Творці стрілецької пісні. Роман Купчинський (відео)

Творці стрілецької пісні. Роман Купчинський

Роман  Купчинський народився 24 червня 1894 року в селі Розгадові Бережанського повіту на Тернопільщині в родині священика, де завжди панували музика і спів. Про свої музичні враження і зацікавлення він згодом згадуватиме: “…село було велике, співоче, і я від ранніх літ слухав з приємністю коляд, гагілок, обжинкових і весільних пісень. У моїй родині спів і музика були традиційні – так по батьковій, як і по матірній лінії. Мій батько співав гарним тенором, а по матірній лінії в домі Підсонських гра на фортепіяні й гітарі дзвеніла в кожнім поколінні. Моя тітка Софія знаменито грала на фортепіяні. Була акомпаніяторкою молоденької, 16-літньої, Крушельницької, коли відбувся її перший публічний концерт у парохіяльній стодолі біля Тернополя”.

Навчаючись в гімназії, Роман Купчинський співав в хорі – спочатку альтом, потім тенором. Студентом університету вступив до Легіону Січових Стрільців і пройшов шляхами війни до кінця визвольних змагань. У ці роки його вірною супутницею була гітара.

Наступний етап життя Р. Купчинського пов’язаний зі Львовом. Тут він займається літературною діяльністю і у 20-30-х рр. публікує ряд творів: драматичну поему “Великий день”, роман-трилогію “Заметіль” (“Курилася доріженька”, “Перед навалою”, “Вилітали орли”), книгу прози “У зворах Бескиду”. У львівській пресі друкував також нариси, оповідання, спогади під псевдонімом Галактіон Чіпка. Більше п’ятнадцяти років працював в одній з найпопулярніших львівських газет “Діло”.

Роман Купчинський (1894-1976) -четар січових стрільців, сотня якого відбила будинок №8 на вулиці Бема у 1918 році
Роман Купчинський (1894-1976) -четар січових стрільців, сотня якого відбила будинок №8 на вулиці Бема у 1918 році

Під час Другої світової війни Р. Купчинський емігрує спочатку в Німеччину, а потім у США. Помер Р. Купчинський в м. Оссінг 10 червня 1976 р.

Найбільшу популярність митець здобув як поет-пісняр, пісенна спадщина якого становить одну з найцікавіших сторінок музичної творчості Українських Січових Стрільців. У 1916 р. з’явилася його перша пісня “Ой шумить, шумить та дібровонька”, яка ввібрала в себе риси народної пісні. Наступна – “Човник хитається серед води” (1917 р.) близька до ліричного міського романсу. Р. Купчинський був автором слів і мелодій своїх пісень, а також, очевидно, їх першим виконавцем у власному гітарному супроводі.

Пісні Р. Купчинського опрацьовували для різних складів (чоловічого, жіночого чи мішаного хорів, сольного співу у супроводі фортепіано) професійні українські композитори, які зверталися до його стрілецької творчості впродовж десятиліть.

Безпосереднім аранжувальником пісень Р. Купчинського був його побратим, січовий стрілець, композитор і диригент М. Гайворонський. У хвилини затишшя між боями звучали під його орудою пісні Р. Купчинського “Прощання”, “Засумуй, трембіто”, “За рідний край”, “Гей, там у Вільхівці”, “Накрила нічка”.

Роман Купчинський, поет, журналіст, співавтор сценарію «До добра і краси» (взято зі сайту http://www.memory.gov.ua)
Роман Купчинський, поет, журналіст, співавтор сценарію «До добра і краси» (взято зі сайту http://www.memory.gov.ua)

Композитори високого рівня професіоналізму, які здобули музичну освіту у європейських навчальних закладах, були знайомі з найновішими досягненнями у сфері музичної творчості, як їх називали сучасники, “композитори-модерністи” – З. Лисько, Н. Нижанківський, М. Колесса, – часто зверталися до стрілецької пісенної творчості Р. Купчинського, глибоко відтворюючи почуття і прагнення українців. Це – “Не сміє бути в нас страху”, “Вдаряй мечем”, “Як з Бережан до Кадри”, “Ой шумить, шумить”, “Ірчик”, “Мав я раз дівчиноньку” в обробці З. Лиська; “Готуй мені збрую”, “Ой чого ж ти зажурився”, “Ми йдемо в бій”, “Накрила нічка”, “За твої, дівчинонько, личенька пишні” в аранжуванні М. Колесси; “Пише стара мати”, “Човник хитається”, “Як стрільці йшли з України” з гармонізацією Н. Нижанківського. Солоспів Н. Нижанківського на слова Р. Купчинського “Засумуй, трембіто” – це драматичний монолог, поема, в якій з безмежним болем передано страждання українського народу.

