У Львові реставруватимуть “Чорну кам’яницю”

У Львові реставруватимуть

14 вересня 2016 року, в приміщенні Львівського історичного музею (пл. Ринок, 6) з нагоди початку реалізації проекту «Реставрація Чорної кам’яниці на площі Ринок у Львові» відбулося його представлення громаді Львова. Цей проект переміг у конкурсній грантовій програмі 2016 року «Великий проект» Посольського фонду США збереження культурної спадщини. Проект буде реалізований впродовж вересня 2016 року — жовтня 2019 року. За цей час грантодавець виділить на його виконання 275 000 доларів США, власний внесок Львівського історичного музею складатиме 29 750 доларів США. Представлення проекту відбудлося за участі представників посольства США та робочої групи проекту з Львівського історичного музею.

Робоча група проекту «Реставрація Чорної кам’яниці на площі Ринок у Львові»
Робоча група проекту «Реставрація Чорної кам’яниці на площі Ринок у Львові»

“Мені дуже приємно сьогодні бути тут, у чудовому місті Львові, щоб вручити грант Львівському історичному музею для збереження Чорної кам’яниці, що разом із історичним центром міста включена до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Проект “Реставрація Чорної кам’яниці” переміг у Міжнародному конкурсі та отримав грант Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини, що допоможе виконати відновлювальні роботи і зберегти пам’ятку в її історичній та мистецькій неповторності.

Чільний фасад «Чорної кам’яниці» перед перебудовою 1884 року.
Чільний фасад «Чорної кам’яниці» перед перебудовою 1884 року.

Гранти від Посольського фонду США здобуваються під час змагань у яких беруть участь проекти із багатьох країн світу, а експертна комісія складається із провідних спеціалістів США у галузі збереження архітектурної спадщини. З 2001 року фонд надав фінансову підтримку більш ніж 800 проектам із понад 100 країн світу, близько 50 млн. доларів. З них 14 проектів із України.

Представник Посольства США Карен Раблє
Представник Посольства США Карен Раблє

Ми розуміємо, що є набагато більше пам’яток культури, які потребують підтримки і сподіваємося, що разом будемо продовжувати важливу роботу у збереженні дорогоцінної культурної спадщини України”, – розповіла представник Посольства США Карен Раблє, яка очолює відділ преси, освіти і культури США, на урочистості з нагоди передачі гранту.

«Чорна кам’яниця» Початок ХХ століття
«Чорна кам’яниця»
Початок ХХ століття

Проект буде здійснений у співпраці з Кафедрою реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка». Завдяки гранту планується відновити чільний та внутрішній фасади будівлі, частину даху й інтер’єрів першого поверху, впорядкувати внутрішнє подвір’я, створити умови для експонування колекції архітектурних і скульптурних деталей з фондів Львівського історичного музею.

«Чорна кам’яниця» 1938 рік
«Чорна кам’яниця», 1938 рік

“У співпраці з Львівським історичним музеєм 2 роки тому ми  в Італійському дворику мали виставку дипломних робіт. І я надіюся, що ця робота дасть користь і нам, як установі, яка прагне навчити молодих людей бачити цінність там, де її іноді дуже важко знайти і помітити. Також маю надію, що нас чекають відкриття на цій роботі, бо львівські кам’яниці, справді, є унікальні за технологіями, за естетикою, за архітектурними формами. Це зовсім інший проектний апарат. Відрізняється від тих шкіл, які були на той час в Італії, Угорщині чи Словаччині. Ця специфіка, особливість львівської архітектури, думаю, що знайде вираз в наших роботах та дослідженнях.

Завідувач кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Микола Валентинович Бевз
Завідувач кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Микола Валентинович Бевз

І я надіюся на нові відкриття і переконаний, що це й проект принесе славу і  посольству США, оскільки це унікальна пам’ятка, і кафедрі, і, звичайно, Львівському історичному музею”, – зазначив доктор архітектури, професор, завідувач кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Микола Валентинович Бевз.

Східна сторона площі Ринок
Східна сторона площі Ринок

Чорна кам’яниця (пл. Ринок, 4) — пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 326/3. Вона входить у Ансамбль історичного центру Львова, який 1998 року включений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Будівля зведена 1588—1589 роках і впродовж 17—19 століть неодноразово перебудовувалася. Нині у будинку знаходяться експозиційні, фондові та службові приміщення Львівського історичного музею.

