У Львівському музичному коледжі ім. С. Людкевича відсвяткують ювілей Василя Барвінського

0
242
У Львівському музичному коледжі ім. С. Людкевича відсвяткують ювілей Василя Барвінського

20 лютого 2018 року виповнюється 130 років від дня народження видатного українського митця, піаніста, композитора, диригента, публіциста, громадського діяча Василя Барвінського.

Його слід вважати однією з центральних фігур у найрізноманітніших напрямках  музично-мистецького життя Галичини першої половини ХХ століття, а його погідний характер виняткова інтелігентність, непересічний композиторський талант, успішність і результативність цілеспрямованої педагогічної та адміністративної праці зумовили глибоке і щире визнання й повагу лідерів багатонаціонального мистецького середовища Галичини та принесли йому широке міжнародне визнання.

Василь Барвінський (1888-1963) – композитор, піаніст, педагог, музичний критик, у 1932 році – директор Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка у Львові.
Василь Барвінський (1888-1963) – композитор, піаніст, педагог, музичний критик, у 1932 році – директор Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка у Львові.

Проте з приходом радянської влади за свою послідовну національну позицію і самовіддане служіння інтересам української громади митець заплатив страшну ціну: принизливим публічним процесом-судилищем, знищенням усієї опублікованої і рукописної творчої спадщини, десятиліттям поневірянь у мордовських таборах – лише тому, що був беззаперечним моральним авторитетом, людиною виняткової висоти духу, моральної чистоти, скромності і рідкісного, воістину християнського смиріння.

Барвінський і Людкевич в директорському кабінеті.
Барвінський і Людкевич в директорському кабінеті.

Посмертна реабілітація композитора не принесла свободи виконання його творів, наукові музикознавчі дослідження, присвячені йому, негласно не віталися. Лише в часи державної незалежності починається відродження традиції концертного виконавства його композицій, видано низку збірок його творів, які вдалося частково відновити з пам’яті самому композиторові, а дещо віднайти з приватних архівів та в осередках діаспори, формуються збірки наукових розвідок, присвячених дослідженню його творчості і діяльності. Та до справжнього повернення імені митця ще довгий шлях.

Будівля МТЛ, зараз – музичний коледж ім. С. Людкевича. Сучасний вигляд.
Будівля МТЛ, зараз – музичний коледж ім. С. Людкевича. Сучасний вигляд.

Одним з дуже потрібних кроків на цьому шляху є подія, яка планується у Львівському музичному коледжі ім. С. Людкевича у день ювілею композитора. Навчальний заклад діє в будівлі Музичного товариства ім. М. Лисенка з Вищим музичним інститутом при ньому. Василь Барвінський очолював діяльність інституту майже три десятиліття (від 1915 по 1939 рік, і далі, з переформатуванням його в роки німецької окупації у Фахову музичну школу з українською мовою навчання – до 1944 року).

Василь Барвінский і Наталія Пулюй, 1920-ті роки
Василь Барвінский і Наталія Пулюй, 1920-ті роки

До події приурочено відкриття інформативних стендів у аудиторії № 19 – колишньому директорському кабінеті Василя Барвінського, який він ділив з інспектором філій ВМІ Станіславом Людкевичем. На них через архівні фото і документи відображено ключові напрямки роботи очільників Вищого музичного інституту. Саме тут вершилися долі музичного життя краю, відбувалися історичні зустрічі, приймалися сміливі і прогресивні рішення, укладалися напрямки співпраці з Просвітою, Пластом, Соколом, Науковим Товариством ім. Т. Шевченка, Українським педагогічним товариством, численними театральними інституціями тощо.

В аудиторії займе своє місце прекрасний портрет Василя Барвінського роботи шанованого львівського митця Євгена Безніска. Знаково, що цей дарунок коледжу і безцінний внесок у вшанування пам’яті солінізанта робить наша колишня випускниця, представниця знаної творчої родини, директор методичного кабінету  навчальних закладів мистецтва і культури ЛОДА Мілена Медвідь.

Василь Барвінский і Наталія Пулюй після концерту "Діти-Дітям", фото 1937 року
Василь Барвінский і Наталія Пулюй після концерту “Діти-Дітям”, фото 1937 року

Але найважливішим у збереженні пам’яті про митця є виконання його творів. Тому в дар ювілярові ми готуємо програму з символічною назвою “Перемога любові”, в якій прозвучать дуже особливі і знакові композиції. Серед них – “Молитва”, друга частина фортепіанного Квінтету, написана у мордовському таборі в Потьмі, Прелюдії, від яких почався відлік творчої діяльності маестро, вокальні твори, що постали у співпраці зі славетними співаками його часу – Марією Сокіл, Михайлом Маслюком-Мартіні, Галиною П’ясецькою, віолончельні мініатюри, створені для спільного концертування з близьким другом – віолончелістом, концертмейстером віденської Volksoper  Богданом Бережницьким, хорові обробки стрілецьких пісень, опуси для навчання найменших майбутніх українських музикантів. А вінцем програми стане третя частина з циклу-триптиху “Любов”, написаного в юності, і присвяченого майбутній дружині композитора – Наталії Пулюй, з промовистою назвою “Біль, бій, перемога любові”. Своє кохання представники двох славетних галицьких родин пронесли через безліч випробувань  і незгод до останніх днів свого життя.

Василь Барвінский і Наталія Пулюй після повернення з таборів (1959-1960)
Василь Барвінский і Наталія Пулюй після повернення з таборів (1959-1960)

Зрештою, сам сенс життя, діяльності,  творчості Василя Барвінського полягав у любові: любові до музики, до талановитих українських  дітей, до своєї пригнобленої іноземним пануванням громади, до своєї історії і культури, до рідного краю. На вівтар цієї любові було покладене все життя видатного музиканта, і саме тому він вийшов із цього нелегкого бою світлим переможцем.

Роксоляна ГАВАЛЮК
музикознавець, викладач КЗ ЛОР ЛМК ім. С. Людкевича

Напишіть відгук