Велику популярність здобула пісня Р. Купчинського “Зажурились галичанки”, відома в аранжуванні М. Леонтовича під назвою “Плач галичанок”.

У 1917 р. композитор Б. Кудрик опрацював для хору пісню Р. Купчинського “Заквітчали дівчатонька”. Ця сумна пісня присвячена пам’яті підхорунжого Мальованого, вбитого на горі Лисоні і похованого 1916 р. під Вільхівцем.

Р. Купчинський в біографічних нотатках писав: “Минула війна, минув табір полонених, я вернувся в рідні сторони, а згодом до Львова. Здавалося мені, що моя пісенна творчість закінчилася.

Але ні…

Арештування, ювілеї, “Пласт”, кооперативний Союз і так далі. Перша моя пісня після війни постала в криміналі на Бригідках.

Січовий стрілець і письменник Роман Купчинський. Джерело: https://upload.wikimedia.org
Січовий стрілець і письменник Роман Купчинський. Джерело: https://upload.wikimedia.org

Просили мене співв’язні: “Зложіть нам якусь молитовну пісню, ми собі рано її заспіваєм”. І я зложив пісню “Боже великий, Творче всесвіту”. А другу, теж у криміналі “Ми по таборах і тюрмах”.

У 1941 р. Р. Купчинський написав пісню “Машерують вже повстанці” для куреня Р. Шухевича-Чупринки. Для дивізії “Галичина” з’являється пісня “Чи то грім гримить” (1943 р.) Остання пісня “Лети, моя думо”, присвячена воєнним подіям, була написана в таборі полонених у Тухлі.

У 1977 р. побачив світ збірник пісень Р. Купчинського “Ми йдемо в бій”, упорядкований композитором І. Соневицьким.

Пісні Р. Купчинського – це хроніка стрілецького життя у хвилини радості і смутку: бадьорий марш “Не сміє бути в нас страху”, лірична вальсовість картин природи, зігрітих почуттями юного героя – “Човник хитається”, “Накрила нічка”, і жвава танцювальність пісень – “Чи є в світі краща зірка”, “Зажурились галичанки”. Щирим смутком пройнята пісня “Заквітчали дівчатонька”, мелодика якої виростає із фольклорних джерел. Як реквієм пам’яті загиблих борців, водночас – упевненість, що вернуться “ще тії Cтрільці Січовії” звучить пісня “Ой та зажурились”. Названі твори належать до найкращих у пісенному доробку Р. Купчинського. Вони приваблюють передусім індивідуальністю мелодичного малюнку, щирістю виразу, відсутністю претензійності. У цьому – ознака таланту, який став основою тривалої популярності пісенної спадщини митця.

Роксоляна МИСЬКО-ПАСІЧНИК
старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Література:

  1. Невиспівані пісні: Вибрана лірика і проза / Упоряд.: Б. Бойчук, О. Кузьмович. – Нью-Йорк: Бурлаки, 1983. – 124 с.
  2. Літопис Української Повстанської Армії. Т. 25.: Пісні УПА / Зібрав і зредагував З. Лавришин. – Торонто; Л.: Літопис УПА, 1996-1997. – 554 с. – Із змісту: [Пісні Р. Купчинського]. – С. 14, 16, 58, 122, 123, 266, 267, 349, 351, 464, 466-468, 480, 494.
  3. Ой у лузі червона калина: (Пісні Українських Січових Стрільців) / Упоряд.: Р.М. Пришляк, Б.А. Кривко, О.В. Єрченко та ін. – Л.: Світ, 1990. – 180 с.: іл. – Із змісту: [Пісні Р. Купчинського]. – С. 14-17, 20-21, 24-26, 28-29, 32-33, 36-37, 40-41, 44-45, 70-73, 76-77, 80-81, 90-91, 94-95, 100-105, 112-113, 124-127, 132-135, 152-153.
  4. Купчинський Роман // Енцикл. українознав. – Л., 1994. – Т. 4. – С. 1238.
  5. Купчинський Роман Григорович // Мистецтво України: Біогр. довід. – К., 1997. – С. 347.
  6. Михальчишин Я. Стрілецька пісня зігрівала // Михальчишин Я. З музикою крізь життя. – Л., 1992. – С. 30-36. – Із змісту: [Про Р. Купчинського]. – С. 32-34.
  7. Трембіцький В. Національний гимн “Ще не вмерла Україна…” та інші українські гимнові пісні / НТШ. – Л., 2003. – С. 104-105.

 

Напишіть відгук