„Україна пам’ятає — світ визнає“: те, що не дозволить забути і пробачити

0
37

„Україна пам’ятає — світ визнає“ — лише з таким гаслом і лише дотримуючись цього принципу можливо не дозволити згасити свічку пам’яті і вихолостити біль поколінь за тими, кого винищували за національною ознакою   — українець.

Стефан Романів – голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору, генеральний секретар Світового конгресу українців, президент Союзу українських організацій Австралії, Голова проводу Організації українських націоналістів

17 квітня у Львівській політехніці говорили про те, що єднає українців усього світу, пам’ять і біль за жертвами Голодомору 32-33 рр., та спільну безнастанну працю, щоб усі дізналися правду про те, як нищили наш народ. На зустрічі, приуроченій 85-літтю цієї жахливої трагедії, почесний гість голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору, генеральний секретар Світового конгресу українців, президент Союзу українських організацій Австралії, Голова проводу Організації українських націоналістів Стефан Романів акцентував на тому, що в радянські часи, коли наш народ не мав права голосу і не міг кричати про свій біль, саме завдяки зусиллям української діаспори правда про Голодомор поширювалася у світі.

— Наші батьки окреслили для себе три головних цілі: Українська самостійна соборна держава, і до цього стриміли через політичну діяльність, збереження національних і громадянських прав; самозбереження — через розвиток церкви, громади, мови і культури; питання Голодомору, — наголосив почесний гість. — Це гасло „Україна пам’ятає — світ визнає“ ми обрали колись не випадково. Бо певний час треба було нагадувати й українцям тут, в Україні, про цю трагедію. А також це постійний стимул працювати, щоб якомога більше країн визнали Голодомор геноцидом українців.

Вже у 1953 році в Сіднеї та Мельборні відбулися кількатисячні демонстрації, які мали на меті сказати світові, що 20 років тому мільйони українців виморили голодом. У 1933 році Союз українок писав до американського уряду про голодомор в Україні і потребу допомогти. Потужним результатом діяльності діаспори стало створення Комісії з питань Голодомору в Україні (Commission on the Ukraine Famine) у 1985 році й активна дослідницька робота, яку очолив науковець Джеймс Мейс. Саме завдяки висновкам цієї Комісії про безпосередню роль Сталіна в організації злочину проти української нації стали фундаментом для визнання парламентом США Голодомору  геноцидом.

Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Ірина Ключковська

Для Інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою справою честі та принципу є розповідати про наших земляків та їх нащадків, які живуть за межами України, але не забувають, що їхнє коріння в нашій землі. Саме завдяки їхньому вкладові у спільні з Україною дослідження, висвітлення правди та тому, що вони не втомлюються бити в усі дзвони світового українства, нині вже сімнадцять країн світу визнали Голодомор 32-33 рр. спланованим геноцидом українського народу. За роки незалежності нашої держави українці у діаспорі в десятках країн відкрили пам’ятні знаки та меморіальні комплекси жертвам Голодомору. Не припиняли науково-дослідницьку роботу, щоб зібрати і зберегти якомога більше фактів про нищення нашого народу.

Зустріч зі Стефаном Романівим у Львівській політехніці, 17 квітня 2018 року

— Дорога молоде, ми для вас робимо ці заходи, щоб ви пізнали правду! — звернулася до студентів директор МІОК Ірина Ключковська. — Ще двадцять п’ять років тому з нагоди 60-ліття Голодомору тут, у головній залі Львівської політехніки, відбулася перша академія вшанування жертв Голодомору. А потім знову через п’ять років, а згодом у Політехніці стало щорічною традицією згадувати цю жахливу сторінку нашої історії. Дуже жаль, що досі в проекті „Люди правди“ Інституту національної пам’яті нема інформації про видатних діячів української діаспори, які першими підняли це питання. Для нас сьогодні людиною правди є Стефан Романів — українець високого класу. Він присвятив своє життя українському питанню. І ми повинні пишатися такими людьми. Говорити правду і пам’ятати — це наша дорога в майбутнє.

Зустріч зі Стефаном Романівим у Львівській політехніці, 17 квітня 2018 року

Зараз Світовий конгрес Українців разом із Міністерством закордонних справ і Верховною Радою України створюють базу матеріалів і координуватимуть роботу в кожній країні, щоб і надалі лобіювати питання в парламентах різних країн. Зокрема, українці ведуть перемовини в парламенті Австралії про прийняття у 2018 році резолюції щодо визнання Голодомору геноцидом. Окрім цього, СКУ працює над створенням організації, яка об’єднає нащадків, тих, хто пережив Голодомор.

Зустріч зі Стефаном Романівим у Львівській політехніці, 17 квітня 2018 року

Про те, наскільки тема пам’яті важлива для сучасної української молоді, засвідчив відеопроект про дослідження Голодомору інституціями української діаспори, який реалізував МІОК за участю студентів ІНПП. Також студенти-лінгвісти ІКНІ Львівської політехніки брали участь у проекті Українсько-канадського дослідно-інформаційного центру (UCRDC) — перекладали спогади нащадків тих, хто пережив Голодомор. У межах заходу також представили виставку — „Світовий конгрес українців: правда про Голодомор“.

Зворушливим доповненням став виступ студентів учасників Народного театру-студії „Хочу“ (керівник Анастасі Непомняща) та Ансамблю естрадної пісні „Сузір’я“ Народного дому „Просвіта“ (керівник Степан Шалата).

Наталія ПАВЛИШИН

Напишіть відгук