Церква Св. Георгія у Львові

0
1050
Церква Св. Георгія у Львові

Піднімаючись вул. Короленка догори можна побачити розкішний храм – Церкву святого Георгія Побідоносця.  Єдиний у Львові храм, зведений неовізантійському стилі.

Церква Св. Георгія у Львові, 2016 р.
Церква Св. Георгія у Львові, 2016 р.

Церква була побудована на місці давнього Свято-Троїцького православного храму, однак австрійська влада заборонила називати так храм, щоб не популяризувати православну парафію. Адже тоді на храмовий празник приходило б багато вірян, зокрема і греко-католиків. А коли храм присвятили св. Георгію (Юрію), храмовий празник був і в греко-католицькому кафедральному соборі Св. Юра, й відповідно миряни йшли до свого головного храму.

Перша православна церква у Львові на гравюрі Йозефа Свободи, 1860-ті рр.
Перша православна церква у Львові на гравюрі Йозефа Свободи, 1860-ті рр.

Ініціаторами будівництва православного храму у Львові виступили парафіяни православної громади, яка з кінця 18 століття проводила богослужіння в приватних будинках, не маючи власного храму. Серед них був і історик Михайло Грушевський, який згодом увійшов до комітету з будівництва храму

Проект на побудову нової мурованої греко-орієнтальної церкви було затверджено 8 жовтня 1895 року. Виконав його віденський архітектор  Ґустав Захс. Його ж авторству належить і проект плебанії, затверджений у 1894 р., а також огорожі.

Церква Св. Георгія у Львові, 1906 р.
Церква Св. Георгія у Львові, 1906 р.

Того ж, 1895 р., було оголошено конкурс на будівничі роботи. По його завершенні було обрано пропозицію архітектора Вінцента Равського і 25 листопада 1896 р. укладено контракт. Технічним керівником будови призначався інженер намісництва Антон Гауф, а художнє керівництво поклали на автора проекту Ґустава Захса.

1 листопада 1897 р.  було закладено наріжний камінь під церкву і розпочато її будівництво.  Зведення храму велося досить швидко. Уже в жовтні 1899 року церква та плебанія стояли, а у 1900 проводилися завершальні роботи.

Церква Св. Георгія у Львові, поч. ХХ ст.
Церква Св. Георгія у Львові, поч. ХХ ст.

Слюсарну роботу  виконала фірма Яна Станкевича, а столярну –  Яна Вчеляка. Живописно-декоративні роботи в плебанії провів Франциск Муха, кахлеві печі ставив Франциск Кубів. Кольорові вітражні вікна, а також мозаїчну вставку над головним входом виконала віденська фірма «Tiroler Glas Malerei Anstalt».

Дзвони для церкви були відлиті на фірмі Карла Швабе в Білій. Чотири з семи мали написи  румунською мовою, три – кирилицею. Датовані вони були 1898 р.  Тоді ж Франциск Риботицький  виконав 5 хрестів для завершення куполів.

У 1901 р.  у церкві було встановлено головний вівтар роботи львівського скульптора Людвика Тировича. Чотириярусний іконостас  встановили віденські майстри. Столярну частину і різьбу  іконостасу робив Карл Вормунд, ікони малював Фридрих фон Шиллер.  Того ж, 1901 р., у жовтні відбулося посвячення храму.  На час освячення стіни церкви ще не мали поліхромії. Роботу над розписами почали у 1902 р. Ескізи  художнього оформлення інтер’єру виготовив віденський художник Карл Йобст.

П’ятибанна церква, збудована в романо-візантійському стилі з червоної нетинькованої цегли і білого тесаного каменю. Основу плану центричної композиції творить рівнораменний грецький хрест, кути якого заповнені меншими, квадратовими в основі вежами. Центральну брилу увінчує візантійської форми баня. Вежі головного фасаду слугують дзвіницями. Фасади рамен просторового хреста прорізані вікнами типу трифорію, які надають споруді романізуючого забарвлення.

За свою недовгу історію храм декілька разів міняв свою юрисдикцію: у австрійські часи – входив до складу Буковинської митрополії, з 1923 р. підпорядковувався Румунській православній церкві, у 1930-1939 рр., а також у часи німецької окупації – Польській православній церкві, у 1939-41 рр. та 1945-90 рр. – Українському екзархату Російської православної церкви. З 1990 р. до 1992 р. храм перебував в юрисдикції Української православної церкви, а з 1992 р., після проголошення Київського патріархату – у складі Української православної церкви під юрисдикцією Московського патріархату та виконує функції кафедрального

Джерела:

  1. Вуйцик В. Leopolitana. За ред. О.Бойко та В.Слободяна. – Львів, 2013
  2.  http://velychlviv.com/
  3. http://ukrainaincognita.com/
  4. https://polona.pl/

Напишіть відгук