Українська фотографія Львова у персоналіях. Портрет сімнадцятий: Іван Олексишин

0
757
Українська фотографія Львова у персоналіях. Портрет сімнадцятий: Іван Олексишин

Іван Олексишин – активний учасник українського фотоаматорського руху на теренах Тернопільщини. Цей високий молодий чоловік із гарною поставою був педагогом від Бога – йому вдавалося приборкати навіть найбільших гімназистів-пустунів і заслужити їхню повагу. У голові «Яська», як його лагідно називали учні, містився увесь світ із горами, долинами, річками й морями та незліченною кількістю цифр і цікавих фактів. Влітку, замість відпочивати, брав наплічник і фотокамеру й вирушав у подільські Гологори збирати «камінчики». Відомий у світі тим, що зібрав багату за кількісним та видовим складом колекцію міоценових молюсків Волино-Поділля, яка зберігається у фондах Природничого музею у Києві.

Іван Олексишин (Бубняк І., Ярема С. Іван Олексишин – американський професор геології // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. – 2007. – № 19: Геологічний збірник. – С. 201–207)
Іван Олексишин (Бубняк І., Ярема С. Іван Олексишин – американський професор геології // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. – 2007. – № 19: Геологічний збірник. – С. 201–207)

Народився 1901 р. у с. Хренові на Львівщині у селянській родині. Початкову освіту здобував у рідному селі і сусідньому Дідилові. У 1918–1920 рр. воював у лавах Української галицької армії, дослужившись до чину хорунжого. Після повернення із табору інтернованих старшин навчався у Тернопільській українській державній гімназії, яку закінчив 1924 р. Далі продовжив студії у Львівському університеті, вивчаючи географію та геологію, які успішно завершив 1929 р. У студентські роки організував читальні «Просвіти» та осередок спортивного товариства «Луг».

Будинок української державної гімназії у Тернополі по вул. Костюшка, 9 (тепер – вул. Камінна) у 1921–1930 рр. (зі сайту http://odb.te.ua/830)
Будинок української державної гімназії у Тернополі по вул. Костюшка, 9 (тепер – вул. Камінна) у 1921–1930 рр. (зі сайту http://odb.te.ua/)

Упродовж 1929–1936 рр. І. Олексишин викладав у приватній Тернопільській українській гімназії товариства «Рідна Школа», другій польській державній гімназії та у вечірній фахово-доповняльній школі для ремісників. 1932 р. був співзасновником Українського краєзнавчого музею  при гімназії товариства «Рідна Школа».

Також у цей період обіймав посаду директора Української бурси  ім. Митрополита Шептицького у Львові при вул. Театинській (тепер вул. Кривоноса, 10), був членом Методичного географічного товариства Львівської шкільної кураторії. Із вересня 1936 р. вчителював у філії української державної гімназії м. Львова. Увесь вільний час присвячував геологічним дослідженням, мандруючи із молотком у руках Західним Поділлям і фотографуючи свої знахідки.

Водночас у 1930-ті рр. активно цікавився фотомистецтвом, належав до філії Українського фотографічного товариства у Тернополі, багато фотографував у численних мандрівках, публікував власні світлини та краєзнавчі статті у львівському журналі «Наша Батьківщина».

Шпальта третього числа журналу «Наша Батьківщина» за 1937 р. зі статтею І. Олексишина
Шпальта третього числа журналу «Наша Батьківщина» за 1937 р. зі статтею І. Олексишина

1939 р. очолив географічно-природничий відділ Інституту вдосконалення вчителів при обласному відділі народної освіти у Львові і обійняв посаду старшого викладача геології та заступника декана географічно-геологічного відділу Львівського університету. 1940 р., залишивши працю в Інституті вдосконалення вчителів, працював за сумісництвом співробітником геологічного відділу філії Української академії наук у Львові.

