Українська вишиванка. Володимир Шухевич

Герміна та Володимир Шухевичі
Герміна та Володимир Шухевичі

Серед відомих громадських та культурних діячів Львова кін. ХІХ — поч. ХХ ст., котрі пропагували українську народну культуру у міському середовищі та побуті, вагоме місце належить дійсному члену НТШ, професору Володимиру Шухевичу (1849 -1915 рр.). Цей, сповнений невгамовною енергією до праці чоловік, був дотичним чи не до всіх відомих процесів, пов’язаних з наукою, освітою, музикою, народним мистецтвом, етнографією та музейництвом у Галичині.

Володимир Шухевич. Колядники у с. Космач, 1901 р. Зліва направо: Василь Коб’юк (зі скрипкою), Михайло Палійчук (з хрестом) (Арсенич П. Володимир Шухевич (1849–1915) : Життя і культурно-громадська та етнографічна діяльність. До 150-річчя від дня народження. – Івано-Франківськ, 1999)
Володимир Шухевич. Колядники у с. Космач, 1901 р. Зліва направо: Василь Коб’юк (зі скрипкою), Михайло Палійчук (з хрестом) (Арсенич П. Володимир Шухевич (1849–1915) : Життя і культурно-громадська та етнографічна діяльність. До 150-річчя від дня народження. – Івано-Франківськ, 1999)

Його захоплення у студентські роки Гуцульщиною переросло з часом у свідоме вивчення побуту та мистецтва цього краю та стало початком систематичного збирання старовини. Шухевича цікавила народна вишивка та вбрання, жіночі та чоловічі прикраси, писанки, витинанки, художньо оздоблені вироби з дерева та металу, кераміка. Завдяки своїм щорічним подорожам Гуцульщиною та Покуттям Володимир Йосипович мав змогу фіксувати у світлинах народні типи у святковому та буденному вбранні, способи одягання певних елементів строю та пов’язування головних уборів.

Володимир Шухевич (1891)
Володимир Шухевич (1891)

Професор тонко відчував проблему зменшення з кожним роком народних промислів через витіснення їх фабричною продукцією. Оцінивши економічну ситуацію кінця ХІХ ст., Шухевич добре розумів невідворотній процес: селяни все менше виготовлятимуть натуральну продукцію, менше ткатимуть, вишиватимуть, декоруватимуть своє вбрання. Традиції прикрашати свої сорочки вишивкою поступово зникатимуть. Тому він неодноразово звертався до жіноцтва у тогочасній періодиці (“Діло”, “Руслан”) з проханням збирати та надсилати вишивки, ґердани, головні убори, відтворювати зачіски, які були поширені у певній місцевості. В. Шухевич добре відомий також як музейник та співорганізатор багатьох виставок у Львові (1885, 1887, 1894), Відні (1890 р.) Тернополі (1887 р.), Стрию (1909 р.), Коломиї (1912 р.). Професор співпрацював з музеєм Дідушицьких, музеєм Наукового товариства ім. Шевченка та Національним музеєм у Львові. Свою збірку народного мистецтва Шухевич наприкінці життя заповів музеєві, засновником якого був митрополит Андрей Шептицький.

Володимир Шухевич
Володимир Шухевич

Володимир Йосипович виявляв та підкреслював свою любов до народного також і своїм зовнішнім виглядом. На публіці з’являвся у вишитій сорочці, підперезаній широким шкіряним чересом, у кептарі та сердаку з порохівницею та табівкою через плече. Цю його позицію підтримувала дружина Герміна Шухевич (1852-1939 рр.). Відомі світлини, де вона позує у народному вбранні: у вишиванці, прикрасах та хустині. На іншому постановочному фото вона з дітьми у святкових строях з Покуття.

Любава СОБУЦЬКА
завідувач відділу народного мистецтва НМЛ ім. Андрея Шептицького

Напишіть відгук