У Львові презентували перше видання творів о. Кирила Селецького

0
135
1. Учасники Першої наукової конференції, присвяченої пам’яті о. Кирила Селецького
1. Учасники Першої наукової конференції, присвяченої пам’яті о. Кирила Селецького

У четвер, 20 вересня 2018 року, у приміщенні Львівській духовній семінарії Святого відбулася Перша наукова конференція, присвячена пам’яті о. Кирила Селецького. Ініціаторами заходу стали сестри Згромадження святого Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії. Під час конференції також представили І-ий том вибраних творів о. Кирила Селецького.

Доповідач д-р філософії Іван Матковський розповідає про взаємини родини Шептицьких із о. Кирилом Селецьким
Доповідач д-р філософії Іван Матковський розповідає про взаємини родини Шептицьких із о. Кирилом Селецьким

Для вшанування пам’яті о. Кирила Селецького зібрались науковці з Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка, НУ «Львівська Політехніка», Українського Католицького Університету. Зокрема, доповідачі представили наступні теми: «Душпастирська діяльність о. Кирила Селецького» (канд. істор. наук Вікторія Чорнописька, НУ «Львівська Політехніка»), «Отець Кирило Селецький – засновник і опікун Згромадження Сестер Служебниць» (канд. істор. наук Наталя Колб, , Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НAH України), «Отець Кирило Селецький і Чин св. Василія Великого (отці та сестри) (о. Єронім Грім, ЧСВВ, ліценціат з історії Церкви), «Осмислення постаті о. Кирила Селецького Митрополитом Андреєм Шептицьким» (д –р філософ. наук Іван Матковський), «Живе передання Церкви у творчості о. Кирила Селецького від отців Церкви до св. Івана Боско» (д-р патрист. богослов’я о. Олег Кіндій, УКУ), «Мовні особливості літературної творчості о. Кирила Селецького, неповторний бойківський колорит» (канд. філ. наук Марія Стецик, ДДПУ ім. Ів. Франка), «Християнська символіка в творчості о. Кирила Селецького» (кан. філ. наук Ірина Дмитрів, ДДПУ ім. Ів. Франка), «На зламі століть – відповідь на виклики доби о. Кирила Селецького» (о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, ліценціат з історії Церкви), «Сучасне осмислення духовної спадщини о. Кирила Селецького» (с. Марко Стефанія, д-р богослов’я, УКУ).

Упорядники І-го тому вибраних творів о. Кирила Селецького. Зліва на право науковці з Дрогобича: Ірина Дмитрів, Ігор Розлуцький, Марія Стецик
Упорядники І-го тому вибраних творів о. Кирила Селецького. Зліва на право науковці з Дрогобича: Ірина Дмитрів, Ігор Розлуцький, Марія Стецик

Підсумком наукової частини заходу стала презентація творів о. Кирила Селецького, яку провели редактори та упорядники видання с. Маркіяна (Василишин) та Ігор Розлуцький, науковець з Дрогобича.

Отець Кирило Селецький (1835-1918) – священик Української Греко-Католицької Церкви, предтеча обновлення чернецтва східного обряду Української Греко-Католицької Церкви, засновник двох монаших згромаджень – Згромадження сестер-служебниць Непорочної Діви Марії (1892 р.) та Згромадження сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії (1898 р.), фундатор перших у Галичині захоронок для дітей українських селян, автор першого «Катехизису» українською мовою, ревний подвижник духовно-просвітницького руху, активний діяча «Просвіти», талановитий письменник, педагог, духівник національного масштабу. Був свідком чисельних суспільно – політичних змін в Україні кін. ХІХ – поч. ХХ ст., бачив крайню убогість галицького села. Досконало розпізнав знаки часу і своїм жертовним служінням спричинився до зросту релігійно – моральної свідомості вірних.

Отець Кирило Селецький
Отець Кирило Селецький

З 1868 р. Кирило Селецький активно займається письменницькою діяльністю, часто друкується у часописах товариства «Просвіта», у періодичних церковних та суспільно-політичних виданнях («Книжочка Миссійна», «Душпастир. Церковна часопис», «Діло», «Християнський Голос»,  «Письмо місячне іллюстроване для народа», «Богословский Вістник», «Нива», «Рускій Сіон», «Посланник»). Виходять й окремі видання: «Своя хата. Читанка», «Катехизис для дітей греко-католицького обряду», «Книга мудрості або житє чесного чоловіка», «Золота книжечка», «Праведний Товія», «Житє св. Івана Золотоустого», «Відкритє Америки», «З житя Якова Кука або що зможе сильна воля и труд постійний», «Короткії упражненія катехетичискії і біблійна історія до ужитку матерей христіаньских, захоронок і душпастирей», «Отець Іоанн Боско – єго житє і діла», «О власних силах», «Як уладжене має бути житє доброї законниці», «Гадра-ісповідниця. Оповіданє з житя арабських христіян», «Ікона Пречистої Діви».

