Твердиня у Галичі, або мандрівний замок

0
339
Галицький замок

Цього разу Фотографії Старого Львова вирішили помандрувати за межі Львівської області, але обрали для своєї подорожі місце, яке через постать Данила Галицького можна пов’язати зі Львовом, а саме – центр Галицько-Волинського князівства – Галич.

Сьогодні мова піде про одну з пам’яток цього древнього міста – Галицький замок. А на початок, трішки історії поселення.

Вид з замкової гори на Галич. 1892-1897рр.
Вид з замкової гори на Галич. 1892-1897рр.

Місто, вперше згадане ще в 898 році.  З Хст. Галицькі землі увійшли до складу Київської Русі. У у 1097 році,  після Любецького з’їзду князів, вони відокремилися від Києва. Перша згадка про Галич у давньоруських літописах датована  1138 р., а 1141 р. князь Володимир Володаревич переніc сюди із Звенигорода свою столицю. Найбільшого піднесення місто досягає за князя Ярослава Осьмомисла.

Наприкінці ХІІст., внаслідок об’єднання Галицьких і Волинських земель князем Романом Мстиславичем, Галич стає центром чи не найбільшого князівства. У середині XIIст. було засновано Галицьке єпископство, а у 1303 році Галич стає осередком новоствореної Галицької митрополії.

Вигляд Галича, 1935р.
Вигляд Галича, 1935р.

У 1240-их роках князь Данило Галицький переніс столицю з Галича в Холм. Хоча тут і надалі (до кінця XIV століття) знаходився осередок Галицької митрополії, а пізніше – єпископів та митрополичих намісників. Згодом Галич стає власністю роду Потоцьких.

З 1367 р. місто отримало Магдебурзьке право. У 1370 р. Галич опинився під владою угорського короля Людовіка Анжуйського. Через 17 років, зусиллями короля Ягайла, місто аж до 1772 р. переходить до Речі Посполитої.

За Австрії Галич позбавляється статусу адміністративного центру і входить до складу Станіславського повіту. Влітку 1919 р. знову опинився у складі Польщі, а з 1939 р. – це райцентр УРСР.

Руїни Галицького замку. 1915-1939 рр.
Руїни Галицького замку. 1915-1939 рр.

Що ж до княжого замку, то досить довго точилися дискусії на предмет його розташування. Доктор В. Левицький  в ілюстрованому  журналі «Світ» за 1925 р. з цього приводу пише: «Що до положення  княжого замку, то досі існують три теорії. Теорія проф. І.Шараневича, котрий містить княжий замок в нинішнім селі Св. Станислав, коло колишньої церкви св. Пантелеймона а нині костела св. Станислава. Теорія п. А. Чоловського, львівського міського архів ара, котрий місить княжий замок в нинішнім селі Крилосі, на горі побіч храму Богородиці, старинної галицької митрополичої церкви і теорія о. А. Петрушевича, який містить княжий замок на т.зв.Галицькій замковій горі в нинішнім Галичі, побіч церкви Роздества Христового, яка лежить в низу.

Руїни Галицького замку. 1917р.
Руїни Галицького замку. 1917р.

Всі ті три теорії мають одну засадничу хибу: опираються на помилковім твердженню , принимаючи, що старинний Галич від початку, коли став столицею до самого зруйнування, коли столицею перестав бути, лежав все на тім самім місци. Тимчасом це невірно. Конфігурація місця положення Галича, а особливо часта зміна бігу ріки Дністра, змушували пересувати поодинокі части міста».

Усі крапки над «і» розставило відкриття Я. Пастернаком 1937 року фундаментів Успенського собору в Крилосі.  Вчені-дослідники зійшлися на тому, що на місці сучасного Галича у княжі часи була торгова пристань, а на Замковій горі – фортифікаційна споруда оборонного значення. Сьогодні відомо,  що це одна з найдавніших і найукріпленіших твердинь Галичини.

Руїни Галицького замку. Світлив інж. Гузар, 1925р.
Руїни Галицького замку. Світлив інж. Гузар, 1925р.

Укріплення вперше згадують у 1114 році. Як і всі інші твердині того часу на наших землях, фортифікація являла собою дерев’яно-земляну фортецю та було обнесено валами. Його призначення – охороняти пристань на Дністрі.

Коли було знищено княжий дерев’яний замок невідомо. Відбудова замку, як оборонного форпосту Галицького староства, розпочалася у середині ХІV ст., після того, як Галичина і Західна Волинь відійшли до Польщі. Одні історичні джерела приписують будівництво дерев’яно-земляного замку Казимирові Великому, інші стверджують, що твердиню спорудив волинський воєвода Любарт у 1350-1352 рр.

Т.Манковський. План Галицького замку (поч. ХІХ ст.)
Т.Манковський. План Галицького замку (поч. ХІХ ст.). Взято з http://www.castles.com.ua/

Відбудовували Галицький замок відбудовували майже ціле сторіччя і з кінця ХІV до ХV ст. він був одним із найбільших в Галичині. Тоді його залога налічувала понад тисячу осіб. У замку було кілька десятків малих гармат, чимало вогнепальної зброї.

У  1490 р. замок штурмувала селянська армія під проводом Мухи, а під час визвольної війни українського народу (1648–1654 рр.) твердиню тримала в облозі армія С. Височана. Влітку 1649 р. фортецю здобули війська Б. Хмельницького. За період 1590-1633рр. на місто було здійснено 29 татарських нападів.

У ХVІІ ст. галицький староста А. Потоцький проводить перебудову  замку, для чого виділяє 42 тис. злотих. План реконструкції розробив італійський інженер Франсуа Корразіні. Тоді фортеця мала три кутові вежі і дві тераси, подвір’я, оточене мурами із ще двома вежами. Всередині була розміщена замкова каплиця під покровительством святої Катерини, а в підземеллях — арсенал та продовольчі товари.

Вкотре  Галицький замок зазнав руйнувань під час турецько-польської війни 1676 р. Війська Ібрагіма Шайтан-Паші взяли твердиню. Турки пограбували і висадили у повітря частину оборонних стін та веж.

У 1767 р. згідно з розпорядженням губернатора частину вцілілих мурів розібрали, а матеріал використали для будівництва міста біля пристані. Відфортеці залищилися лише руїни.

Охоронна таблиця замку
Охоронна таблиця Галицького замку

Сьогодні Галицький замок належить Національному заповіднику “Давній Галич”. Тут найкраще збереглися так звана Шляхетська вежа та замкова каплиця.

До замку веде гарна дорога через парк.  Можна побачити залишки давніх земляних валів, а піднявшись вгору  – руїни та відновлену реставраторами вежу, а також  «безболісно» походити навколо, ніхто нас не зупиняв. Навіть склалося враження,що нікого на території і не було. Хоча помітно, що ведуться  роботи з  відтворення твердині.

Чи варто їхати, щоб подивитися? Варто! Тим більше , що дуже багато часу оглядини не займуть. До речі, з гори відкривається чудовий краєвид на Дністер та Галич.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Д-р В. Левицький. Старинний Галич // Журнал “Світ”. Львів, 1 грудня 1925 р. Ч.15-16. С.3-6
  2. http://davniyhalych.com.ua/
  3. http://www.castles.com.ua/
  4. https://polona.pl/

Напишіть відгук