«Тріумф прогресу», або загадки Яна Матейка на стінах «Львівської політехніки»

0
9478
«Тріумф прогресу», або загадки Яна Матейка на стінах «Львівської політехніки»
«Тріумф прогресу», або загадки Яна Матейка на стінах «Львівської політехніки»

Головний корпус  «Львівської політехніки» манить своєю архітектурною вишуканістю  не лише туристів, а й корінних мешканців міста.  Проте одним із найвражаючих куточків цього університету є його актова зала.  Саме про неї ходять легенди навіть далеко поза межами Львова. А все це через цикл картин «Тріумф прогресу», розміщений під стелею зали. 11 картин були створені за ескізами відомого польського художника Яна Алоїзія Матейка й досі причаровують будь-кого, кому пощастить потрапити сюди.

Ян Матейко – польський живописець та графік чеського походження. Своїм покликанням вважав полотна релігійного спрямування, однак більшість його картин присвячені історичним постатям та подіям. Так Ян Матейко стає відомим, перш за все, як автор багатофігурних полотен, що зображують ключові епізоди історії Польщі, його батьківщини.

Щодо «Тріумфу прогресу», то цей цикл з’явився у «Львівській політехніці» після того, як у вересні 1880 року університет відвідав австрійський імператор Франц Йосиф І. Правитель був настільки вражений високим рівнем освіти, що подарував ці 11 полотен. За задумкою художника, вони мають символізувати те, як основи духовного та технічного прогресу можуть призвести як до цілковитого щастя на Землі, так і до загибелі суспільства.

Малі композиційні ескізи, за якими пізніше написали великі полотна, Матейко створив власноруч. Самі ж полотна виготовлялися за участю майстрів Краківської художньої школи протягом 1887-1891. Зокрема, над картинами трудилися й учні Яна Матейка: Ю. Нежинский, Т. Лісевич, В. Лускін, Л. Стажинський. Розмір кожного полотна становить 230х300см.

Кожна картина створює дивне враження: яскраво виражені біблійні мотиви поєднуються із наукою та технологічними винаходами. Зважаючи на символічність полотен, польський мистецтвознавець М. Гошковський, ще за життя Матейка, написав до кожного з них пояснення. На його думку, це мало б допомогти глядачеві краще зрозуміти головну думку зображуваного.

«Свята Троїця»
«Свята Троїця»

Так, наприклад, на полотні «Свята Троїця», на думку Гошковського, автор відображає Троїцю як джерело, що надає енергію, сил та жаги до життя усій природі та людям, зокрема.

У трикутнику на картині кожен кут – Бог-батько, Бог-син та Святий Дух. Святий Дух – в образі юнака із запаленим смолоскипом на чолі, що символізує натхнення, уміння мислити та добувати знання. А у вигляді 7 янгольських голів він посилає людям промені пізнання.

Інша картина циклу, «Віра, Надія, Любов», також пов’язана із Святою Трійцею.

В центрі композиції – людський геній, володар Землі. Він тримає людство у рівновазі, перетворюючи та покращуючи її своїм розумом та творчістю. Генію допомагають Любов та Надія (справа). Віра тримається трохи далі, оскільки аби досягнути її треба пройти великий шлях. Вона сумна – їй часто зраджують.

Зліва від Генія змальовані 7 ворогів прогресу – людські гріхи. А перед самим Генієм головний ворог прогресу – Заздрість, що тримає дзеркало, у якому можна побачити її справжнє обличчя.

Репродукція полотна «Божественне натхнення» у серії листівок 1910 року
Репродукція полотна «Божественне натхнення» у серії листівок 1910 року

Третя картина – «Божественне натхнення». На березі штормового океану сидить чоловік. Він думає над загадками природи, можливо, вивчає череп мамонта, що лежить поруч. Подалі видно Землю, її природу. Добре вивчену, з одного боку, а з іншого – геть таємничу та загадкову.

«Пороки людства»
«Пороки людства»

А на полотні «Пороки людства»  зображені негативні сторони наукового прогресу: пристрасті, жага до грошей, заздрість та гнів. Головна ідея картини – бідність. Головним чином, саме моральна та розумова.

В центрі композиції – самозакоханий юнак, що стоїть на колінах із мішком золота, а на спині в нього стоїть його капітал, зображений жінкою із золотим тільцем. Всі тягнуться до цього багатства: один бідняк просить допомоги, інший погрожує, третій, аби захистити свою дитину, хапається за ніж, а інша жінка, навпаки, намагається втопити свою дитину.