Верхній поверх та аттик «Чорної кам’яниці» (сучасний стан)
Верхній поверх та аттик «Чорної кам’яниці»
(сучасний стан)

На сьогодні чільний фасад Чорної кам’яниці через погодні умови, не фахову реставрацію (використання цементу, полімерних фарб) постійно руйнується, осипається декор, перебуває в аварійному стані аттик, що загрожує падінням окремих частин, протікає дах будинку в частині, яка прилягає до аттику, що становить загрозу пам’яткам у музейній експозиції на верхньому поверсі. Від тривалої експлуатації, замокання та відсутності ремонту зносилася столярка у всій будівлі. Західна стіна офіцини має тріщину, що свідчить про просідання фундаменту. Потребує ремонту підвал під офіциною. Спостерігаються замокання фундаментів по периметру дворика, через що волога піднімається вгору по стінах.

Фрагмент даху та аттика «Чорної кам’яниці» (сучасний стан)
Фрагмент даху та аттика «Чорної кам’яниці»
(сучасний стан)

Проект триватиме понад 3 роки, з вересня 2016 року до жовтня 2019 року. За цей час заплановано провести:

  • Реставрацію кам’яного оздоблення головного фасаду та скульптур на ньому, в тому числі відновлення білокам’яних декоративних скульптурних та архітектурних елементів аттика;
  • Ремонт, часткове відновлення й укріплення конструкцій та покриття даху;
  • Укріплення та гідроізоляція фундаментів стін фасадів внутрішнього подвір’я;
  • Реставрацію внутрішніх дворових фасадів;
  • Реставрацію стін вестибюлю, коридору, який веде у внутрішнє подвір’я;
  • Реставрацію підвалу при східній стіні внутрішнього подвір’я;
  • Реставрацію вікон та дверей головного та внутрішнього фасадів;
  • Реставрацію входів у підвали з внутрішнього подвір’я;
  • Реставраційні роботи впорядкування території внутрішнього подвір’я;

Оскільки укріплення та гідроізоляція фундаментів стін фасадів внутрішнього подвір’я вимагають земляних робіт, згідно з українським законодавством спочатку будуть проведені рятівні археологічні дослідження внутрішнього подвір’я.

Ґмерк Мартина Анчевського над вхідним порталом «Чорної кам’яниці»
Ґмерк Мартина Анчевського над вхідним порталом «Чорної кам’яниці»

Для виконання проекту буде закуплено сучасне реставраційне обладнання, зокрема, мікропіскоструйний апарат, який дозволяє очищувати поверхні каменю не руйнуючи їх.

На першому етапі проекту будуть з роблені всі необхідні дослідження, виготовлено та погоджено реставраційну документацію.

Співавтор проекту, старший науковий співробітник Львівського історичного музею, Петро Слободян
Співавтор проекту, старший науковий співробітник Львівського історичного музею, Петро Слободян

“Перебачається, що у відреставрованій частині будівлі (частині партеру, подвір’ї та підвалах) буде створена експозиція кам’яних архітектурних та скульптурних деталей колекції ЛІМ.

Колекція кам’яних архітектурних скульптурних фрагментів Львівського історичного музею складається 110 унікальних музейних предметів, більшість яких походить з давніх, нині неіснуючих львівських будівель пізньосередньовічного та ранньомодерного часу. Хронологічно колекція охоплює XV—XX ст. Чимало пам’яток є єдиним джерелом інформації про давні споруди Львова, з яких вони походять. Серед пам’яток є предмети роботи відомих скульпторів: Андреаса Бемера, Антонія Шимзера, Франциска Оленського.

Співавтор проекту, старший науковий співробітник Львівського історичного музею, Руслан Кошів
Співавтор проекту, старший науковий співробітник Львівського історичного музею, Руслан Кошів

Більшість колекції ніколи не експонувалася. Побудова експозиції лапідарію не тільки дозволить створити кращі умови для зберігання музейних предметів, але зробить їх доступними для огляду відвідувачів музею”, – ділився планами співавтор проекту, старший науковий співробітник Львівського історичного музею, Петро Слободян.

Заплановано, що нова експозиція буде дружньою для людей з особливими потребами. Планується зробити анотації шрифтом Брайля, встановлення пандусів, підготовка спеціальних музейних екскурсій для цієї групи відвідувачів.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Напишіть відгук