Церква Архистратига Михаїла, або як ченці кармеліти свій храм будували

Церква Архистратига Михаїла, або як ченці кармеліти свій храм будували

Однією з найвідоміших церков сучасного Львова є церква Архистратига Михаїла, колишній костел кармелітів босих. Слід зауважити, що не один раз цей храм відігравав важливу роль в житті нашого міста.

Церква Архистратига Михаїла, колишній костел кармелітів босих. Фото Мар’яни Іванишин.
Церква Архистратига Михаїла, колишній костел кармелітів босих. Фото Мар’яни Іванишин.

Храм і монастир кармелітів розпочинають свою історію ще з 1613 року. Саме тоді було збудовано костел і монастир поблизу Краківської брами. Згодом, у 1633 році,  ченці одержали від міської влади пагорб за валами міських мурів для будівництва храму та монастиря. Зведення комплексу розпочалось у 1634 р.  Збудовано костел у стилі раннього бароко, у плані – це правильний прямокутник, який поділений на три нави. Автором проекту був італійський архітектор Ян Покорович. Споруджений храм фундацією брацлавського воєводи князя Олександра Заславського–Острозького  та львівського канцлера Александра Куропатви.

Літографія Йозефа Свободи. Костел кармелітів, близько 1865 р.
Літографія Йозефа Свободи. Костел кармелітів, близько 1865 р.

Ченці переселились в новий монастир у 1642 р. Тоді і виникла одна проблема, яка полягала в тому, що комплекс кармелітів знаходився далеко від брам міста. Це викликало незручності в пересуванні кармелітів, а також в тому, що ченцям не слід було очікувати на значну кількість віруючих. Ченці змогли добитись дозволу короля на створення проходу в укріпленнях. Хвіртка у зовнішній лінії стін отримала назву Босяцької і була збудована у 1643 році. Зрозуміло, що через загрозу безпеки міста таке рішення викликало спротив у міщан, проте це на короля не вплинуло. Король видав новий декрет про будівництво фортифікацій монастиря та прибудову їх до міських. Варто зазначити, що цього не було виконано.

Костел Кармелітів босих до побудови другої вежі. Фото 1860-1870-х рр.
Костел Кармелітів босих до побудови другої вежі. Фото 1860-1870-х рр.

Ще не завершились всі будівельні роботи, як у 1648 році під час національно–визвольної війни під проводом Б.Хмельницького, комплекс зайняли козаки і він зазнав певних пошкоджень. Але вже у 1656 р. роботи над інтер’єром монастиря продовжились. Слід зауважити, що храм і монастир змогли витримати турецьку облогу 1672 року.

Шведський король Карл ХІІ
Шведський король Карл ХІІ

Однією з трагічних сторінок як в житті Львова, так і монастиря є 1704 р., коли будівлю захопили шведські війська Карла XII.  Спочатку шведи захопили монастир, а потім через Босяцьку хвіртку – Львів. Як наслідок – місто було пограбовано, а після цього на нього накладено контрибуцію.

Львів. Костел Кармелітів босих. Поштівка 1906 року.
Львів. Костел Кармелітів босих. Поштівка 1906 року.

Після захоплення монастирського комплексу шведами, ченці були змушені провести реставрацію ще недобудованої святині. У 1731 – 32 рр. костел розписував італійський живописець Джузеппе Карло Педретті разом із своїм учнем Бенедиктом Мазуркевичем. До кінця ХVIII ст. в храмі з’явилися дванадцять бічних вівтарів, в яких були розташовані чудотворні ікони святого апостола Юди-Тадея та Спасителя під хрестом.

Невідомий фотограф Монастир кармелітів босих і костел св. Михайла Архангела Львів, близько 1912 року
Невідомий фотограф Монастир кармелітів босих і костел св. Михайла Архангела Львів, близько 1912 року

Потрібно зазначити, що комплексу кармелітів торкнулася йосифінська касація. У 1784 р.,  на час закриття монастиря, тут діяло 5 братств і жило 29 ченців. Після проведення реформи монастир було передано спочатку реформатам, а у 1789 р. – кармелітам взутим, яким він належав до 1945 р. Зовнішній вигляд костелу зазнавав суттєвих змін. У 1835 р. спроектовано побудову біля храму двох веж, автором проекту був Алоїз Вондрашка. У 1839 році було добудовано північну вежу з наметовим завершенням, а південну вежу збудували у 1906 р. Її спорудженням займався Владислав Галицький. Тоді ж обидві вежі отримали барокове завершення, такий вигляд вони мають і до сьогодні.

Львів. Костел Кармелітів. Поштівка 1911 року
Львів. Костел Кармелітів. Поштівка 1911 року

У 1945 р. влада закрила монастир, а ченці переїхали до Кракова. У радянський період в монастирі спочатку проживали безпритульні, а згодом тут розмістили склад. Протягом 1960-1980 рр. сад колишнього монастиря був місцем зустрічі та спілкування львівських хіпі, а також інших неформальних груп.

Вигляд на південний монастирський комплекс. Фото Мар’яни Іванишин.
Вигляд на південний монастирський комплекс. Фото Мар’яни Іванишин.

Колишній костел ордену кармелітів відіграв чималу роль під час виходу УГКЦ з підпілля. Адже у 1989 р. одним із постійних місць збору вірних та духовенства Греко-Католицької Церкви стала площа біля монастиря. Тут спочатку почали відправляти молебні до Матері Божої, а пізніше і Божественні Літургії. Серед отців, які там служили потрібно згадати о. Івана Лопачака, о. Петра Зеленюха, о. Антонія Масюка.

Костел кармелітів босих (церква Михаїла). Сучасне фото
Костел кармелітів босих (церква Михаїла). Сучасне фото

Дані богослужіння проводились з початку травня і відбувались щодня. На відправи приходила чимала кількість вірних. Це мало вагоме значення у процесі легалізації УГКЦ, скасованої на Львівському Псевдособорі 1946 року. В 1990 р. комплекс передано отцям студитам УГКЦ. Окрім монастиря тут розташоване видавництво ‘‘Свічадо’’, а також  Інститут історії УГКЦ.

Мар’яна ІВАНИШИН

Джерела :

  1. Качор І., Качор Л. Львів крізь віки . – Л. : Центр Європи, 2004. – 240 с.;
  2. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів : Каменяр, 1991. – 167 с.: іл..;
  3. http://gazeta.ua
  4. polona.pl

Напишіть відгук