Твори о. Кирила Селецького приваблюють передовсім щирістю, зворушливою сентиментальністю та колоритністю рідної мови, надзвичайно потужним, але ненав’язливим моралізаторським євангельським аспектом. Письменник говорить про християнські цінності, які повинні стати загальнолюдським надбанням. За рядками його творів – не лише надзвичайно ерудований автор, а багатющий внутрішній світ, який зосереджений на шляхетній ідеї – ідеї служіння Богу і людям. Абсолютна довіра до Господа, всеціле покладання на Творця і Його Провидіння наскрізно прошиває його текст, творить концептуально-християнське підґрунтя світорецепцій.

Займався не лише душпастирською, але також просвітницькою, суспільною і господарською діяльністю, хотів піднести культурний та матеріальний рівень бідних селян. Багато праці вложив в поширення тверезості. Засновував братства тверезості в своїх парафіях, протистоявши в такий спосіб великій хвилі п’янства. Цю працю провадив через молитву, проповідування, а також через провадження різних душпастирських акцій.

Виховував серед вірних християнський погляд на багатство і убогість. Не відсторонювався від бідних, а свої чисельні приятельські відносини із багатою шляхтою використовував для добра заснованих ним монаших згромаджень. Не осуджував багатих людей, але говорив, що вирішальним є спосіб використання матеріальних благ. Пригадував їм про потребу ділитись своїми благами з бідними.

У вихованні прямував до того, щоб людина могла виконати усі обов’язки свого стану в щоденному житті і приготуватись до вічного життя. За найважливішу основу виховання вважав релігійні ідеї. Згідно нього це допомагає у вихованні дитячого характеру. Без віри виховання є беззмістовним. Отець Кирило закликав родини до життя повного християнської віри. Прагнув, щоби діти на селі мали можливість досягнути високого рівня освіти, а також матеріального статусу. З шеренги його вихованців виходить багато священиків, вчителів, монахинь. Дбав про найважливіші потреби своєї парафії: про школу, про читальню, про виховання дітей та молоді, про допомогу найбіднішим в селі.

Великою заслугою о. Кирила була безперервна відкритість на нові форми праці в парафії. Місії, братства тверезості, читальні, захоронки, заснування чернечих згромаджень: кожна з тих інституцій мала своє значення і приносила плоди в своєму часі.

Свідчив через літературну діяльність. Видавав книжки і був активним дописувачем в часописах.

Говорив про монаше життя в душпастирському вимірі, особливо парафіяльнім. Покликав до існування два діючі жіночі чернечі згромадження в Греко – Католицькій Церкві: Згромадження сестер-служебниць Непорочної Діви Марії і Згромадження сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії. Він хотів, щоби сестри працювали серед сільського населення, яке тоді в Галичині було найбільш суспільно скривдженим, занедбаним під оглядом релігійним і моральним. Розумів їхню працю як вираз служіння Богу та українському народу. На той час, заснування такого згромадження як сестри Служебниці було незвичайною справою для Церкви в Україні. Від початку вимагав аби його чернечі спільноти жили в простоті і убогості.

Завдяки своїй видавничій діяльності пропагував християнські ідеї доброти і милосердя. Сутністю його духовності була любов, жертовна любов, яку проповідував і реалізував у своєму житті. Подібно як колись Добрий Пастир, так і о. Кирило схилявся над кожною людиною. Любов до Христа, з’єднання з яким вважав за найбільше своє щастя, пронизувала його працю, думки і почуття. Вважав, що тільки душа огорнута любов’ю до Христа є здатною іти дорогою спасіння.

Місія о. Кирила Селецького не завершилась з його смертю, але триває і досі. Господь хотів, щоби його діло розвивалося. Це підтверджує розвиток і праця його згромаджень по Україні і поза її межами. Ми можемо лише бажати, щоби Господь через о. Кирила оживляв і підтримував їхню духовність і апостолят. Адже саме сестри мають завдання продовжувати місію о. Кирила, – служити Христові з великою вірою, посвятою і любов’ю.

11 липня 2009 р. у кафедральному храмі святих апостолів Петра і Павла за участі правлячого архієрея Сокальсько-Жовківської єпархії Михаїла (Колтуна) та високопреосвященнішого митрополита Львівьського Ігоря (Возьняка) за участі численного духовенства та чернецтва відбулося урочисте відкриття беатифікаційного процесу слуги Божого отця Кирила Селецького.

Однак цю справу намагався розпочати ще 1941 р. митрополит Андрей (Шептицький), поставивши о. Кирила Селецького першим у списку серед кандидатів на проголошення святими церкви, але на заваді стала радянська влада. Пізніше патріарх Йосиф (Сліпий) порушував питання беатифікації в Римі.

Знаковим сьогодні є те, що ми на соті роковини з дня пам’яті о. Кирила Селецького повертаємо ім’я нашого душпастиря – людини великої святості, предтечу відродження чернецтва східного обряду Української Греко-Католицької Церкви, письменника, мислителя і водночас державного мужа, що поклав своє життя на вівтар служіння Богові та українському народові.

Іван МАТКОВСЬКИЙ

Напишіть відгук