Третю книжку з серії “Львів po polsku” під назвою “Знак якості” презентували у Львові

0
689
Третю книжку з серії
Третю книжку з серії "Львів po polsku" під назвою "Знак якості" презентували у Львові

23 січня 2016 року в приміщенні Центру міської історії Центральносхідної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) відбулася презентація третьої книжки з серії “Львів po polsku” під назвою “Знак якості” Ксенії Бородін та Іванни Гонак.

Львів – виняткове місто, що вдячно пам’ятає своїх будівничих, зберігаючи їхні підписи на одвірках брам, на кахляних килимах сходових кліток, у різнобарвних вітражах та металевих склепіннях. Усюди – від покривок каналізаційних люків до елітних мармурів, від решіток на підвальних вікнах до храмових скульптур і фресок – можна віднайти назви підприємств та прізвища митців як своєрідні знаки якості. Кожен з них у міру можливостей і талантів творив Львів своєї мрії, власним іменем гарантуючи високий рівень виконаної праці.

 Третя книжка з серії "Львів po polsku" під назвою "Знак якості"
Третя книжка з серії “Львів po polsku” під назвою “Знак якості”

“Книга з якою ми вас сьогодні хочемо познайомити – це частина більшого проекту . Вже багато років ми займаємося польськими написами і першопочатково ми дуже мріяли і хотіли замахнутися на енциклопедію польських довоєнних написів у Львові. Тільки що «енциклопедія» це дуже серйозно звучить тому ми всі ці написи, які зберегли і фото задокументували поділили на шість частин і сьогодні ми раді вам показати тертю частину.

Частина перша – «Ім’я дому та інші написи» побачила світ у 2012 році і ми там торкалися найближчої для кожної людини теми – до написів, які збереглися у житлових будинках. Тобто у будинках, де досі мешкають, або століття тому мешкали люди і залишали по собі певні такі пам’ятки. Не тільки класичні написи виробників, про які ми говоритимемо сьогодні, але й, наприклад, оголошення, що стосувалися оренди квартири, або просто переліки мешканців.

Друга книга, яка з’явилася рік пізніше – це «Львів на повсякдень» і ця книга вже торкалася інституцій та організацій, товариств, які присутні в житті кожної людини, починаючи зі школи, через банки, освіту, бізнеси аж до відпочинку.

Плануємо ще три і «Діалог з Богом», і «Таємниці монограм», а також інші плани. Це все вже є зібрано, але ще потребує опрацювання. Тому ми не гаючи часу випускаємо цю і працюємо далі.” – розповіла Іванна Гонак на презентації.

Презентація третьої книжки з серії "Львів po polsku" під назвою "Знак якості"
Презентація третьої книжки з серії “Львів po polsku” під назвою “Знак якості”

Анонсувавши третю книжку «Знак якості», Ксенія Бородін розповіла кілька цікавих історій про людей чиї імена в минулому символізували якість та які долі чекали на них та їхні родини.

“Наша третя книжка – «Знак якості», присвячена написам, які залишали виробники задля того, щоб задекларувати якість своєї праці. Це могли бути сигнатури, тильди, клейма, підписи виробників. Хтось залишав підписи тільки одним словом, наприклад, прізвище, але це прізвище вміщав в довжину півтора метри, а хтось міг написати ціле рекламне оголошення, яке складалось з понад двадцяти слів. В деяких написах є навіть помилки, але ми намагалися не тільки проаналізувати безпосередньо виробничі підписи. Ми хотіли також за ними побачити людські долі і кількома історіями ми хотіли би поділитися з вами зараз.

Перша історія – «Історія народження». Львівські написи часами поєднують в собі такі речі, які здавалося б зовсім непоєднувані на перший погляд. Скажімо кахлину у львівському під’їзді на підлозі і виникнення чи народження всесвітньо відомого бренду. Поєднує цю історію в собі засновник фабрики – Йозеф Гартмуд. Гартмуд пішов на роботу у будівництво ще зовсім молодим хлопцем без освіти, але він був надзвичайно наполегливий, працездатний і його кар’єра просувалася дуже швидко і вже у 1790 році він мав фабрику з виробництва порцеляни, кахлів, плиток.

Тим не менше, він завжди прагнув вдосконалення і експериментував. Шукав як покращити технологічні процеси, а також якість своєї продукції. В такий спосіб він проводив хімічні експерименти. Зокрема, змішував графіт з глиною і запікав їх. Для плитки це не було придатним, але це було надзвичайно корисним відкриттям, бо поклавши цей стержень у дерев’яну обгортку він запатентував олівець і в такий спосіб йог сини отримали у спадок вже дві фірми – фабрику, яка виготовляла плиточки, а також фабрику, яка виготовляє олівці «Koh-i-Noor» – досі відома і надзвичайно потужна фірма.” – розповіла зокрема авторка Ксенія Бородін гостям презентації.

Іванна Гонак та Ксенія Бородін на презентації третьої книжки з серії "Львів po polsku" під назвою "Знак якості"
Іванна Гонак та Ксенія Бородін на презентації третьої книжки з серії “Львів po polsku” під назвою “Знак якості”

Також письменниці висловили подяку спонсорам, завдяки яким книжка побачила світ, а зокрема Генеральному консульству Республіки Польща, та туристичному бюро «Квант». До слова, на презентації був присутній Генеральний консул Республіки Польщі з питань культури у Львові Мар’ян Орліковський.

