Трагічне кохання, або до чого можуть призвести злі язики

0
792

Чи часто ми задумуємося якої шкоди може завдати необачно вимовлене слово? А якщо це не випадкове слово, а цілеспрямовані плітки та наговори із заздрощів? До чого можуть призвести вони? Особливо сказані тим людям, котрим важлива думка інших. І чи свідомі у своїх діях, а головне у своїй відповідальності, пліткарі та заздрісники, коли втручаються в такий спосіб у життя інших людей?

Можливо ті ж самі запитання ставив собі та намагався донести до читачів і автор публікації однієї з газет, описуючи реальну історію, що сталася у Львові в серпні 1936 року.

Газета "Українські вісти". Львів, 24 серпня 1936 р.
Газета “Українські вісти”. Львів, 24 серпня 1936 р.

Що можуть злі язики?

Трагедія молодого українця — любов від першого погляду — Трагічний епілог

22 -літня Настя Якимівна, прислуга в домі нотаря Н., що мешкає на Личакові при вул. Виспянського 21, пізнала на весні цього року молодшого на рік від неї столяра Амброзія Ярему з Замарстинова. Ярема від першої стрічі гаряче полюбив Настю. Щовечора, після важкої праці у столярськім варстаті Гівовського, Ярема вдягався в нове вбрання й спішив з далекого Замарстинова на вулицю Виспянського, щоб побачити свою улюблену Настю. Молоді серця прилягли до себе. Щира дружба стала в скорім часі гарячою любовю й по двох місяцях знайомства молоді заручилися.Все заповідалося якнайкраще. Молодята мріяли про те, щоб швидко подружитися та зажити новим щасливим життям подругів.Амвроз Ярема далі щоденно приходив на вул. Виспянського, де всі сусіди і сам хлібодавець Насті знали вже про його й Насті молоде щастя.

вулиця Личаківська, 1914 рік
вулиця Личаківська, 1914 рік

Злі язики
Але не спали погані воріженьки, злії язики, що завзялися перешкодити цьому щасливому пожружжю. Пішли в курс негідні сплітки, що доходили до сестри Якимівної та до сестри Яреми. І так Настя довідувалася від своєї сестри про те, що Ярема невірний, а Яремі договорювала знову його сестра, що Настя зраджує його з іншим.Затривожився вразливої вдачі Ярема. Почав докоряти своїй судженій, бо їдь людської обмови почала гризти його серце. І хоч безмежно любив свою Настю, все ж таки не вірив її присягам, що вона тільки його одного любить. А що був нагальної вдачі, той наслідки його душевної боротьби не дали на себе довго чекати.

вулиця Львівська (сучасна Замарстинівська)
вулиця Львівська (сучасна Замарстинівська)

Жахлива трагедія.
В пятницю, 21 серпня ц.р. післала пані дому Настю рано до сусіднього склепику по печиво. Настя, полагодивши закупно, вертала нічого не передбачуючи до хати.

В хвилині, коли входила в коридов дому при вул. Виспянського 21, напав на неї раптово зза вугла Ярема та малим, але вигостреним ножем вдарив її в правий бік. Важко ранена Настя, спливаючи кровю, впала на камяну долівку коридору.

Ярема, переконаний, що вбив свою наречену, вибіг з брами на вулицю й тим самим ножем завдав собі в околицю серця смертельний удар. Вістря ножа пробило серце й Ярема неживий впав на землю, купаючися у власній крові.

вулиця Виспянського, 21 (сучасна Вишенського)
вулиця Виспянського, 21 (сучасна Вишенського)

Любов сильніша від життя
При тілі Яреми найшла поліція особисті документи та пращальні листи, в яких самовбивник вияснив причини, що спонукали його до цього жахливого злочину. Листи написані по українськи.

В однім листі Ярема пише, що злі люди очорнювали його перед судженою, мовляв, він їй невірний та його подружні наміри нещирі. Ті плітки підкопали в Насті віру до нього. Він не мав змоги переконати її, що це все неправда, а що любов для нього вартісніша й сильніша ніж само життя, тому прагне забрати зі собою цю любов до гробу.

На іншій карточці Ярема подав текст напису на спільнім нагробнику, бо бажанням його було , щоб Настю поховали спільно з ним. Цей напис мав звучати: Тут спочивають Амвроз Ярема й Анастазія Якимів, злучені вічним вузлом любови.

Стилістика та орфографія збережені згідно оригінальної публікації.

Софія ЛЕГІН
вчений секретар Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові

Джерела:
Газета. Українські вісти. Львів, понеділок 24 серпня 1936 р.

 

Напишіть відгук