Іван Олексишин. Руїни Василіянського монастиря в Підгорянах поблизу Теребовлі, сер. 1930-х рр. (Наша Батьківщина. – 1937. – Ч. 1)
Іван Олексишин. Руїни Василіянського монастиря в Підгорянах поблизу Теребовлі, сер. 1930-х рр. (Наша Батьківщина. – 1937. – Ч. 1)

Під час німецької окупації вчителював в українській академічній гімназії. Із вересня 1942 р. до кінця 1944 р. викладав загальну геологію на лісовому та будівельному відділах Львівської політехніки.

Іван Олексишин. «Вікно» біля с. Вікно поблизу Грималова. На дальшому плані видно Товтри (Наша Батьківщина. – 1937. – Ч. 3)
Іван Олексишин. «Вікно» біля с. Вікно поблизу Грималова. На дальшому плані видно Товтри (Наша Батьківщина. – 1937. – Ч. 3)

У липні 1944 р., разом із родиною емігрував до Австрії, прибув до Ґрацу, де став надзвичайним професором в університеті. Потім переїхав до Леобену і викладав у гірничій високій школі. Із наближенням фронту родина виїхала на захід й осіла у Зальцбурґу, де на той час були організовані табори переміщених осіб. Там І. Олексишин зініціював започаткування приватної української реальної гімназії і вчителював у ній до 1949 р. 1947 р. захистив в Інсбрукському університеті Леопольда-Франца (Австрія) дисертацію на ступінь доктора філософії з геології та мінералогії.

Після переїзду до США І. Олексишин із родиною оселився у Філадельфії (штат Пенсильванія) і впродовж трьох років працював фізично на різних роботах, заробляючи на прожиття й оплату навчання доньок. Був співзасновником і хорунжим Об’єднання колишніх військовиків-українців в Америці. 1953 р. отримав працю у відділі бактеріології медичного коледжу імені Джефферсона. Продовжував провадити палеонтологічні дослідження у штатах Нью-Джерсі, Меріленд, Вірджинія. 1955 р. отримав запрошення до Бостонського університету, де працював інструктором геології, згодом асистентом, доцентом. 1963 р. став повним професором геології в цьому університеті. 1967 р. вийшов на пенсію, але викладав ще фізичну та історичну геологію у Південноджерському коледжі в Кемдені.

Зразки фауни з колекції І. Олексишина (Бубняк І., Ярема С. Іван Олексишин – американський професор геології // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. – 2007. – № 19: Геологічний збірник. – С. 201–207)
Зразки фауни з колекції І. Олексишина (Бубняк І., Ярема С. Іван Олексишин – американський професор геології // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. – 2007. – № 19: Геологічний збірник. – С. 201–207)

Невтомний український природодослідник був членом багатьох поважних американських наукових товариств – Пенсильванської академії наук, Академії природничих наук у Філадельфії, Американської асоціації прикладних наук, Палеонтологічного товариства, Бостонського геологічного товариства, почесного товариства «Сіґма Ксі». Публікував науково-популярні статті природознавчої тематики на шпальтах діаспорних газет «Свобода» й «Америка».

Іван Олексишин у старшому віці (зі сайту http://znannya.org.ua/index.php/about/znameniti-ukrajintsi/170-ivan-oleksishin)
Іван Олексишин у старшому віці (зі сайту http://znannya.org.ua/)

За життя Іван Олексишин видав понад двадцять наукових праць з геології України українською, польською, німецькою та англійською мовами. Його наукові здобутки високо цінувалися у світі і визнані американськими науковими організаціями. Помер 1987р. на 86-му році життя у Філадельфії, США.

Дзвінка ВОРОБКАЛО

Джерела:

  1. Тернопільський Енциклопедичний Словник. – Тернопіль, 2005. – Т. 2. – С. 662, 663.
  2. Бубняк І., Ярема С. Іван Олексишин – американський професор геології // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. – 2007. – № 19: Геологічний збірник.  – С. 201–207.
  3. Лисобей М. Мій учитель географії // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі. До сторіччя заснування. 1898–1998 / за ред. С. Яреми. – Тернопіль; Львів, 1998. – С. 250.
  4. Ярема С. Іван Олексишин // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі. До сторіччя заснування. 1898–1998 / за ред. С. Яреми. – Тернопіль; Львів, 1998. – С. 451–452.

Напишіть відгук