Цікаві та маловідомі факти про архітектора Лева Левинського

0
1001
Архітектор Лев Левинський

140 років тому, 7 вересня 1876 року народився знаний галицький архітектор Лев Левинський.

Як пише дослідник архітектури Василь Слободян, «про цього талановитого будівничого, який творив на нашій землі, майже нічого не відомо… Але Лев Левинський своєю плідною і непересічною творчістю, зведенням багатьох цивільних і сакральних споруд в Галичині, заслужив на добру пам’ять, як і багато інших галицьких архітекторів кінця ХІХ – початку ХХ ст.». Не збереглися його фотографії, невідомі дата смерті та місце поховання…

Іван Левинський ( 1851 - 1919 ) - львівський архітектор, підприємець, меценат
Іван Левинський

Він належав до славетної родини професора Львівської політехніки, успішного підприємця, архітектора Івана Левинського (1851–1919), що був сином директора народної школи в місті Долина Івана Левинського та Йозефи з німецького роду Гаузерів.

Був у професора старший брат Лев Левинський-сеньйор (1845–1912). Змолоду він брав участь у польському повстанні проти Росії 1863 року, потім жив у Львові. Саме він допоміг молодшому братові навчатись у Львові в реальній школі та вступити 1868 року на будівельний відділ Львівської технічної академії.

Тим часом Лев Левинський одружився з Олімпією – донькою пароха Св. Миколая у с. Гошів Теофіла Горнякевича (1823–1894), і знайшов працю на фабриці металевих виробів барона Ґрьодля у с. Демня Вижня, яке зараз є південним передмістям м. Сколе. Там і народився Лев Левинський молодший. А випускник Політехніки (закінчений технік) Іван Левинський став одним з хрещених батьків свого племінника Левка.

Фабрика та будинки І.Левинського (тепер вул. Генерала Чупринки, 58)
Фабрика та будинки І.Левинського (тепер вул. Генерала Чупринки, 58)

Згодом родина переїхала до Львова. Батько став керівником фабрики дахівок, що належала його братові – Іванові Левинському. А Левко-молодший закінчив у Львові гімназію та студіював у 1897–1903 роках архітектуру на Політехніці. Мешкала родина Л.Левинського в при фабриці свого брата на вул. Крижовій, 42 (тепер вул. Генерала Чупринки, 58).

Пізніше молодий архітектор Лев Левинський молодший мешкав у Львові на вул. Польовій, 20 (тепер пл. Берестейської Унії, 6). Після закінчення студій він працював у архітектурному бюро фірми Івана Левинського. Як писав дослідник львівської архітектури Ігор Жук, Л.Левинський брав участь в розробці проектів будівель, виконаних на замовлення українських інституцій: будинків страхового товариства «Дністер» (вул. Руська, 20, 1905–1906), Українсько-руського академічного дому (Коцюбинського, 21а, 1905–1906) та бурси Руського педагогічного товариства (Генерала Чупринки, 103, 1906–1908). «Поряд із Тадеушем Обмінським і будівничим Іваном Левинським, до їх опрацювання періодично долучалися як співавтори троє архітекторів молодшої генерації, близькі до фірми Левинського: Лев Левинський, Олександр Лушпинський та Филимон Левицький».

Проект бурси Руського педагогічного товариства (тепер вул. Генерала Чупринки, 103)
Проект бурси Руського педагогічного товариства (тепер вул. Генерала Чупринки, 103)

Займався він також проектами бурси «Народного Дому» на вул. Курковій (нині вул. Лисенка, №14–14а; 1906–1907) у Львові, гімназії Українського педагогічного товариства Св. Володимира Великого в Рогатині (1911–1912). Від 1907 року Л.Левинський був членом Товариства руських інженерів, у 1908-му став одним з ініціаторів заснування Українського технічного товариства у Львові.