“Я хочу підкреслити одну річ – дуже гарно звучить «Львів по-польски», але бачимо прізвища з різних національностей, бо багатством Львова було те, що тут кожен зміг знайти свій напрямок. І цим відрізнявся Львів від різних міст у світі. Можливо тут вони не були найбагатшими людьми, але вони були завжди горді і завжди індивідуальні. Тут у Львові зародилася традиція пишності собою. Львів був для кожного індивідуальною столицею культури. Таким і залишився.

Зараз у Львові, той дух каменю , дух міста, який записався у всіх цих написах і каменях , домах дуже подобається людям. І сьогодні молоді люди , які живуть у Львові вони горді Львовом. І якщо раніше відбивали всі написи, то зараз вони знову прикріплюють ці речі.” – сказав консул та подарував квіти авторкам книги.

Генеральний консул Республіки Польщі з питань культури у Львові Мар’ян Орліковський дарує квіти Іванні Гонак та Ксенії Бородін
Генеральний консул Республіки Польщі з питань культури у Львові Мар’ян Орліковський дарує квіти Іванні Гонак та Ксенії Бородін

Серед гостей презентації можна було побачити багатьох львівських істориків та львовознавців, екскурсоводів і просто мешканців міста, котрі люблять його історію. Тому другою частиною презентації стало жваве обговорення не тільки самої книги, але й питання охорони та збереження історичних знаків на будинках та вулицях міста.

“Це велике щастя жити в місті, де ти можеш бачити написи з інших епох. Чому є таке велике зацікавлення Львовом? Моя особиста теза – «Львів помирився зі своєю історією». Це дуже для мене великий феномен, як для історика спостерігати.  Я дуже добре пам’ятаю 90-ті роки, я дуже добре пам’ятаю злам, який стався в районі 2000-них років. Нове покоління, яке прийшло, перестало дивитися на Львів, тільки як на місце роботи. Адже всі ми присутні тут пам’ятаємо, як на Різдво та Пасху 70 %  жителів Львова їхали додому, тобто за межу цього міста. Ситуація змінилася, і це означає, що прийшли нові люди, котрі цінують те що вони мають і завдяки вам, і вашій книзі вони будуть відкривати нове місто і будуть бачити як його можна досліджувати.

Я хочу нагадати шановній публіці, що спільно з інститутом на Богомольця, Львівський університет проводив дослідження. Наприклад, з жителями, котрі живуть в будинках центральної частини міста. Просто, коли ви вишукуєте ці написи прошу пам’ятати, що певний період часу їх спеціально знищували тому що, це є свідчення того, що, можливо, колись квартиру доведеться повертати назад тим, хто там жив.

Львівський історик і журналіст, Ігор Лильо на презентації третьої книжки з серії "Львів po polsku" під назвою "Знак якості".
Львівський історик і журналіст, Ігор Лильо на презентації третьої книжки з серії “Львів po polsku” під назвою “Знак якості”.

І там був ще один момент, про який також у нас люблять цнотливо мовчати, по тій причині, що науковці нашого університету говорили, що люди, які жили в квартирах починаючи від 44-року, нащадки не дуже хотіли йти на контакт. Я принаймні з такими речами досить часто зустрічався.
А вже тепер, коли знищують ці речі – це пояснюється, як на мене, дуже простими приземленими речами. По-перше, є група людей, так звані «антиквари», які цим займаються і багато цих речей можна знайти зараз в Києві. Це я точно знаю, бо ці канали є достатньо відомі.

Друге – Я би вже аж так не нарікав постійно на владу, бо цю владу вибираємо ми, бо всі ми ходимо на вибори.

І третій момент – коли ми зараз говоримо про відновлення цих речей, я би не казав, що це певна мода на те, щоб це мати. Це щось більше, оскільки достатньо відкрити газету в якій продається помешкання і ви знайдете там написи, які я ніде в світі не зустрічав, тільки у Львові: «Продаю польський люкс» чи «Продаю австрійську квартиру». Що, коли ти працюєш з іноземцями, в них викликає такий самий шок , як «Маршрутка на Санта-Барбару». Тому ці написи мають певну додану вартість і маклери коли працюють з такими будинками, то дуже часто клієнтам наголошують, що «тут ще австрійська цегла в середині стоїть». Так що зберігаймо їх, бо це теж підвищує загальну капіталізацію міста.” – поділився своїми думками львівський історик і журналіст, автор ексклюзивних екскурсійних маршрутів, Ігор Лильо.

Довідково:

Ксенія Бородін – кандидат філологічних наук, доцент, професор Міжнародної кадрової академії, викладач Українського католицького університету та Прикарпатського інституту ім. М. Грушевського МАУП.

Іванна Гонак – гід-екскурсовод Львовом, викладач Прикарпатського інституту ім. М. Грушевського МАУП, успішно захистила кандидатську дисертацію з економіки туризму.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Напишіть відгук