських та культурних діячів Львова кін. ХІХ — поч. ХХ ст., котрі пропагували українську народну культуру у міському середовищі та побуті, вагоме місце належить дійсному члену НТШ, професору Володимиру Шухевичу (1849 -1915 рр.). Цей, сповнений невгамовною енергією до праці чоловік, був дотичним чи не до всіх відомих процесів, пов’язаних з наукою, освітою, музикою, народним мистецтвом, етнографією та музейництвом у Галичині.

Володимир Шухевич. Колядники у с. Космач, 1901 р. Зліва направо: Василь Коб’юк (зі скрипкою), Михайло Палійчук (з хрестом) (Арсенич П. Володимир Шухевич (1849–1915) : Життя і культурно-громадська та етнографічна діяльність. До 150-річчя від дня народження. – Івано-Франківськ, 1999)
Володимир Шухевич. Колядники у с. Космач, 1901 р. Зліва направо: Василь Коб’юк (зі скрипкою), Михайло Палійчук (з хрестом) (Арсенич П. Володимир Шухевич (1849–1915) : Життя і культурно-громадська та етнографічна діяльність. До 150-річчя від дня народження. – Івано-Франківськ, 1999)

Його захоплення у студентські роки Гуцульщиною переросло з часом у свідоме вивчення побуту та мистецтва цього краю та стало початком систематичного збирання старовини. Шухевича цікавила народна вишивка та вбрання, жіночі та чоловічі прикраси, писанки, витинанки, художньо оздоблені вироби з дерева та металу, кераміка. Завдяки своїм щорічним подорожам Гуцульщиною та Покуттям Володимир Йосипович мав змогу фіксувати у світлинах народні типи у святковому та буденному вбранні, способи одягання певних елементів строю та пов’язування головних уборів.

Володимир Шухевич (1891)
Володимир Шухевич (1891)

Професор тонко відчував проблему зменшення з кожним роком народних промислів через витіснення їх фабричною продукцією. Оцінивши економічну ситуацію кінця ХІХ ст., Шухевич добре розумів невідворотній процес: селяни все менше виготовлятимуть натуральну продукцію, менше ткатимуть, вишиватимуть, декоруватимуть своє вбрання. Традиції прикрашати свої сорочки вишивкою поступово зникатимуть. Тому він неодноразово звертався до жіноцтва у тогочасній періодиці (“Діло”, “Руслан”) з проханням збирати та надсилати вишивки, ґердани, головні убори, відтворювати зачіски, які були поширені у певній місцевості. В. Шухевич добре відомий також як музейник та співорганізатор багатьох виставок у Львові (1885, 1887, 1894), Відні (1890 р.) Тернополі (1887 р.), Стрию (1909 р.), Коломиї (1912 р.). Професор співпрацював з музеєм Дідушицьких, музеєм Наукового товариства ім. Шевченка та Національним музеєм у Львові. Свою збірку народного мистецтва Шухевич наприкінці життя заповів музеєві, засновником якого був митрополит Андрей Шептицький.

Володимир Шухевич
Володимир Шухевич

Володимир Йосипович виявляв та підкреслював свою любов до народного також і своїм зовнішнім виглядом. На публіці з’являвся у вишитій сорочці, підперезаній широким шкіряним чересом, у кептарі та сердаку з порохівницею та табівкою через плече. Цю його позицію підтримувала дружина Герміна Шухевич (1852-1939 рр.). Відомі світлини, де вона позує у народному вбранні: у вишиванці, прикрасах та хустині. На іншому постановочному фото вона з дітьми у святкових строях з Покуття.

Любава СОБУЦЬКА
завідувач відділу народного мистецтва НМЛ ім. Андрея Шептицького

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.