П’ята картина циклу «Тріумф Сатани»
П’ята картина циклу «Тріумф Сатани»

П’ята картина – «Тріумф Сатани». Ідеєю знову є злий бік пізнання, особливо якщо воно використовується з особистою метою. Досить класичний образ диявола, що стоїть на тілі самовбивці, котрий перед тим, як покінчити з собою, вбив своїх дітей.

Однак поруч сидить жінка. Однією рукою вона торкається пульсу своєї ще не вмерлої дитини, а іншою – опирається на напівзруйнований домашній вівтар. Ця жінка – символ того, що тріумф зла тимчасовий.

З циклу «Тріумф Прогресу» «Богородиця втішає віруючих»
З циклу «Тріумф Прогресу» «Богородиця втішає віруючих»

Ефект від образу жінки-матері посилюється на наступному полотні – «Богородиця втішає віруючих».

Вища вершина жіночої гідності, Діва Марія, сидить на лаві милосердя. Навколо неї стоять люди: хороші і погані, винні й нещасні. Вони просять притулку та захисту. Вінець Христа, який підтримують янголи, світиться в небі як символ людської долі. Навіть сам Сатана, якого люди вважають тінню зла, схилив свою голову під ноги Богородиці.

Два наступних полотна циклу присвячені 6 видам науки та мистецтва: «Поезія, Музика, Історія» та «Скульптура, Живопис, Архітектура».

На одному з полотен Поезія, Музика та Історія є проявом людського духу, що виник як вище натхнення. На березі блакитного моря, біля скель та далекого острова, з якого виривається вулканічне полум’я, зображена крилата Поезія, в яку вдивляється Музика, що торкається арфи з вирізаною головою херувима і дзьобом лебедя – символами співу, чистоти та небесного дару. Поруч сидить Історія, яка записує щось до книги життя.

Скульптура, живопис та архітектура ж зображені як три квітки, що ростуть з колючого куща, який обнімає Людський Геній. Квітка лілії (зліва) тут – символ Скульптури, троянда (в центрі) – Живопис, а рододендрон (справа) – Архітектура. Всі три види мистецтва – юні дівчата, що сплели руки у пориві єднання. А Людському Генію орел несе лавровий вінок.

На полотні «Винахід залізної дороги» алегорично відображене значення вивчення сил природи на благо людству. Зліва тут – селяни, а справа – фабрики та пароплав на ріці.

Центральні образи картини, чоловік, який обіймає жінку, за поясненнями Гошковського, символи вогню та води, що зливаючись утворюють пар – стрімке дитя, що тягне колією візок. Саме пар стає основною рушійною силою наукового прогресу ХІХ століття.

Десята картина циклу - «Винахід телеграфу»
Десята картина циклу – «Винахід телеграфу»

Десята картина, «Винахід телеграфу», символізує прокладання першого трансатлантичного телеграфного кабелю, що сполучає Європу та Америку. Справа зображена жінка, котра стоїть на бику – одному з образів Зевса. Вона символізує Європу. Фігура зліва – Америка. Її символ – дельфін серед пінних океанських хвиль. Жінки обмінюються рукостисканням, від якого утворюються електрична блискавка.

Остання картина циклу - «Суецький канал»
Остання картина циклу – «Суецький канал»

Остання картина циклу  – «Суецький канал». Фігура зліва – Єгипет, справа зображена Азія. Зліва можна побачити крокодила, який від заздрості та під тиском хвиль каналу тікає до пустелі. А справа, як знак перемоги людської праці та сили знання, сходить сонце.

Насправді ж, картини є настільки цікавими та неоднозначними, що кожен трактує їх по-своєму.

Реставраційні роботи в актовій залі «Львівської політехніки. Фото: Анастасія Нерознак
Реставраційні роботи в актовій залі «Львівської політехніки. Фото: Анастасія Нерознак

У січні минулого року, керівництвом «Львівської політехніки» було вирішено провести реставраційні роботи не лише самої актової зали, як задумувалось на початку, а й, з огляду на аварійний стан п’яти композицій та небезпеку осипів авторського малярства, було запропоновано реалізувати термінову програму консерваційних заходів для картин циклу.  А вже наприкінці квітня 2015 року відреставровані полотна повернули на свої місця, де вони продовжують зачаровувати як студентів, так і випадкових відвідувачів.

Анастасія НЕРОЗНАК

Джерела:

  1. http://www.castles.com.ua/
  2. http://www.lvov.ws/
  3. http://culture.pl/
  4. http://lp.edu.ua/
  5. https://polona.pl/

Напишіть відгук