Церква св. Андрія Первозванного, або історія отців-обсервантів у Львові

5498
Церква св. Андрія Первозванного, або історія отців-обсервантів у Львові

Однією з найвідоміших пам’яток львівської архітектури є церква св.Андрія Первозванного, колишній Бернардинський костел. До комплексу отців-бернардинів, окрім костелу, входили також  монастир, дзвіниця, криниця-ротонда, колона св. Яна з Дуклі, вежа та оборонні споруди.

Літографія Карла Ауера "Бернардинський костел і монастир" (тепер церква св. Андрія)(1837-1838)
Літографія Карла Ауера “Бернардинський костел і монастир” (тепер церква св. Андрія)(1837-1838)

Орден монахів-бернардинців (відомі також під назвою отців-обсервантів) – це відгалуження францисканського ордену з більш суворим статутом. Ченці бернардини прибули до Львова в XV столітті на запрошення львівського старости Андрія Одровонжа. Вибрали місце під будівництво біля Галицької брами, на перехресті доріг. Саме тут і збудували перший дерев’яний костел. Декілька разів костел було зруйновано і відбудовано, а в 1600 році після ухвали спеціальної комісії, а також дозволу короля Зигмунда III розпочалося будівництво тої споруди, що дійшла до нинішніх днів. Ченці отримали дозвіл на будівництво нового костелу і монастиря при умові, якщо вони збудують могутні оборонні стіни та братимуть участь в обороні міста.

Бернардинський дворик. Тижневик "Przyjaciel Ludu" (Гравюра 1837 року)
Бернардинський дворик. Тижневик “Przyjaciel Ludu” (Гравюра 1837 року)

Цікавим фактом було те, що при будівництві кам’яного костелу дерев’яного не розбирали, а будували над ним. Дерев’яний костел розібрали у 1616 році. Його будівництво зі всіма оздоблювальними роботами проводилось протягом 1600 – 1630 років. Автором загального плану костелу був чернець Бернард Авелідес, а будівництво здійснювали П.Римлянин та А.Прихильний, а пізніше – А.Бемер. Цікавим є те, що ці архітектори були представниками різних стильових напрямів. П.Римлянин, А.Прихильний  – представники ренесансу, а А.Бемер – архітектор епохи бароко. На основі вищесказаного бачимо, що в архітектурі храму переплетені два стилі  – ренесанс і бароко, які в цілому творять маньєристичний стиль. Даний стиль поєднував в собі риси як ренесансу, так і бароко. Перша Служба Божа відбулася у новому костелі у 1611 році в день святого Андрія. Завдяки цьому храм і отримав свою назву.

Церква св.Андрія Первозванного, колишній костел монастиря бернардинів
Церква св.Андрія Первозванного, колишній костел монастиря бернардинів

Сучасного вигляду церква св.Андрія набула у першій половині XVIII ст. за настоятельства Яна Капістрана Вдзєконського. У 1738-1740 рр. Бенедикт Мазуркевич разом зі своїми учнями розписав склепіння костелу фресками. Інтер’єр  храму прикрашають барокові дерев’яні різьблені вівтарі скульпторів Т. Гуттера та К. Кутшенрайтера.

Літографія Бернардинського комплексу за 1869 рік (тижневик "Strzecha")
Літографія Бернардинського комплексу за 1869 рік (тижневик “Strzecha”)

Будівництво нового монастиря розпочалось у 1620 році. Монастир мав потужні укріплення, він був зовнішнім форпостом Львова та мав стратегічне значення. За стінами монастиря розпочинався небезпечний шлях – Глинянський тракт, яким до міста підходили турецькі війська та татарські орди. План фортифікацій розробляла спеціальна комісія.

Фортифікації Бернардинського комплексу на пластичній панорамі Львова Качора І. В.
Фортифікації Бернардинського комплексу на пластичній панорамі Львова Качора І. В.

Після проведення церковної реформи, яку на зламі  XVIII – XIX ст. проводила австрійська влада, у 1784 році Бернардинський орден було ліквідовано. В приміщенні монастиря облаштовано історичний архів, гімназію, пошту, а костел став парафіяльним. Більшу частину Бернардинського муру було розібрано саме у цей період. Внаслідок розбору західної частини монастирського муру було відкрито площу перед церквою.