Бурса «Народного Дому» на вул. Курковій (нині вул. Лисенка, №14)
Бурса «Народного Дому» на вул. Курковій (нині вул. Лисенка, №14)

Після того, як росіяни 1915 року інтернували та вивезли Івана Левинського до Києва, Лев Левинський  у 1917 році склав іспит у Галицькому намісництві, а 19 червня 1918 року отримав патент уповноваженого будівничого. Щоби продовжити діяльність Івана Левинського після його смерті (1919), він створив 1920 року власну фірму «Інженер Лев Левинський і спілка у Львові» за адресою вул. Содова, 3 (нині вулиця Івана Левинського, 3).

Кам’яниця на вул. Содовій (Левинського), 3
Кам’яниця на вул. Содовій (Левинського), 3

Після українсько-польської війни українців у Львові обмежували у веденні підприємницької діяльністі. Зокрема, австрійський патент будівничого вдалось відновити лише у 1933 році. Тому Л.Левинський у 1920-х роках активно співпрацював з Галицькою греко-католицькою митрополією, і основною його діяльністю стало проектування храмів. Від 1932 року він навіть став судовим присяжним експертом у Львівському ґродському суді щодо будівництва церков.

За підрахунками В.Слободяна у 1910–1939 роках Лев Левинський створив 56 оригінальних проектів будівництва, добудови та реставрації церков. Проте не всі вони були реалізовані.

Першою стала мурована церква Святого Архистратига Михаїла у селі Кальна біля Долини, збудована 1910 року за проектом Л.Левинського.

Церква у Запитові
Церква у Запитові

При в’їзді до селища Запитова з боку Львова, за гайком «Запуст», праворуч стоїть греко-католицька церква (теж Архистратига Михаїла). До 1920-х років у Запитові була дерев’яна трикупольна церква, збудована ще 1678 року. Замість неї у 1936–1937 роках збудували велику муровану церкву з п’ятьма банями. Автором її проекту був Лев Левинський. При церкві було збережено дерев’яну дзвіницю, споруджену в 1785 році.

Церква Успення Пресвятої Богородиці на Засянні в Перемишлі
Церква Успення Пресвятої Богородиці на Засянні в Перемишлі

За його проектом збудовано церкву Успення Пресвятої Богородиці при монастирі оо. Василіян на Засянні в Перемишлі (1930–1935). У Львові він займався реставрацією дзвіниці семінарської церкви Св. Духа на вул. Коперника.

Лев Левинський займався проектуванням дерев’яних церков у селах Галичини. Серед них:

  • церква Пресвятої Євхаристії (бойківського типу) в с. Климець Сколівського району на Львівщині (1925);
  • церква Св. Архистратига Михайла в с. Гумниська Буського району (1926);
  • церква Св. Варвари в с. Кологори Жидачівського району (1927);
  • церква Благовіщення в с. Гребенів Сколівського району (1928);
  • церква Св. Миколи в с. Ямниця Тисменицького району (1932);
  • церква Різдва Богородиці в с. Борове Сокальського району (1937);
  • церква Благовіщення Богородиці в с. Заріччя Надвірнянського району (1935–1936).
Церква в Гребенові. Світлина РІСУ
Церква в Гребенові. Світлина РІСУ

Будував він і громадські споруди для українських інституцій. Зокрема, 1926 року для дівочої гімназії сс. Василіянок збудували новий будинок за проектом архітектора Льва Левинського на вул. Длуґоша у Львові (тепер школа №4 на вул. Кирила і Мефодія, 17а).

Відомості про Левка Левинського обриваються з початком ІІ Світової війни. Припускають, що він помер на початку 1940-х років.

Ігор МЕЛЬНИК

Джерела:

  1. Слободян В. Архітектор Лев Левинський // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». – №15, 2005. – С. 12.
  2. Жук І. Тадеуш / Тадей Обмінський – архітектор сецесійного Львова // Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. – 2015. – Вип. 8 – С. 45).

Напишіть відгук