У Львові домашній архів в′язня ГУЛАГу родичі викидають на смітник

0
172
У Львові домашній архів в′язня ГУЛАГу родичі викидають на смітник

Домашній архів Василя Бобинського, поета, перекладача і в’язня ГУЛАГу та його сина Бориса рідні викидають просто на смітник. Про це повідомляє інтернет видання Форпост з посиланням на фейсбук сторінку львівського історика Руслана Забілого.

“На два поверхи нижче колись мешкав син Василя Бобинського, поета, перекладача і в′язня ГУЛАГу – Борис. Його дружиною була пані Зоня (Софія) – мила, інтелігентна і поважна пані. Та вік взяв своє, і пані Зоня тяжко захворіла. І я і всі мешканці опікувалися нею. І ось раптом, через років п’ять, приїхала із якогось села її внучка, приїхала одна з доньок із Філадельфії. Пані Зоня опинилася “на Кульпарківсікій”, у психлікарні”, – пише історик.

З його слів, днями квартирою пані Зоні зацікавились рієлтори, а такий дорогоцінний домашній архів поета Василя Бобинського та його сім′ї – рідні викидають просто до смітника.

“З′ясував, що внучка і донька поволі з будинку виносять на смітник родинний архів і бібліотеку! Я, як не кваліфікований бомж, але як історик патрулюю ці смітники і дещо перехоплюю. Спілкуюся із внучкою і донькою- “філафідельфійкою”. Прошу ні книг, ні родинних фотоальбомів не викидати! Прошу просто на два поверхи піднести вище і залишити це все у мене під дверми. Я віддам це в архів, щось залишу у фондах музею, передам в бібліотеку… Ага, каже донька! І я розумію, що зранку, десь так о 7.00, я, кандидат історичних наук, генеральний директор національного музею, побіжу до смітників і спробую, як останній бомжара, рятувати історію… І це прикро, боляче і гидко…”, – коментує історик.

Наталка РАДИКОВА

Напишіть відгук