Тадеуш Рибковський. Ринок на Великдень біля Бернардинського костелу у Львові, 1895
Тадеуш Рибковський. Ринок на Великдень біля Бернардинського костелу у Львові, 1895

У 1648 році перед костелом поставили дерев’яну колону на честь бл.Яна з Дуклі за врятування Львова від взяття його Богданом Хмельницьким. У 1730 – х роках було споруджено кам’яну колону на кошти магната Жевуського. Колона увінчувалась скульптурою  святого Яна з Дуклі, який стоїть на колінах перед Богородицею. У 1950-х роках фігуру Яна з Дуклі, було знято і замінено копією барокового вазону. Місцезнаходження фігури сьогодні достеменно не відомо. В 2010 – х роках відбулась реставрація колони.

Вежа костелу споруджена А. Бемером, її висота – 38 м. У 1753 році тут було встановлено годинник. З 1826 до 1835 року годинник на Бернардинській вежі був головним міським годинником.

Бернардинський костел. Фото першої третини ХХ ст.
Бернардинський костел. Фото першої третини ХХ ст.

Дзвіниця костелу збудована у 1734 році. Вона є двоповерхова з шатровим завершенням. Певний період часу на дзвіниці висів дзвін, відлитий у Львові у 1588 р. У 1917 році дзвін перенесли до музею імені Яна III (сьогодні Львівський історичний музей).  Зараз у дзвіниці міститься торгово – реколекційний центр ‘‘Андріївські дзвони’’.

Дзвіниця Бернардинського костелу у Львові. Фото Мар’яни Іванишин.
Дзвіниця Бернардинського костелу у Львові. Фото Мар’яни Іванишин.

Поряд з костелом у дворі в XVII ст. викопали колодязь, а у 1761 році збудували над ним ротонду. Криниця збудована на первісному місці поховання святого Яна з Дуклі. За переказом, через рік після поховання ченця Яна з Дуклі, з могили вдарило джерело, це було визнано чудом, його останки перенесено до головного вівтаря костелу. Увінчувалась ротонда дерев’яною статуєю святого. На даний час у завершенні – фігура св. Яна з Дуклі. В куполі розписи XVIII ст.

З початку ХVIII століття площа перед церквою була засаджена зеленню та деревами, а у 1990-х роках її було повністю замощено. У радянський період (1945-1991 рр.) церква була закрита і використовувалась як склад. У 1990 році отці василіяни у колишньому бернардинському костелі зареєстрували греко-католицьку парафію св.Андрія, яка існує до сьогодні.

Центральний державний історичний архів України. Фото Мар’яни Іванишин.
Центральний державний історичний архів України. Фото Мар’яни Іванишин.

На даний час у приміщенні монастиря розташований Центральний державний історичний архів України, факультет культури і мистецтв ЛНУ ім. І.Франка, ‘‘Музей Ідей’’. В приміщеннях поряд з оборонною стіною знаходяться міжобласні науково-реставраційні майстерні, а також  управління охорони історичного середовища Львівської  міської ради.

Факультет культури і мистецтв ЛНУ ім. І.Франка та ‘‘Музей Ідей’’. Фото Мар’яни Іванишин.
Факультет культури і мистецтв ЛНУ ім. І.Франка та ‘‘Музей Ідей’’. Фото Мар’яни Іванишин.

До наших днів збереглася тільки східна стіна укріплень Бернардинського комплексу, а також Глинянська вежа – з боку площі Митної.

Східна стіна укріплень Бернардинського комплексу. Фото Мар’яни Іванишин.
Східна стіна укріплень Бернардинського комплексу. Фото Мар’яни Іванишин.

 

У 1618 році у вежі зробили ворота, але через два роки їх замурували з метою безпеки міста. Стіна, ворота з вежею і мостом були відреставровані у 70- х роках XX століття. Тоді ж і були відкриті ворота. Після реставрації вищезгадані об’єкти отримали  такий вигляд, який вони мали у XVII ст.

Мар’яна ІВАНИШИН

Джерела :

  1. Ієром. К.Яремак, ЧСВВ. Церква св.Андрія у Львові. – Л.,2005. – 27 с.;
  2. Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова. – Львів: Світ, 2001. – 272 с.: іл.;
  3. http://poshtivka.com/kolona-sv-yana-z-dukli-patrona-lvova/;
  4. http://poshtivka.com/kostel-i-monastyr-bernardyniv/;
  5. https://upload.wikimedia.org/

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.